Як виявилося, на Стародубщині, що є частина теперішньої Брянської області, частка етнічних росіян була менше 1%. При цьому більшу частину населення краю складали саме українці. Це підтверджено документами перепису населення.
Це питання набуло ще більшої актуальності у зв’язку з указом президента України «Про історично населені українцями території Російської Федерації».
Журналісти «Акцента» з’ясували історичний підтекст цього питання і дізналися, як реалізовуватиметься новий указ президента.
Історичний підтекст
Стародубщина — історичний регіон, на сьогодні західна частина Брянської області РФ.
Практично всі періоди історії, окрім СРСР, перебував разом з іншими українськими землями України в одній державі. В часи Гетьманщини 17-18 ст. — невід’ємна складова — Стародубський козацький полк.
Українськість населення була очевидною, навіть, російським імператорам, тому територія після ліквідації Гетьманщини увійшла, спочатку до Новгород-Сіверського намісництва, а потім до Чернігівської губернії, в якій проіснувала до розвалу Російської імперії.
Тобто в часи імперії ніхто не ставив під сумнів належність Стародубщини до українських губерній.
Стародубщина дала Україні багато видатних імен. Якщо казати про тих, кого знають просто всі, то це Леся Українка (з роду Косачів) та мандрівник Микола Миклухо-Маклай.
За переписами Гетьманщини (початок 18 ст.) — московитів в краї було менше 1 %.
Цікаво, що у книгарні РВВ була видана книга з переписом населення за цей період — Присяга Стародубського полку 1718 року. Зараз готується друге видання покращене і доповнене.
На початок 20 ст. ситуація з населенням кардинально не змінилась — більшість українців.
Ситуація змінилася з приходом радянської влади, коли все було “до основанья разрушено, а затем…” в 1919 р. разом з північною Стародубщиною до РСФСР приєднали і Гомель, створивши Гомельську губернію. Проте в 1926 році Гомельщину повернули білорусам, а більша частина Стародубщини так і залишилась підросійською.
В школах почали викладати російську мову як рідну, переконуючи, що місцевий діалект української неправильний, його треба соромитись і позбуватись. З тих часів залишився віршик місцевого поета, який радо рапортує про свої успіхи в асиміляції під московський стандарт, перелічуючи звичайні українські слова, через які його не розуміли корінні росіяни.
“Мы русские, но русский плохо знали,
И знать его не каждому дано.
С ошибками диктанты мы писали,
По-русски говорили, но смешно.
И часто просто нас не понимали,
Да и поди, попробуй, отгадай,
На русском языке что означали
«Узвар» и «пляшка», «ганки» и «нехай».
Язык мой русский очень был вульгарен…
Не став без орфоэпии умней,
Я за уроки много благодарен
Учительнице старенькой моей.
И мозг про ту науку твёрдо помнит,
Как говорить и правильно писать…
Но речь произношением напомнит
Про тот язык, которым говорила мать.”
Зеленський підписав указ про історично населені українцями території РФ 
Враховуючи, що протягом багатьох століть Росія проводила і продовжує проводити дії, метою яких є знищення української національної ідентичності, пригнічення українців та порушення їхніх прав і свобод, особливо на територіях, які історично населені українцями, таких як Кубань, Стародубщина, Північна та Східна Слобожанщина, що зараз знаходяться в межах Краснодарського краю, Білгородської, Брянської, Воронезької, Курської, Ростовської областей Росії, Президент Володимир Зеленський підписав указ №17/2024 —Про історично населені українцями території Російської Федерації.
Керуючись положеннями міжнародних договорів, таких як Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародну конвенцію про ліквідацію расової дискримінації, Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, Декларацію про права меншин, відповідно до статті 12 і пункту 3 частини першої статті 106 Конституції України, я постановили:
Кабінету Міністрів України розробити план дій за участю міжнародних експертів, представників Світового конгресу українців, вчених і громадськості щодо збереження української національної ідентичності в Російській Федерації, включаючи історичні українські території.
План повинен включати:
Збір та аналіз фактів про злочини проти українців в Росії, політику примусової русифікації, політичні репресії, депортації та збереження історичної пам’яті;Протидію дезінформації та пропаганді Росії щодо українців;Розвиток співпраці між українцями та іншими народами, що поневолені Росією;Підготовку та розповсюдження матеріалів про історію українського державотворення;Включення правдивої історії етнічних українців на російських територіях у навчальні програми та підручники. Думки сучасних експертів
Іван Синяк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України:
Стародубщина беззаперечно відноситься до українських земель, які раніше входили до складу Української держави середини XVII – XVIII ст. Ця територія тоді входила до складу Стародубського полку – одного з десяти полків Гетьманщини.
