Протягом тижня в Запоріжжі зареєстрували 6 випадків захворювання на хворобу Лайма, яка передається через укуси кліщів.
Про це повідомляє Акцент з посиланням на Запорізький ЦКПХ.
Спеціалісти зауважують, що сезон активності кліщів триває, бажаючим відпочити на природі слід бути уважними та обережними, щоби не стати жертвою нападу кліщів.
Небезпека в тому, що укус кліща може стати причиною зараження на кліщовий бореліоз – хворобу Лайма. Хвороба уражає нервову систему людини, серце, опорно-руховий апарат і шкіру.
Більшість випадків хвороби Лайма фіксують із травня до листопада. Це період найвищої активності іксодових кліщів. Лише третина хворих може пригадати епізод укусу кліща. Інкубаційний період становить від 1 до 45 днів (7-14 у середньому). Сприйнятливість людей до захворювання висока.
Ймовірність укусу кліща і зараження хворобою Лайма найвища серед людей, які багато часу перебувають на відкритому повітрі, особливо у лісах, лісопарках тощо. Від хворого до здорової людини збудник не передається.
Симптоми хвороби Лайма
Рання локалізована стадія виникає через 1–30 днів (у середньому – через 7) після укусу кліща. Найчастіше у паховій чи підколінній ділянці виникає так звана ізольована мігруюча еритема. У третині випадків вона не розвивається, що значно ускладнює вчасні діагностику та лікування.
На місці укусу кліща виникає червона папула з чіткими краями. Згодом зона гіперемії розширюється, а центр – блідне. У деяких випадках еритема, що зазвичай безболісна і не свербить, може бути суцільним червоним тлом.
Без лікування мігруюча еритема зберігається 2–3 тижні. У третини людей недуга завершується на цьому етапі. В інших – переходить у ранню дисеміновану стадію.
Рання дисемінована стадія виникає через 3–10 тижнів після укусу кліща і є результатом гематогенного розповсюдження збудника. На цій стадії з’являються:
- шкірні доброякісні лімфоцитоми, множинні мігруючі еритеми;
- запаморочення, краніальні невропатії, зокрема параліч Белла, менінгізм та менінгіт;
- кістково-м’язові артралгії та міальгії;
- серцево-судинні блокади.
Клінічні прояви зникають самостійно.
Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової системи (артрити) чи нервової (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит).
Імунітет після перенесеного Лайм-бореліозу нестерильний, можлива реінфекція із повторним розвитком захворювання.
Щеплення від Лайм-бореліозу не існує.
