Село Криничное находится в нескольких километрах от Гуляйполя. Сейчас здесь всего два дома, от остальных построек остались руины. Большинство территории бывшего села распахано под посевы. А начиналась история села с основания на этом месте хутора в начале ХХ ст. Историю села Криничное рассказали местные краеведы в паблике "Гуляйпільські старожитності". Криничное расположено на территории памятника природы общегосударственного значения балка Скотоватая. Здесь сохранились целинные участки растительности. Согласно данных переписи населения 2001 года в селе проживало всего 20 человек. Через село протекает пересыхающий ручей и проходит железная дорога. Село основали как хутор в 1903 году. Первыми поселенцами были зажиточные селяне из Гуляйполя, купившие или арендовавшие землю у меннонитов. Земля, на которой основали хутор, являлась крайней западной границей владений известных меннонитских семей Винсов и Госсенов (село Гринфельд). В комментариях к посту уроженец Криничного Олег Слипченко рассказывает о происхождении названия села: — Криничне, бо вода була близько й була добра. Достатньо було викопати криницю й пий, навіть колодязя не треба. Зі слів мами вода зіпсувалась після того, як загатили Каховське водосховище. Ми криниці мали на схилах балки, але вода вже була недобра, ми її використовували для технічних потреб. І що виглядає навіть смішно — за радянських часів в хуторі Криничному не було де питної води взяти, ми їздили з бідонами декілька разів на тиждень в сусідню Петрівку за два кілометри, — уточнил Олег. Пик заселения и развития села приходится на период Первой мировой войны и начало 1920-х гг. После окончательной ликвидации большевиками помещицкого замлевладения в начале 1920-х гг. бывшие меннонитские земли арендуют селяне из Гуляйполя и те, кто осел на хуторах. Село активно застраивалось зажиточными семьями селян. Кроме этого, здесь получали наделы беземельные селяне, в село переселялись из других регионов Украины (в частности из Полтавщины). Из-за большого количества зажиточных селян процесс раскулачивания в Криничном в конце 1920-нач.30-х гг. проходил очень активно. Краеведы опубликовали список раскулаченных тогда семей: Павла Герасимовича Чучки; Николая, Платона, Трофима и Игната Красовских (Красов), Василия Петровича Чучки, Ивана Петровича Чучки, Тимофея Сидоровича Тилика, Герасима Яковича Чучки, Дмитрия Бугаевского, Василия Владимировича Билая. "Кулаков" и их семьи выслали, а имущество конфисковали. Краеведы предполагают, что полуразрушенный дом на фото приндалежал одной из богатых семей, которые приши сюда в начале 1920-х гг. Кирпичная кладка, подвал и черепица указывают на зажиточность первых хозяев дома. Олег Слипченко уточнил, что дом приндлежал его прадеду. — Та напівзруйнована хата, то хата мого прадіда — Павла Цися, переселенця з Великих Сорочинець, він її й будував, а поруч була хата моєї баби, яка стояла на місці колишньої чучківської кузні. За тією хатою ж стоїть досі жива хата 1926 року побудови — це якраз хата одного з Красів. Я знав жінку, його онуку, яка вижила, після того, як її разом з матір’ю і двома маленькими двійнятами комуняки вигнали в зиму з тої ж таки хати після того, як чоловіка забрали до Сибіру. Ця жінка вижила, на відміну від її мами і сестер й на пенсії повернулась в рідний хутір, викупила батьківську хату й поставила матері й сестрам на місцевому кладовищі пам’ятник, де вказано, що тут поховані жертви радянського терору 32-33 років. Звали її Любов Крась. Інша гілка мого роду — ті ж таки Чучки, тільки ті, що хазяйнувати в Староукраїнці. Друга назва того села була — Чучківський хутір. В Староукраїнці є колишня колгоспна конюшня — це була власність мого прапрадіда — Павла Чучка. Він був заможній хазяїн, трудар. Совєти вивезли його в 1929-му разом з його дружиною десь під Воркуту, де вони й померли, а його конюшню забрали під колгоспну конюшню. Так от я з братами, коли малими приїжджали на канікули до своєї бабусі Віри Цись в хутір Криничний, їздили по кінський кізяк до конюшні свого прапрадіда. Кізяк той моя баба використовувала, щоб мазати свою хату-мазанку, — написал Олег Слипченко. Краеведы просят жителей Гуляйполя делиться фотографиями, историями своих семей, сел. Присылать материалы можно сюда. Как ранее писал 061, в Запорожье ПЦУ решила проводить все богослужения онлайн. Источник: 061.ua Источник: https://www.061.ua/news/3081740/v-zaporozskoj-oblasti-ot-sela-kotoroe-osnovali-bogatye-selane-na-zemlah-mennonitov-ostalos-vsego-dva-doma
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