Тут репрезентами української влади були полковник та полкова старшина, сотники з сотенною старшиною та неурядова старшина (бунчукове, військове та значкове товариство), які мешкали на території адміністративно-територіальної одиниці. Подібно інших українських полків того часу, в регіоні був усталений полково-сотенний устрій, діяв місцевий полковий суд. Тут мешкали такі відомі родини української еліти в ранньо-модерну добу, як Галецькі, Рубці, Єсимонтовські, Гудовичі, Миклашевські Мовчани і т.д.
Про належність Стародубщини саме до українського світу чітко сигналізують прізвища мешканців, які тут проживали: Бідний, Білий, Бондар, Гавриленко, Гарбуз, Данченко, Заєць, Кузьменко, Максимович, Піскун, Савченко, Чобот та ін.
Запорізький політолог Роман П’ятигорець на прикладах доводить про значний вплив українців та української культури на цих землях у свій час, а також дуже просто пояснює різницю між українцями та росіянами. Роман впевнений, що російська імперія неодмінна впаде, і тому цей указ важливий з багатьох причин.
“На мій погляд поняття “генетичний код” у філософському контексті, це стосується питання про національну ідентичність, державу, і власний статус. Наприклад, коли хтось говорить, що він українець, це частина його генетичного коду. Якщо йдеться про глибшу структуру життя та мозку етнічних українців, мені про це багато розповідали люди, які були в засланні або емігрували ще за радянських часів.
Наприклад, ти йдеш тундрою, полярними кругами, і стоїть чистенька, біленька хата, одразу вказує на українське походження її мешканців. Там де жили кацапи, можна бачити двері на одній петлі, п’яного чоловіка, жінку з синцем під оком, розруха. Оце кацапи. Українці — це коли прибрано, чисто, і “садок вишневий коло хати”.
Якщо говорити про українські землі, як-от Кубань, Білгородську, Брянську, Воронезьку, Курську, Ростовську області Російської Федерації, тут також видно український вплив.
Ось тут є дуже влучний приклад. Популярний російський гурт “Ноггано”, їхня пісня “Застрахуй братуху” набрала мільйони переглядів. Це було 11 років тому, коли пісня була на піку популярності. Слова цієї пісні “Ой, мама родная, а шо нам хулиганам надо” відображають елементи української мови. Це означає, що саме там проживає величезна громада етнічних українців, які свого часу туди мігрували. Саме там із нас робили військо, оскільки кращих солдатів за українців не було.
Якщо говорити про Росію до епохи Петра I, то яскравим прикладом того періоду буде епізод гумористичної програми “Городок”. Коли російський цар Петро I повернувся з Європи, він висловив своє здивування щодо стану речей в Росії. Він запитав боярина, чому так брудно, на що отримав відповідь: “Так це росія”. Це демонструє загальну ситуацію в країні того часу.
В регіонах, де проживали етнічні українці, був спокій, порядок та краса. Українці відомі своєю майстерністю і здібностями, особливо у військовій справі. Наприклад, в російських війнах етнічні українці часто брали участь і мали кращі показники — близько 85% заслуг.
Наш президент, на мій погляд, вчиняє правильно. Що стосується Росії та її спотворення історії, то вони часто спрощують або спотворюють історичні факти, стверджуючи, ніби інші народи, як-от узбеки або азербайджанці, нібито не існували. Існує перебільшене твердження, що все почалося з Росії та російського Івана Дурака.
Я вважаю, що ми повинні протистояти такому спотворенню історії і захищати істину про наші історичні землі, незалежно від спроб росії змінити історичну наративу. Якщо росія грається в таку тему, то повинні це робити і ми.
Якщо росія так занепокоєна через притискання російськомовного населення, ми так само схвильовані через страждання наших українців на території росії. Чому б тоді росії не встановити другу національну мову українську на цих землях.
Зеленський зробив важливий крок. І мені дуже подобається реакція на цей закон. Росіяни, як ті монстри, реагували на цей закон. Чого вони тільки нам не бажали під час ефірів своїх програм — і ядерний удар, і термоядерний, і тортури, і знищення…
Коли росія розвалиться, і нам потрібно буде розуміти, які землі підпадають під наш патронат. Де саме має бути Україна адміністративно. Імперія рухне, у мене не виникає жодних запитань. І наше завдання полягає в тому, що всі території, де знаходиться наш етнічний українець, перетягнути до себе, інтегрувати в європейську родину, забезпечити всім необхідним”. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Підписуйтесь на Акцент в 
Источник: https://akzent.zp.ua/ukaz-zelenskogo-nova-kniga-perepisu-rozkrila-prigolomshlivi-tsifri-etnichnogo-skladu-na-bryanshhini/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
