У 2025 році Запоріжжя залишається головною стратегічною ціллю для російських окупаційних військ. Попри провал спроб просування на цьому напрямку, кремлівські «експерти» та посадовці регулярно озвучують нові сценарії так званого «звільнення» міста. Щоправда, чим далі триває війна – тим фантастичнішими стають ці плани.
Про це повідомляє Ріа.Південь.
Так, нещодавно російський військовий оглядач Валерій Ширяєв визнав, що захоплення Запоріжжя є надзвичайно складним завданням. У коментарі одному з пропагандистських медіа він заявив, що на відміну від менших міст, таких як Суми, вийти на Запоріжжя та оточити його «неможливо».
- ЗСУ вибили росіян із Степногірська (ВІДЕО, КАРТА)
За словами Ширяєва, для реалізації такого задуму Росії доведеться мобілізувати сотні тисяч додаткових військових, а також отримати великі партії озброєння – зокрема від Китаю. Йдеться, зокрема, про форсування Дніпра – не зі сторони Запоріжжя, а нібито з півночі, «обхідним маневром». Однак сам «експерт» визнає, що такий варіант навряд чи взагалі буде розглядатися, адже простіше, за його словами, «розбити ЗСУ повністю».
Схожі «плани» захоплення Запоріжжя лунали й раніше. Наприклад, командир російського батальйону «БАРС-32» Артур Бацев ще в грудні 2024 року обіцяв, що вся Запорізька область буде під контролем РФ до літа 2025-го. У липні 2025 року обіцянки так і залишилися пустими – лінія фронту залишається незмінною, і ворог не має можливості наблизитися до міста.
Водночас гауляйтер Запорізької області Євген Балицький періодично озвучує власні фантазії щодо «взяття» обласного центру. У квітні він, зокрема, говорив про перейменування вулиць у Запоріжжі після його нібито «звільнення». Згодом Балицький заявив, що, мовляв, захоплення буде йти з боку Донеччини: «Війська підуть в обхід і створять загрозу оточення».
Однак реалії далекі від пропагандистських мрій. Наприклад, як писав Акцент раніше, інтенсивність бойових дій на Оріхівському напрямку впала на 10%.
За словами начальника штабу батальйону 65-ї окремої механізованої бригади «Фореста», російські штурми вже не мають попередньої регулярності – навіть атаки малими групами по кілька людей стали рідкістю. Причина – дедалі глибший брак особового складу в армії РФ.
Попри зниження активності, ворог не полишає спроб наступу, але використовує менші сили та менш інтенсивні дії. Також помітна зміна у тактиці: бронетехніка з’являється переважно під час негоди, коли технічніше доставляти піхоту до передових позицій. У гарну погоду вона не наближається до ЗСУ ближче ніж на 10 км.
Зокрма, за словами українського військового експерта Романа Світана, в російських сил не вистачає ані ресурсів, ані боєздатності для таких наступів:
