Якось під час прогулянки потрапили на дуже мальовничу галявину у парку, на якій зібралося численне товариство, яке можна було б назвати казковим, якби казки не називались нині аніме…
Познайомились із дівчинкою, яка поспішала на зустріч із друзями, і вона й пояснила, що це був пікнік від організаторів – «здибанки».
Щодо костюму нашої нової привітної знайомої, яка то після її підказки, ми знайшли в Інтернеті, з ким маємо справу: «Дрон-вбивця». Звучить сучасно, та хто сказав, що дрони придумали заради війни? Та хто сказав, що дрони не стануть нашими нащадками колись?
То, ось: мультсеріал «Дрони вбивці» – серіал, який розповідає про черговий світ у постапокаліптичному сеттингу. Багато років тому сталося непоправне, що змусило Землю спорожніти. Людство залишилося у минулому. Причиною таких значних змін стала гірничодобувна компанія, яка хотіла дістатися ядра планети. У результаті величезні збитки всій Землі дуже складно переоцінити. Вижили лише роботи, що займалися обслуговуванням людей. Вони продовжують виконувати алгоритми. Запрограмовані істоти намагаються обжити собі новий вільний світ. Щоправда, зненацька з’являються роботи-вбивці, чиє завдання – винищення тих, хто колись прислуговував людям.
Апокаліптично? Про якесь інше життя. Та варто придивитися, що нас чекає…
Різні тематичні аніме-події влятку трапляються частіше, в холодні пору року відбуваються у приміщеннях.
Наша мила подружка цінує це товариство: “Я не надто давно у цій темі, десь із жовтня 2023 року. І це чарівне спілкування… Такі люди добрі!”
До нас підбігла подруга нашого дрончика: дівчинка у «капелюшку» Coca-cola, посміхнулася, та забрала її з собою…
Перед тим, як піти, нам продемонстрували костюм. Це не тільки повна відповідність аніме, ще й крила зроблені рухливими, їми керує наша мила знайома…
“Мені 13, – посміхається наш «дрончик», і знайомиться далі. – Можна звати мене Uzi, а вопше я Єва…” Подружку звати Саша.
За маскою не видно, наскільки юні наші співбесідниці.
Ми оцінили якість конструкції, зручність, пропорції – росте костюмер-декоратор, не менше… А, може, її познайомити із викладачами Вищого училища моди і стилю https://modastil.com.ua/, маємо там надійну Наталю Бабаєву?
Може, запропонувати урок із нашими друзями-художниками – Олександром Глуховим [нам показали малюнки, є про що говорити]!
Може, готуватися до вступу в Запорізьке вище професійне училище https://zvpu.zp.ua/ – там викладають і живопис [Микола Іолоп, Євген Прокоф’єв], і дизайн [Анжела Прокоф’єва]…
Ми вийшли на цю здибанку з вистави, дизайн якої створив створив юний Григорій Крохмаль… Згадали ми й Запорізьку художню школу та куби Малевича на завзятих творчих голівках учениць – до дня народження художника…
Можна й до художки…
Скільки маємо можливостей та перспектив!
Та скільки розсіяно поруч талантів.
Най проростуть та відбудуться у своєму житті.
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
Сообщение В місті трапляються дива, про які ми, дорослі, й не здогадуємося… появились сначала на Газета МИГ.