В Запорожье показали фильм «Иловайск 2014. Батальон «Донбасс»
В кинотеатре имени Довженко показали новый военно-драматический фильм «Иловайск 2014. Батальон «Донбасс». Этот фильм, основанный на реальных событиях — историях одноименного батальона.
В широкий прокат фильм вышел символично — 29 августа в День памяти защитников Украины. В этот день пять лет назад случилась трагедия в Иловайске, которая унесла жизни около 400 украинских бойцов, еще более 400″ получили ранения, а 300 — попали в плен.
Над фильмом работали более трех лет. Над сценарием работал Михаил Брыных. Съемки длились полгода во многих городах Украины.»»В фильме показано освобождение Попасной, битва за Иловайск и выход из «зеленого коридора», в котором погибли сотни военнослужащих. В батальных сценах сыграло более ста бойцов батальона Донбасс.»
Сюжет фильма
Главный герой фильма командир батальона с позывным «Бишут» и его напарник по прозвищу «Квентин» получили ранения и отстали от своих, оказавшись в оккупированном городе. Они спрятались в квартире» и пытаются найти способ покинуть город. Им помогают местные жители — старушка Петровна и девушка Светлана.»
Роль Бишута исполнил Тарас Костанчук, который в 2014 году был командиром штурмовой группы добровольческого батальона «Донбасс». История Бишута — это часть его жизни. 19 августа 2014 года в Иловайске он получил серьезное ранение и действительно вместе со своим напарником укрывался у местных жителей. В»фильме показаны истории и многих других бойцов батальона Донбасс, которые также участвовали в боях за Иловайск.»
— Ми спілкували з бійцями і розуміли, що з кожного можна зробити цікавий фільм, бо кожен пройшов там свій шлях. Тому хотіли хоча б фрагментарно показати якісь важливі моменти. По суті робота над сценарієм не зупинялася. Вже, навіть, коли був написаний сценарій, коли ми починали знімати, — хлопці починали згадувати якісь нові моменти з тих подій. Просто на знімальному майданчику ми доповнювали сценарій. Фільм — художній, але певні моменти в ньому відтворені документально, — рассказывает режиссер фильма Иван Тимченко. — Ми хотіли донести до глядачів два такі меседжі: що війну краще дивитися в кіно, хай, навіть, — це буде важко, але краще так, ніж на власні очі. Сподіваюся, що для певних людей це може бути такою інструкцією, що, якщо кликати чужу армію, — вона рано чи пізно прийде і, повірте мені, захищати вона нас не буде. На мою думку, ми маємо навчитися цінувати і поважати власних героїв. Вони сьогодні є всюди, бо, якщо не навчимося ми будемо вшановувати чужих. Я не вмію стріляти, але вмію знімати кіно. Це мій борг особистий перед хлопцями, людьми, які,»на жаль, померли, і перед тими, які живуть. Це пам’ять, і тим, і іншим.
В фильме — истории из жизни актеров»
Одну из главных ролей в фильме сыграла актриса Анастасия Ренард. Для нее это первая роль в полнометражном кино. Девушка вспоминает, что после школы закончила механико-математический факультет Киевского Национального университета имени Тараса Шевченка. После этого занималась в разных театральных студия, была вольным слушателем в нескольких театральных вузах Киева. Сейчас работает в Общественном театре и в центре Леся Курбаса. Анастасия рассказывает, что пришла в актерскую профессию осознано и с целью, которую хотела осуществить.»
— Я пришла з метою давати людям шанс: зупинися від цього шаленого бігу по життю та щось переосмислити після вистави, фільму, ролі. Зараз мені дійсно здається, що це відбулося. Фільм “Іловайск 2014. Батальйон «Донбасс” — це архіважливий проект. Я надвзичайно ним пишаюся, — рассказала Анастасия Бернард.»
Анастасия Ренард сыграла жительницу города Иловайск Светлану. Отец ее героини прикован к инвалидному креслу. Светлана за ним ухаживает и поэтому не может покинуть город.» Позже девушка начинает помогать Бишуту и Квентину прятаться в городе и искать пути спасения. Ради них она подвергается серьезной опасности и рискует своей жизнью. Актриса рассказывает, что для нее это особенная роль. В ее жизни также была женщина, которая спасла жизнь близкому ей человеку.
— Мій батько не військовий, але на той момент він опинився на окупованій території. Деякий час ми не знали чи живий він. І коли він нам зателефонував, це була зима, власне він був без документів, в одній футболці, на вулиці двадцять градусів холоду. Йому потрібно було десь сховатися. Нам допомогла незнайома жінка. Вона забрала його на машині, передзвонили нам.» Потім вони його переховували поки ми зробили документи, передали їх і він виїхав з тієї території. Працючи над цим матеріалам, я розумиіла, що граю прототип людини, яка врятувала мого батька і таких людей багато, — вспоминает Анастасия Ренард. — Особисто для мене Світлана — це усоблення всіх жінок на війні, які змушені виживати в цих обставинах. Насправді, дуже важливо говорити про цих людей, там дуже багато залишилось патріотів, які потребували підтримки. Працюючи над ролю я відчула все тебе безсилля, яке може відчути жінка на війні. Тут не можливо грати, ти маєш проходити через це все з партнерами по майданчику. Хлопці, бійці батальйону Донбас допомагали нам, розповідали свою страшну і, одночасно, героїчну історію. Ти надихаєшся і це ставить перед тобою таку височенну планку: бути максимально правдивим, чесним та бути на максимумі своїх можливостей.
«Если остался жить — стань примером для других»
В съемках фильма участвовал и доброволец батальона “Донбасс” Игорь Гевко позывной “Брокер”. Говорит для него участие в этом фильме было очень важным.
— Я приймав участь, як доброволець, який надихав акторів духом, реакцією, розумінням, освіченістю у цілому ряді військових епізодів. Так чи інакше, ти в підсвідомості перебираєш кожну хвилину кожного дня, що відбувалося тоді, це вже є частина твого особистого життя після війни, тому все відбувалося природньо. Дуже просто було підсвідомо повертатися в минуле, і обмежуватися від сучасності, відтворювати якісь реальні події. Вони дуже дорогі для пам’яті. Є розуміння того, що є життя до війни, є життя після війни. Загострилися принципи людяності, соціальності і так далі. Головний висновок: якщо ти залишився жити, то роби все правильно, будь прикладом для інших, і залиши після себе пам’ять про хлопців, як і загинули, і про ту історію, яка має велике значення для України, — отметил Игорь Гевко.»
Фильм длится два часа. Все это время он держит зрителя в напряжении. На показ пришли десятки запорожцев разных возрастов. Были в зале и военнослужащие.»
Перед завершающими титрами в фильме показали фотографии бойцов батальона «Донбасс», которые погибли в Иловайске или пропали без вести. В этот момент люди в зрительном зале встали. У многих стояли слезы на глазах.
После показала кинокартины некоторые участники съемочной группы встретились со зрителями.
Также на сцену вышли запорожские бойцы батальона «Донбасс». Зал приветствовал их стоя и громкими аплодисментами.
Читайте также:»Родные погибшего под Иловайском запорожца: Бойцам приказали раздеться догола и расстреляли
Фото Александр Прилепа
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/v-zaporozhe-prezentovali-dramaticheskiy-voennyiy-film-o-sobyitiyah-v-ilovayske
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
