У художньому музеї показують мальовничі пейзажі передмістя Запоріжжя та сіл і натюрморти Антони Шеретова та його учнів
Виставка «Живопис. Антон Шеретов», яка відкрита в Запорізькому обласному художньому музеї — це свято для прихильників якісного реалістичного живопису. Саме такі картини створює запорізький художник, педагог Антон Шеретов.
А ще Антона Шеретова знають, як засновника галереї «ART L», яка була відкрита 31 березня 2009 року. Але під час повномасштабної війни там перестали показувати виставки, приміщення використовується, як художня студія.
Читайте також: Режисер нової комедії презентував її у Запоріжжі — всеукраїнська прем’єра відбулась 28 листопада
Антон Шеретов — міський житель, але він обожнює писати сільські натюрморти та пейзажі, це його улюблена тема. В останні роки художник почав малювати пастеллю. Все це, різних років, у тому числі картини з приватної колекції, можна побачити на виставці «Живопис. Антон Шеретов». Також в окремій кімнаті представлені роботи його учнів.
Велика (близько 80 робіт) ретроспективна персональна виставка присвячена 55-річчю художника. Це його перша виставка під час повномасштабної війни. Втім, війна тут не відчувається, тож глядач може трішки відволіктися на виставці від поганих новин.
«З кожним роком одержую все більше емоцій від заняття творчістю»
Антон Шеретов розповів в ексклюзивному інтерв’ю читачам zprz.city про свою творчість і про виставку:
— У мене з’явилися зовсім нові роботи, я серйозно захопився пастеллю, працюю із цим матеріалом близько трьох років. Пастель я ще не показував глядачам. Це переважно натюрморти. Продовжую писати й олією.
На виставці представлені мої роботи із приватної колекції, які теж не бачили глядачі. На жаль, нещодавно не стало запорізького колекціонера Володимира Відясова, він дуже хотів дожити до виставки, чекав на неї. Його вдова надала роботи для показу у музеї. У тому числі й кримські етюди. Писав їх до анексії Криму з натури. Я пишу тільки з натури, на пленері – на вулиці, не свіжому повітрі.
— А де ви пишете з натури зараз?
— Під час повномасштабної війни переїхав із «Космосу» на Правий берег. І тепер пишу природу на Великому Лузі, на Вирві, на околицях Запоріжжя, у довколишніх селах.
Раніше з «Космосу» їздив у села у бік Оріхова, Василівки.
— Чи є картини тих місць з боку Орєхова, Василівки?
— Так. У селі Оленівка (Запорізький район, Комишуваська громада. – Ред.), що у напрямку до Оріхова, є невелике озерце. Писав його багато разів. І всі роботи, які там малював, на мою думку, вкрай вдалі.
Одна з них, «Джерельце», навіть розміщена на афіші виставки, як одна з моїх найвдаліших пастельних робіт. До речі, це моя улюблена робота на виставці. Написана в Оленівці взимку 2022 року, перед повномасштабною війною. Люблю її за настрій, камерність, душевність, технічне виконання.
Є на виставці й село Григорівка, Панське озеро (Запорізький район, Новоолександрівська громада. – Ред.).
— Чому вас, міського жителя, так приваблює сільська тема?
— Не знаю, мені й самому іноді дивно. Напевно тому, що люблю природу у всіх її проявах.
Я б малював і у Запоріжжі. Зрозуміло, що зараз це неможливо. Але, наприклад, у Криму художнику легше працювало у місті. Це курортна зона та художник більш органічно вписується в загальне середовище, люди тебе не «чіпають». А в Запоріжжі важко, бо де б ти не встав, до тебе підходитимуть, питатимуть, будуть здивовано на тебе дивитися – так було завжди. До речі, мені було комфортно працювати у Херсоні, як і у Криму. У Запоріжжі ж іноді жорстко реагували.
– На честь ювілею згадайте, будь ласка, як ви вирішили стати художником?
— Остаточне рішення прийняв у старших класах. Були роздуми на різні теми, але всі вони крутилися навколо творчих професій. Було бажання піти у літературу, в архітектуру, зайнятися театральною діяльністю. Багато моїх друзів стали акторами та «тягнули» мене в цю область.
Але все-таки вибрав образотворче мистецтво. З дитинства займався у художній школі та отримував задоволення від малювання. І в десятому класі остаточно зрозумів, що хочу бути художником, бо це одна із незалежних творчих професій, у якій ти можеш робити те, що сам вважаєш за потрібне. Закінчив Дніпропетровське художнє училище та Харківський художньо-промисловий інститут.
— Ви завжди працювали у напрямку реалізму?
— Завжди, і з кожним роком одержую все більше емоцій від цього напряму та взагалі від заняття творчістю.
— Чому свого часу ви відкрили галерею?
— Випадково.Відкриваючи майстерню (галерея розміщується у колишній квартирі Антона Шеретова. – Ред.) я, як підприємець, мав написати, що планую там робити. Одним із пунктів була виставкова діяльність. І, хоч як це дивно, вона почалася і проходила досить активно. Але зараз немає такої можливості.
— А продовжуєте викладати живопис та малюнок?
— Так, як і раніше, працює моя студія. І учнів, як і раніше, багато. Це і абітурієнти, і студенти. Є й ті, хто навчається собі. Для багатьох творчість – це віддушина. Багатьох моїх учнів батьки воюють, є переселенці.
Приходьте у художній музей
Художній музей (вул. Незалежної України, 76-Б, зупинка «ТЦ «Україна») відкритий у п’ятницю, суботу та неділю з 10.00 до 16.00.
Вхідний квиток 25 грн. Екскурсія — 65 грн з групи.
По суботах і неділях о 12.00 зазвичай тут проводять заходи в рамках «Творчі вихідні у художньому музеї». Найчастіше це майстер-класи з малювання.
1 грудня о 12.00 — «Творчі вихідні у художньому музеї»: майстер-клас з малювання кавою. Візьміть, будь ласка, із собою одноразовий пакетик розчинної кави без молока та цукру. Вартість — 50 грн (вхід до музею 25 грн, майстер-клас 25 грн).
Час івентів може змінюватись з об’єктивних причин. Будь ласка, ставтеся до цього з розумінням, уточнюйте.
Телефон для довідок 067-168-87-33.
Також радимо вам завітати у галерею Туристичного інформаційного центру, яка знаходиться за пів зупинки від художнього музею. Там проходить безкоштовна виставка незвичайного арттекстилю Еви Алвор «Примарні світи» — встигніть подивитись, вона закривається 4 грудня.
Ми писали, куди піти в Запоріжжі у вихідні.
Фото Костянтина Антонця, Людмили Волох, Тетяни Шувалової, зі сторінки «Новоспасівська Спадщина» у фейсбуці
Джерело
