Департамент образования и науки Запорожской ОГА издал распоряжение с перечнем, что можно передавать волонтерам
Текст разместила на своей странице в соцсети известный волонтер Любовь Леонова, которая выразила возмущение появлением этого документа.
Примечательно, что распоряжение было издано после обращения Волонтерского комитета при Запорожской ОГА «Про сприяння у проведенні благодійних акцій для допомоги Українській армії», принятого еще 18 октября 2018 года.
Интересно, что в состав волонтерского комитета входят несколько активных волонтеров, которые постоянно отвозят помощь подразделениям в зону АТО. И собирают ее, в том числе, и по школам.
Есть в составе этого комитета и заместитель директора департамента информационной деятельности и коммуникаций ОГА Александр Зубченко, который, если не ошибаюсь, был куратором благотворительной акции «Великодній кошик на передову» и сам неоднократно возил продуктовые посылки бойцам.
Распоряжение департамента датировано 18 декабря. Документ адресован ректорам, руководителям учреждений образования областного подчинения, директорам учреждений профессионального (профессионально-технического) образования, руководителям органов управления образованием райгосадминистраций и горисполкомов, а также уполномоченным в управлении образованием ОТГ.
Бойцам передавать рисунки, поделки и обереги
«Просимо Вас, у зв”язку з введенням нової системи харчування військових ЗСУ, під час проведення благодійних акцій не передавати волонтерам продуктів харчування, солодощі, а також не проводити збір одягу для військовослужбовців. Рекомендуємо надавати привітання тільки у вигляді листів, святкових листівок, дитячих малюнків, декоративних поробок і оберегів», — говорится в распоряжении.
Что можно сказать? Скорее всего, это продолжение жаркой дискуссии, которая разгорелась в соцсетях несколько месяцев назад. Часть комментаторов утверждала, что волонтеры вообще нашей армии не нужны — мол, она всем обеспечена, в том числе и продуктами питания. А они, мол, ездят к бойцам по привычке — потому что уже не представляют свою жизнь без поездок.
По мнению этой части участников словесных баталий,если чего-то в подразделении нет — виноват командир. Пусть пишет рапорт вышестоящему командованию и требует.
Особенно тогда досталось волонтерам группы под руководством Надежды Мороз, которые потчуют бойцов в зоне ООС собственноручно слепленными варениками. Некоторые участники дискуссии презрительно называли женщин «вареничными феями».
В роли оппонентов выступали волонтеры, которые продолжают ездить на фронт.
От вкусняшек военные не отказываются
То, что питание в подразделениях стало гораздо лучше, не сравнить с тем, что было в 2014 году, констатируют все волонтеры. Но они обязательно везут с собой вкусности, которые для солдат собирают школьники и студенты. Потому что уверены: везут бойцам «частичку мирной жизни».
Коробки с собранным юные запорожцы зачастую снабжают еще и патриотическими надписями. Например, «Україна понад усе», «Бажаємо перемоги» и т.п.
Бойцы с удовольствием забирают коробки с вкусностями — ни разу автор этих строк не слышала в зоне ООС (ездила вместе с волонтерской группой Надежды Мороз) от военных: «Да зачем вы нам все это привезли?». Наоборот, только просят передать благодарность всем запорожцам и особенно — школьникам за поддержку.
Что бы там кто не говорил, а благотворительные ярмарки по сбору сладостей для защитников страны — одна из составляющих патриотического воспитания школьников и студентов. Ярмарки в школах, к которым присоединяются и родители, свидетельствуют о том, что народ и армия — едины.
Единственное, чего лично я не приемлю — это принуждение школьников к участию в сборе вкусностей для бойцов. А еще — обязательные отчеты «наверх», кто сколько собрал. Это реально «совок»!
Сколько собрали — столько и передали волонтерам, которые все доставят в зону ООС.
Что касается продуктов питания, то, насколько мне известно,в последнее время консервы, крупы, подсолнечное масло в школах не собирают, не говоря уже о колбасе или сале. Кофе или чай — это может быть. В основном школьники приносят конфеты, печенье.
Школы и колледж очень помогли
…Любовь Леонова в зону АТО и ООС выезжала почти 60 раз. Половина выездов — на «нулевку». Перед поездками связывается с командирами, записывает их просьбы. И, конечно, везет домашнюю выпечку и вкусности, собранные школьниками.
