В Запорожье презентовали фильм «Тато» о погибшем герое-добровольце
Сегодня, в День украинского добровольца, в Запорожье состоялся допремьерный показ фильма «Тато». Документальная кинолента рассказывает о Владимире Самойленко (позывной «Вован»), ветеране Нацгвардии. В самом начале войны, весной 2014 года, он добровольцем пошел в батальон «Донбасс».
Владимир был ранен в Иловайске, погиб в 2015 году под Дебальцево. Но похоронить его в родной земле родные смогли только через два года после смерти. Ради этого дочери Владимира Ольге пришлось пройти долгий и сложный путь, сделать не один тест ДНК, чтобы получить тело отца. Именно она стала инициатором создания документального фильма.
Ольга встречалась с побратимами отца, собирала воспоминания о последних неделях его жизни. В процессе создания фильма девушка открыла для себя отца с другой стороны: не только как семьянина, но и как человека, преданного своему гражданскому долгу.
На допремьерный показ фильма собрались побратимы погибшего героя, военнослужащие и простые запорожцы. Особенно много было молодежи.
Старался оберегать товарищей
По словам сослуживцев Владимира, он был искренним человеком, с хорошим чувством юмора, который очень переживал за товарищей и старался всячески их оберегать. А еще — настоящим патриотом. Именно ему принадлежит фраза, которая стала поговоркой: «Я готовий битися заради п’ятнадцяти сантиметрів української землі».
— Володимир, позивний «Вован» — це людина з нашого підрозділу. Ми спілкувалися, разом воювали, разом виходили на завдання. Мій бойовий шлях з ним закінчився в Іловайську. Володимир був там поранений, але, незважаючи на це, ми його ледь вигнали з зони бойових дій. Посадили за кермо машини, і він, поранений, поїхав на евакуювати наших хлопців. Вован був дуже веселим, щирим. Він мав більше досвіду, ніж ми, тому що раніше служив у Нацгвардії, в той же частині, де ми проходили підготовку. Був завжди озброєний, завжди напоготові, намагався охороняти нас. Ми його між собою називали Рембо. Якщо лягали спати, він вкладався з краю, щоб першим встати, якщо щось трапиться. Я дуже вдячний всім, хто приймав участь у створенні цього кіно. Хлопці повинні повернутися з небуття, — поделился ветеран АТО, замкомандира роты батальона «Донбасс» Тимур Кныш.
Побратим Владимира Валентин Жученко (позывной «Вел») тоже вспоминает героя как человека, который всегда защищал товарищей.
— Такий він був — завжди перший, в будь-який бій, хапає гранатомет, кулемет — і вперед. Ми з ним багато разів билися разом. Брали участь у Лісичанській операції, в боях під Іловайськом. Потім його поранило, и він поїхав у шпиталь. Після одужання повернувся і далі ми служили в одному підрозділі. Потім шляхи трохи розійшлись, бо я перейшов в Збройні сили, а він залишився у нацгвардії. Володими був мені як брат. Я дуже сумував, коли він загинув, — рассказал Валентин Жученко.
Читайте также: В Запорожье презентовали книгу живых историй украинских добровольцев
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/v-zaporozhe-pokazali-trogatelnyiy-film-o-geroe-dobrovoltse-i-ego-docheri
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
