La Biennale di Venezia, яка має відкритися дев’ятого травня, та з сьогоднішнього дня, шостого травня доступна для медіа, супроводжується низкою скандалів, найгучніший з яких – повернення туди росії.
Україна голосно протестувала проти включення Росії до Венеційської Бієнале.
“Бієнале не повинно стати майданчиком для приховування воєнних злочинів, які Росія щодня вчиняє проти українського народу та нашої культурної спадщини”, – сказав Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та закликав організаторів переглянути це рішення. Європейська комісія також засудила включення Росії та пригрозила відкликати грант на фінансування Бієнале в цілому у розмірі два мільйонів доларів, якщо вона не скасує це рішення до 11 травня.
“Культура сприяє та захищає демократичні цінності, сприяє відкритому діалогу, різноманітності та свободі слова і ніколи не повинна використовуватися як платформа для пропаганди”, – йдеться у заяві Європейської комісії, назвавши рішення фонду «несумісним з колективною відповіддю ЄС на жорстоку агресію Росії». На тлі зростаючої суперечки Росія оголосила наприкінці минулого місяця, що її павільйон не буде відкритим для публіки, хоча представникам ЗМІ буде дозволено відвідувати його з 6 по 8 травня. Павільйон став місцем протесту проти жорстокого вчинення Росією війни в Україні.
killedculturemakers від Українського PEN
Та в межах La Biennale di Venezia працює український проєкт, який автори назвали невидимим. І він помітний, – розповідає мистикиня Zoya Zvynyatskivska.
Він складається з мистецьких подій уявної, неіснуючої паралельної програми бієнале, яка могла б відбутись – якби митці, що беруть в ній участь, були живі. Якби їх не вбила росія.
По місту розповсюджені плакати – анонси подій. Поетичне читання, воркшоп дитячого письменника, дискусія з режисером, презентація книжки. Ось прізвище, ось подія, ось світлина – але нічого цього не буде, на афіші напис СКАСОВАНО. Є також і загальний розклад, чудовий, насичений подіями день на мистецькому форумі. Але цей розклад теж закреслено, нічого з цього вже ніколи не відбудеться.
Серед багатьох свідоцтв та мортирологів цієї війни є один, який нам, людям культури, відзивається окремим болем. Це моніторинговий сайт втрат серед українських діячів та діячок культури, які загинули внаслідок повномасштабної війни росії проти України. Проєкт https://killedculturemakers.pen.org.ua/ було створено командою українського PEN-клубу на початку повномасштабної війни, зараз до ініціативи долучились інші партнери. В цьому моніторингу наразі 274 прізвища діячів та діячок культури, чий творчий поступ обірвала російська агресія. Зрозуміло, що цей список не повний, в моніторингу є тільки офіційно підтверджені прізвища, до того ж ми поки що не маємо доступу до тимчасово окупованих територій. Але навіть зараз ця цифра вражає.
Люди, що творили українську культуру, більше не можуть цього робити – бо їх вбила росія. А потім світ питає в нас – де ваші поети? Де ваші букеровські премії, ваші романи століття, ваші виставки в кращих музеях світу, ваші Оскари? Так ось же вони – всі тут. В цьому моніторингу. В нашому Невидимому павільйоні на Венеційській бієнале.
Цей проєкт створений, щоб говорити з європейськими світом мистецтва тією мовою, яка не потребує пояснень, тому що йдеться про своїх – і низка європейських партнерів, людей культури, допомагає його просуванню.
Цей проєкт ще про одну важливу річ – про силу українців за кордоном, про те, як вони стають амбасадорами України в Європі, великою українською мережею по всьому світу. Організатором проєкту в Італії виступила NAU – Network Associazioni per Ucraina, Асоціація українських організацій в Італії, яка об’єднує активні українські спільноти в різних італійских містах. Їхня постійна адвокація України, їхні акції, зрештою, їхній вплив (цього року на збори Асоціації приїхали провідні італійські політики) зробили проєкт можливим.
Автори проєкту дуже вдячні всім, хто зробив цей проєкт можливим. Окремо – родинам вбитих росією культурних діячів та діячок, які повірили в проєкт і дали згоду на участь в ньому.
Цей проєкт має бути продовжено. Він має на постійній основі супроводжувати кожну появу України на міжнародній арені – від книжкової ярмарки до кінофестивалю. Він також має супроводжувати всі ключові мистецькі події в світі – за допомоги українських організацій, які зараз є всюди.
Це найменше, що ми можемо зробити.
Дизайн плакатів: Ольга Кузовкіна @olla.kuzovkina
Де ж розміщені плакати «Невидимого павільйону» та чи реагують на наших люди взагалі?
Плакати розміщені по місту на різних локаціях, це свого роду інтервенція, але не мистецька, а соціальна.
Велика кількість плакатів свідомо розміщена на via Garibaldi, це вулиця, що знаходиться максимально близько до входу у Венеційську бієнале, якою йдуть туди гості та преса. Також плакати розміщено на початку вулиці на набережній.
Організатори бачать, що плакати, які нам так болять, сприйняті італійцями так само. Але люди на них щемно реагують, – розповідає Zoya Zvynyatskivska.
Сообщение Україна представила у Венеції події, які вже ніколи не зможуть відбутися появились сначала на Газета МИГ.