Но в декабре поездка к подшефному 34 батальону была конкретно «продуктовой». В поставках продовольствия подразделению на передовой были перебои и узнав об этом, волонтер срочно объявила сбор продуктов. Огромную помощь тогда оказали именно учебные заведения.
Поэтому Любовь Леонова очень остро отреагировала на запрет передавать волонтерам продукты. О чем и написала пост на своей странице в соцсети.
«Спочатку, мені хотілося заплакати від образи. Потім, я вагалася, писати чи ні. Вирішила, напишу. Для вас.
Справа в тім, що я не балувана увагою організацій і установ. Всю допомогу військовим, багатодітним родинам, друзям, яким потрібна допомога тут і зараз, надають виключно, мої друзі. Саме так. І перед ними я звітую. Перед кожним, хто перераховував гроші, давав в руки, чи передавав речі.
Допомогу надавали і навчальні заклади, в основному, до якихсь свят чи акцій, за що їм величезна подяка.
Взяти хоча б, останній випадок. Ви знаєте, що у бійців на нулі були великі проблеми з харчуванням. Та, які там проблеми, вони просто голодували близько двох тижнів. Не в 2014-му. В 2018-му. В грудні.
І якби не масивна допомога ЗОШ № 101 м. Запоріжжя, якби не Карлівська ЗОШ Полтавської області, не Лисогірський НВК, металургійний коледж, з такою швидкістю я б не зібрала допомогу. За 7 днів ми відвезли все необхідне, поки не налагодять постачання. А ще, через короткий термін, повторили виїзд з допомогою.
До чого це я пишу? А ось, тримайте.
В Запоріжжі і Запорізькій області заборонили навчальним закладам, від університетів до шкіл надавати допомогу військовим через волонтерів. Таке рішення прийняла волонтерська рада при обладміністрації (не знайома, навіть не знаю, хто туди входить), а департамент освіти розіслав це по закладах. Зверніть увагу на дату.
В мене питання до облВолонтерів, ви коли були там, на нулі? Моніторите, кому і яка потрібна допомога?
Департамент науки і освіти, ви так пропагандуєте патріотизм і виховуєте добро у майбутніх поколінь, допомагати іншим?
На Великдень 2018 року цими ж людьми була ініційована акція «Великодній кошик для бійця». Розпорядження отримали всі навчальні заклади, де були вказівки, кому саме віддавати зібрану допомогу. Так. Волонтерська рада при облдержадміністрації розподілила місто і на кожен район призначила свого волонтера.
У вас таке є? А у нас, так. Школи почали протестувати. Почалося підключення пресінгу адмінресуром. Я знаю, як «давили» директорів і вказували, якому волонтеру віддати.
Ні — ні. Мене в тому списку не було. Я — польовий волонтер і дуже цим пишаюся. Та всі ці накази не завадили мені зібрати величезну допомогу для бійців, про яку я відзвітувала кожному особисто і в широкий загал.
Це що ж виходить? «Не віддаєте тим, кому ми наказуємо? Тоді, нікому!»
Так, я згодна, не 2014-й. Люблять у нас про це нагадувати. Краще, згадайте, що війна в Україні триває. І в 2019-му.
Є ситуації, коли допомога надзвичайно потрібна. ДОПОМОГА, а не наказ її не надавати. Польові волонтери мене зрозуміють.
Друзі з усієї України, прохання до вас, повідомте, чи у вашій області є такі накази? Друзі з США, Канади, Німеччини, Ізраїлю, Іспанії, Італії, чи можете ви собі уявити таку ситуацію, коли в країні війна, а ваша обласна адміністрація видає такі накази?
Я, як працювала, так і продовжую. В мене є друзі. Справжні. І на них накази департаментів та обласних волонтерів не діють, — написала Любовь Леонова.
Читайте также: Запорожский снайпер: Мы добились, чего хотели
Фото автора, а также со страниц Любови Леоновой и Надежды Мороз в соцсети
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/uchebnyim-zavedeniyam-zaporozhskoy-oblasti-zapretili-sobirat-dlya-voennyih-sladosti
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
