З 28 грудня у художньому музеї працюватиме виставка «Мистецька історія Запоріжжя»
Виставка «Мистецька історія Запоріжжя», яку презентували у Запорізькому обласному художньому музеї, стала подарунком для поціновувачів мистецтва. Подібних масштабних експозицій — понад 130 картин, де показували б знакових класиків запорізького мистецтва, яких вже немає з нами, і наших сучасників, під час великої війни у музеї ще не було. На презентації побували журналістка і фотограф zprz.city.
Читайте також: Як цікаво провести у Запоріжжі передноворічні дні — афіша
Унікальність виставки в тому, що всі роботи на виставці — з приватних колекцій, їх тимчасово надали художники, їхні родичі, колекціонери. Тобто, іншої можливости побачити ці картини й малюнки (переважно), емалі й скульптури не буде. Рівень робіт на висоті.
Саме класикам присвячена центральна зала, тому одразу складається враження, що на виставці переважає реалістичне мистецтво. Втім, воно і переважає, хоча є і яскраві роботи інших напрямків.
Всього — понад 50 імен художників, що працювали колись і тих, хто творить зараз (переважно з Національної спілки художників України). За словами керівниці Запорізького обласного художнього музею Інги Янкович, деякі запрошені художники не змогли взяти участь.
Інга Янковіч розповіла zprz.city:
«На виставці представлена ретроспектива художнього життя Запоріжжя, роботи художників, починаючи з 1950-х років. Найстарший художник, Георгій Колосовський — 1913 року народження. Він був першим членом Спілки художників у нашому місті. (Запорізької організації Спілки художників тоді ще не було. — Ред.).
Ми хотіли обрати самих знакових особистостей для Запоріжжя, які створювали мистецький образ нашого міста. Так, для нас дуже важливий Григорій Соколенко, тому, що він став першим директором нашого музею, який був заснований у 1971 році.
А ще Григорій Соколенко деякий час був очільником Товариства художників, що працювало з 1948 року. Саме з того часу в нашому місті з’явилось професійне мистецтво. На прохання членів товариства була створена виставкова зала на головному проспекті, зараз там знаходиться Художній салон.
Товариство художників існувало до того часу, як на його базі, у 1962 році, організували Запорізький осередок Спілки художників. Його першим головою був художник Євген Чуйков.
Володимир Коробов — один з найвідоміших запорізьких художників і неперевершений колорист. А ще для нас важливо, що він був депутатом міської ради й виступав за створення нашого музею. (Представлені й картини його доньки Наталії Коробової. — Ред.).
Наш музей завжди був пов’язаний із запорізькими художниками. Ми дружимо, вивчаємо їхню творчість і завжди збирали колекцію не тільки українських, а й наших місцевих художників. Місія мистецтвознавців, музеїв — бути посередником між художниками та глядачами. Ми цим і займаємось».
Інга Янкович також розповіла, що деякі художники подарували роботи з цієї виставки музею.
Приходьте у Художній музей!
Виставка «Мистецька історія Запоріжжя» працюватиме орієнтовно до кінця січня.
Адреса Художнього музею: вул. Незалежної України, 76-Б (зупинка «ТЦ «Україна»)
Музей працює кожну п’ятницю, суботу та неділю з 10.00 до 16.00.
Вхідний квиток 25 грн, пільговий 15 грн.
Творчі вихідні у художньому музеї
— 28, 29 грудня о 12.00 — майстер-клас зі створення новорічних прикрас. Вхід до музею 25 грн, майстер-клас 25 грн, у вартість входять матеріали.
Творчі вихідні тут, у дружній обстановці, проводять практично кожну суботу і неділю. Найчастіше це майстер-класи для людей будь-якого віку від Інги Янкович.
Час івентів може змінюватись з об’єктивних причин. Будь ласка, ставтеся до цього з розумінням, уточнюйте.
Читайте також: Запорізькі художники показали Різдво під сиренами — фото
Телефон для довідок 067-168-87-33.
Ми фотографували поряд з картинами їхніх авторів, а у деяких випадках — їхніх близьких родичів. Насправді на виставці набагато більше картин, ніж у фоторепортажі. Тож, збирайтесь, та завітайте до Художнього музею у вихідні.
Ми писали, що у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відкрили чарівну зимову виставку ляльок ручної роботи — фото.
Фото Вячеслава Лавринця
Джерело
