Повторення Великої депресії
Про небезпеку швидкого настання чергового світової економічної кризи в Міжнародному валютному фонді попереджали ще в грудні минулого року. Тоді заступник глави МВФ Девід Ліптон заявляв про те, що стійкий торговий конфлікт між США і Китаєм, швидше за все, викличе «далекосяжні і довгострокові наслідки» для світової економіки і найсильніше криза вдарить по тих країнах, які займаються продажем сировини.
Ці слова виявилися пророчими — в поточному році світова економіка повільно сповзає в кризу. Де-факто в світі знову повторюється, правда в набагато більш згладженої формі, ситуація 30-х років минулого століття, коли американський уряд, прийнявши закон Смута-Хоулі, підвищив мита на імпортовані товари, маючи намір захистити свій внутрішній ринок. Про можливі згубні наслідки такого кроку заявляли понад тисячу американських економістів і бізнесменів. Так, відомий промисловець Генрі Форд особисто намагався переконати президента Герберта Гувера не підписувати закон. Проте закон був підписаний, після чого… торговельні партнери США також закрилися митами від американського імпорту, і різке падіння товарообігу остаточно штовхнуло економіку в Велику депресію.
Сьогодні в ролі Г. Гувера виступив активний прихильник політики протекціонізму Дональд Трамп. Розпочата в 2018 році торгова війна з Китаєм, потім введення 25%-них мит на імпорт сталі і 10%-го мита на імпорт алюмінію запустили протекціоністські процеси по всьому світу. Так, Євросоюз з метою захисту свого ринку ввів квоти на металургійну продукцію. Звели торговельні бар’єри і країни Митного союзу, держави Азії, Близького Сходу та Північної Африки. Крім того, негативний вплив на стан економіки надають Brexit, заворушення в Гонконгу, турецьке вторгнення в Сирію і загострення ситуації в регіоні Перської затоки.
Звісно, все це призвело до поступового уповільнення економічної активності в світі. У своєму останньому огляді World Economic Outlook Міжнародного валютного фонду знизив прогноз світового розвитку економіки до найнижчого з 2008 року рівня. Як заявила новий керівник Фонду Крісталіна Георгієва, в даний час світова економіка переживає фазу «одночасного уповільнення» темпів розвитку. Причому аналітики МВФ очікують сповільнення показників економічного зростання в 90% країн світу.
В прицілі — виробництво
Причому виробництво виявилося найбільш уразливим сектором світових економік. Про зниження виробничої активності в країнах Європейського союзу дуже характерно свідчить падіння споживання сталі. За даними Eurofer, після зниження споживання на рівні 1,6% за підсумками першого кварталу в другому спад прискорився до 7,7%. За прогнозами Eurofer, спад продовжиться до кінця року, без відновлення до другого кварталу 2020 року. «Нинішній спад виробничого сектора в ЄС навряд чи скоро досягне дна», — заявив гендиректор асоціації Аксель Еггерт.
У свою чергу зниження споживання сталі спричинило за собою спад цін на металургійну продукцію. Зокрема, з квітня по жовтень холоднокатані і гарячекатані рулони подешевшали на 23-27%, сляби — на 21%, товстий лист на 11%. В цілому за останні півтора року ціни на деякі види металопродукції впали більш ніж на 30-40%.
Це знайшло своє відображення у фінансовій звітності металургійних компаній на всіх континентах. Більшість з них за результатами третього кварталу повідомили про падіння прибутку. Наприклад, у російській НЛМК вона скоротилася на 47%, у американської Nucor на 59%, у фінської Outokumpu на 65%, у індійської JSW Steel майже на 80%, а в американської AK Steel навіть на 96%. Згущуються хмари і над китайськими металургами, які багато років поспіль збільшували обсяги виробництва. За останніми даними Міністерства промисловості та інформаційних технологій КНР, консолідований прибуток металургійних підприємств Китаю за січень-серпень скоротився на 25%.
Більш того, деякі компанії за підсумками третього кварталу пішли в мінус. Зокрема, американська US Steel повідомила про чисті збитки в розмірі 84 млн дол. А найбільший в світі сталевий виробник ArcelorMittal в третьому кварталі отримав чистий збиток 539 млн дол. В порівнянні з чистим прибутком 899 млн дол. за той же період роком раніше.
Зіткнувшись з різким падінням цін і попиту на свою продукцію, металургійні компанії вже почали знижувати обсяги виробництва і скорочувати співробітників. Так, німецька Thyssenkrupp анонсувала звільнення 6 тис. співробітників з 1 січня 2020 року, південноафриканський підрозділ ArcelorMittal скоротить 2 тис. чоловік. Також найбільший світовий сталеливарний магнат зупиняє роботу аглофабрики, доменного і конвертерного цехів на металургійному комбінаті в Кракові. Шведська SSAB влітку зупинила роботу доменної печі на заводі Oxelosund, а буквально днями — ще одну на своєму фінському заводі Raahe. Також про зупинку доменного виробництва на заводі в Трієсті повідомила італійська компанія Arvedi.
У свою чергу статистика Worldsteel зафіксувала спад за підсумками світового виробництва сталі, причому 38 з 64 країн-виробників сталі знизили обсяги виробництва. А дехто з виробників металургійної продукції вже не вписався в ринок. У жовтні про своє банкрутство оголосив найбільший в Африці виробник сталевих труб — південноафриканська компанія Robor. Причинами краху компанії з 90-річною історією стала втрата американського ринку після введення сталевих мит Д. Трампа і наплив дешевого китайського імпорту.
