Запоріжці взяли участь у Радіодиктанті національної єдності-2022
Сьогодні, у День української писемності та мови, тисячі українців написали Радіодиктант національної єдності-2022.
Авторка цьогорічного тексту «Твій дім» — українська письменниця і режисерка Ірина Цілик, а читала його народна артистка, Герой України Ада Роговцева.
Текст дуже актуальний, особливо для переселенців, які вимушені були покинути свій дім, щоб не жити в окупації або під ворожими обстрілами.
«Я точно знаю: він вистоїть, виборсається, дочекається твого схвильованого вигуку: “Я — вдома!”. А ти про все-все мені розкажеш”, — так звучить останній абзац Радіодиктанту національної єдності-2022.
Тому й не дивно, що деякі учасники не могли при написанні стримати сльози. Керівник ГО «Запорозькі берегині» журналістка Олена Шевчук так і написала: «Текст геніальний! Я ридала з самого початку».
У Центрі журналістської солідарності, який відкрила за сприяння ЮНЕСКО обласна організація НСЖУ, диктант писали журналісти регіональних ЗМІ і їх колеги, які переїхали у Запоріжжя з окупованих територій області — Бердянська, Енергодару та нескореного Гуляйполя.
— У цьому році диктант у День української писемності та мови проводився вже 22 раз, — розповіла секретар НСЖУ Людмила Долженко. — І вперше його писали у цій локації — Центрі журналістської солідарності. Прикметно, що в цьому році разом із місцевими журналістами вперше його писали журналісти-переселенці.
За словами Людмили Долженко, учасники можуть надіслати свою роботу організаторам, а можуть самостійно її перевірити 10 листопада. В цей день буде оприлюднений правильний варіант диктанту і кожен зможе самостійно попрацювати над помилками, якщо вони будуть.
— Головне — не перевірка грамотності учасників, а єднання. Бо мова — це наша зброя. Ми повинні бути сильними, єднатися і разом рухатися до перемоги, — підкреслила секретар НСЖУ.
До речі, Людмила Долженко писала усі 22 диктанти. Спочатку — самостійно. А з 2016 року, разом з колегами та іншими закоханими в українську мову запоріжцями, — на локації “Українське радіо Запоріжжя”, де працювала.
Практично весь час текст читав Олександр Авраменко, останні 2 роки надиктовували письменники і от цього року — актриса Ада Роговцева.
— Кожного року у тексті є якась родзинка, — зазначає Людмила Долженко. — На мій погляд, в перші роки диктант був дуже простим, хоча теж з різними нюансами. Найскладнішим для мене був диктант про цифру, який писала три роки тому. У тому контексті слово “цифра” треба було написати в лапках, а у мене було без лапок.
До речі, двічі серед переможців був запорізький співак і композитор Анатолій Сердюк, без помилок один диктант написав відомий радіожурналіст Володимир Єгунов.
Після закінчення диктанту всі учасники сфотографувалися напам“ять.
Відгук учасника
Оксана Яценко, викладачка Хортицького академічного ліцею:
«Сьогодні писала Радіодиктант національної єдності «Твій дім» і ніби прожила ще раз кожне слово серцем… Прийшлося цього року переїхати у рідні краї 05.03 і побувати у домі, де народилася, де є рідні стіни, зведені батьком, старий креденс, зарубки часу на будівлях у дворі…
Мова- наш «Джавелін».
Вдячна своїм 10-класникам ХАЛіцею ,які писали диктант разом зі мною. Серед них є діти, які теж покинули рідний дім…
Ждемо перемоги разом і стараємося щось зробити для великої справи …
Як наставник-педагог стараюсь донести до кожного думку: якщо ми не станемо наступальною, експансивною, агресивною нацією у обстоюванні своїх цінностей, своєї культури, мови, своєї землі, то цей театр абсурду зайде у дім кожного з нас. І діждались….
І якщо ми не здатні захистити своєї мови, то тому ми не можемо захистити своєї землі!!! Мова — наш Джавелін!!! Озброюємося!!!»
Емоції авторки тексту
Ірина Цілик, письменниця і режисерка: 
«Ну, зі мною все ясно, я тонкосльоза: дивилася, як люди в різних куточках України, в катакомбах, аудиторіях, бібліотеках, а також далеких світах інших країн пишуть Радіодиктант, і плакала весь час. Потім побачила, як Коляда просльозився в прямому ефірі. А тепер отримую безкінечну хвилю відгуків, що ви теж в тих різних куточках рюмсали. Що ж, умилися ми слізьми, та й обіймімося нині 
Син надіслав мені сердиті смайлики і сказав, що текст занадто складний: він кинув писати після другого речення та просто слухав. Чоловік скинув відео, як він сидить в машині десь там у лісах і пише. Люди діляться враженнями, що текст дуже непростий (не сердьтеся, раптом що! У мене є відчуття, що інтонаційно не всі розділові знаки могли правильно зчитатися…) або доволі простий. Здивувалася, що багато хто вперше почув слово «креденс». Перепрошую, я це слово так давно використовую і люблю, що й не подумала б. (Чекайте, то ви й фільми Васяновича не дивилися?! Один з його фільмів називається «Креденс»). Одне слово, так багато сильних емоцій цього ранку. І ваші теплі, щемкі слова, які сипляться мені в приват і на сторінку, — це щось дуже й дуже особливе. Дякую вам, дорогі люди. UPD А ще ви запитуєте, чому «домашні звірі». Я не замислювалася про вибір цього слова, поки ви не почали питати. Мабуть, тому що з дитинства в мені живуть «Моя сім’я та інші звірі» )». 
Історія свята
День української писемності та мови – державне свято, яке було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
За православним календарем у цей день вшановують пам’ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – «Повісті минулих літ», яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.
Цікаві факти про українську мову
1. Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.
2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п», на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.
4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.
5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
8. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
9. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.
10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».
(підбірку підготувала мовний коуч Ольга Лещименко)
Фото автора та Дар»ї Зирянової
Сообщение У Запоріжжі диктант національної єдності писали і зі сльозами на очах появились сначала на Індустріалка — новини Запоріжжя.
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/u-zaporizhzhi-diktant-natsionalnoyi-yednosti-pisali-i-zi-slozami-na-ochah
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