Українська металургія в лещатах кризи
Залежна від експорту українська металургія — за інформацією ТОВ «ЕТР-Спектр» за 9 місяців поточного року на зовнішніх ринках було реалізовано 82,8% виробленої в Україні металопродукції — не вибивається із загальносвітового тренда. У жовтні та вересні виплавка сталі в країні падала на 10%. В основному це відбулося через припинення частини виробничих потужностей на Дніпровському металургійному комбінаті та Дніпровському металургійному заводі. Свої п’ять копійок в зниження національної виплавки внесла і Курахівська «Електросталь», яка зупинилася в вересні.
На ДМЗ, який входить до групи DHC Steel бізнесмена Олександра Ярославського, після зупинки частини потужностей озвучили красиву історію про намір інвестувати 300 млн дол. в модернізацію виробництва. Але для початку на підприємстві необхідно провести «дослідницьку та ремонтні роботи, яка передбачає зупинку частини цехів». У той же час в ДМК і в Курахівській «Електросталі» прямо завили, що зупинка викликана несприятливою ситуацією на ринках металопродукції.
Варто зазначити, що не всі представники нової української влади, на жаль, усвідомлюють ту роль, яку відіграє гірничо-металургійний комплекс у вітчизняній економіці. Сьогодні в ГМК і суміжних галузях працюють 350 тис. осіб, щорічно металурги заводять в країну близько 10 млрд дол. валютної виручки, тобто від їх стабільної роботи безпосередньо залежить курс національної валюти.
Проте останнім часом владою було озвучено одразу кілька ініціатив, прийняття хоча б однієї з яких здатне остаточно зіштовхнути вітчизняний ГМК в кризу. По-перше, це законопроект №1210, який економісти і експерти ринку називають не інакше як «токсичним» і «одіозним». Цим документом передбачається різко підвищити рентні ставки на видобуток руди в Україні, що обернеться неминучим обвалом залізорудного експорту в першу чергу на далекі ринки в разі зниження цін на ЗРС. А ціни знижуватися будуть — днями Трейсі Ляо, аналітикиня Citi, на конференції по залізній біржі Лондонської біржі металів у Лондоні заявила про прийдешнє падіння цін на руду до 60 дол/тонну. З аналогічним прогнозом раніше виступив і уряд Австралії, де уважно стежать за цінами, оскільки руда становить значну частку в експорті цієї країни.
За оцінками експертів, у разі ухвалення законопроекту №1210 Україна може втратити кожне третє робоче місце в ГМК, а український держбюджет при цьому — мільярди гривень. За законопроектом голос галузі був принаймні почутий — в Міністерстві економіки доручили доопрацювати скандальний документ. Але тільки притихли пристрасті по №1210, на порядок денний вийшла ще одна убивча ініціатива.
Новостворене ТОВ «Оператор ГТС України», дочірнє товариство «Укртрансгазу», запропонувало підняти тарифи на транспортування газу в чотири рази. З 1 січня 2020 року для внутрішніх точок входу в 3,5 рази (з 91,87 до 320,77 грн./тис. куб. м), для внутрішніх точок виходу — в 4,7 рази (з 157,19 до 735 , 36 грн./тис. куб. м). Аргументація газівників оригінальністю не блищить — виявляється, їм потрібно отримати в 2020 році 34 млрд грн. прибутку, в тому числі 5,8 млрд грн. недоотриманого прибутку за минулі роки. В результаті під цю цифру просто підігнали необхідний відсоток підвищення тарифу.
За оцінками галузевої асоціації «Укрметалургпром», підвищення тарифів на транспортування газу обійдеться підприємствам ГМК в 3 млрд грн. додаткових платежів, що в сьогоднішніх умовах вкрай негативно вплине на галузь. Для хіміків, які використовують газ як сировину, підвищення тарифів призведе просто до негайної зупинки виробництва. Таким чином абсолютно незрозуміло, як в наступному році чиновники будуть рапортувати про успіхи агросектора, якщо країна залишиться без добрив? Очевидно, що ініціатива про підвищення тарифів на транспортування газу проштовхується похапцем, без аналізу її впливу на стан вітчизняної економіки.
Ну і нарешті, пропозиція третя — днями група депутатів з президентської фракції «Слуга народу» внесла в Раду законопроект №2367, яким пропонується в 4 рази підвищити ставки екоподатку в Україні. При цьому не секрет, і раніше неодноразово говорилося про те, що кошти, зібрані в якості екоподатку, витрачаються неефективно — на реальні екологічні заходи витрачається всього близько 25% від загальної суми. Таким чином, поданий під прикриттям турботи про екологію законопроект має на меті просто зібрати до держбюджету додатково 14 млрд грн.
Резюмуючи, можна підкреслити, що українська металургія вже сьогодні працює в кризових умовах. Вже сьогодні доводиться оптимізувати виробничі процеси, скорочувати витрати, боротися за кожен долар собівартості, а деяким навіть і припиняти виробництво. Металурги розуміють реальний стан в галузі і роблять всі кроки для того, щоб пережити цю кризу, але ось чи розуміє держава?
Мінпром
Источник: https://tv5.zp.ua/news/ukrayinska-metalurgiya-vstupila-v-smugu-krizi/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
