На заправках немає бензину, у повітрі ледь не щоночі чутно українські дрони, а командування Чорноморського флоту вже «пакує валізи». Такими є наслідки останніх тижнів атак Сил оборони України по ворожій логістиці на півдні та на підступах до Криму.
Як ці удари вже впливають на фронт та яка мета цих атак – в матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Удари по логістиці: Сили оборони довго готувалися до операції з перерізання ворожої логістики на півдні та в Криму, вибиваючи «очі» російської ППО. На сьогодні під вогневим впливом перебувають ключові траси та мости.
- Вплив на лінію фронту: Руйнування логістики вже дає результати – через гострий дефіцит пального та ускладнене постачання резервів інтенсивність російських штурмів на півдні знизилася приблизно на 15%.
- Адаптація окупантів: Ворог змушений ускладнювати свої маршрути, бензовози маскують під цивільні авто, а вантажі перекидають другорядними дорогами чи баржами.
- Глобальна мета: Кампанія ЗСУ має на меті зрив літнього наступу РФ, а також посилення позицій України на майбутніх переговорах.
Командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді нещодавно в інтерв’ю Reuters пообіцяв повністю блокувати та ізолювати окупований Крим. За підрахунками OSINT-ресурсів, за останній тиждень Силами оборони вже було завдано мінімум 10 атак по семи мостах на півночі півострова.
Першим був уражений міст у Чонгарі, далі під ударом опинився міст південніше Генічеська. Після цього українські підрозділи атакували ще кілька мостів через Північнокримський канал в районі Армянська.
Щоби якось забезпечувати сполучення з півостровом, окупаційна армія зараз почала використовувати один з мостів через канал біля села Мирне.
Для відновлення руху на місці пошкоджених мостів противник почав наводити понтонні переправи. Одна з таких вже теж була уражена.
Плюс, пропускна здатність таких переправ відносно мала, через що поряд з ними утворюються затори та черги з військових вантажівок росіян. І вони теж можуть ставати ціллю українських ударів.
Удари припадають по військовій логістиці росіян не лише на під’їздах до півострова, а й у самому Криму та загалом на окупованих південних районах.
Читайте також: Федоров заінтригував заявою про Крим
Сили оборони регулярно атакують так званий «сухопутний коридор» до окупованого Криму – трасу «Новоросія» Р-280. Довгий час саме вона була основним шляхом постачання ворожих військ на півострові після пошкодження Керченського мосту.
За словами «Мадяра», українська кампанія з ударів скоротила трафік трасою Р-280 більш ніж на дві третини за останній місяць.
Фото: Сили оборони атакували ключові шляхи до Криму (Інфографіка РБК-Україна)
Крим стає для ворога «валізою без ручок»
Після захоплення Криму у 2014 році Росія проводила активну мілітаризацію півострова, перетворюючи його на військову базу для підтримки окупаційних угруповань на Півдні. Зараз же півострів є найбільш вразливою локацією з моменту заходу туди російських військ.
Операція з «відрізання» Криму від материка готувалася планомірно, вважає ексречник Генштабу ЗСУ та військовий експерт Владислав Селезньов. За його словами, на це вказує порядок та пріоритетність уражених цілей, які атакували Сили оборони.
Спершу були удари по радіолокаційних системах, які фактично осліпили російську ППО на півострові. Це, своєю чергою, створило вікно можливостей, яким сьогодні й користується українська армія.
Окрім трас та мостів, під ударом опиняється й кримська залізниця, а також поромне сполучення. Півострів фактично поступово відрізають, залишаючи для забезпечення тільки так званий Керченський міст.
Можливо, саме в цьому й полягає план Сил оборони – щоби противник концертував всю логістику саме через одну артерію. Як наслідок, забезпечення Криму стане ще більш загрозливим у разі атаки й на цей об’єкт.
«Пару тижнів тому у моніторингових ресурсах була інформація про те, що ми цілили «Нептуном» по Керченському мосту, але тоді відпрацювала російська ППО. При цьому днями нам вдалось влупити по НПЗ у Москві. Найпотужніша мережа ППО не дала ворогу того результату, на який він розраховував. Я думаю, те ж буде і з Керченським мостом. Звісно, одна-дві ракети чи кілька дронів не зруйнують цю споруду, але навіть зупинка сполучення через повітряну тривогу створює додаткові проблеми», – припустив у розмові з РБК-Україна Селезньов.
Читайте також: Офіцери флоту РФ тікають з Криму разом з родинами, – «Атеш»
До того ж нові серйозні пошкодження у разі повторних атак по мосту, на додачу до попередніх, серйозно ускладнять і так обмежену логістику через Керченську протоку.
Як пояснив речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин, у росіян діють обмеження на перевезення Кримським мостом пально-мастильних матеріалів, і вони намагаються не транспортувати ним вибухові речовини і боєприпаси. Тому перевезення цим мостом теж доволі обмежені.
Низка OSINT-ресурсів припускає, що росіяни в останні дні могли знову почати використовувати Керченський міст для перевезення палива та військового забезпечення з огляду на те, що на деяких АЗС на півострові з’явилось пальне. Його, звісно, не стало достатньо – окупований Крим все ще живе в суворих лімітах та дефіциті бензину.
Фото: Сили оборони методично б’ють по ворожій логістиці в Криму (росзмі)
Рух «АТЕШ» стверджує, що через удари Сил оборони командування чорноморського флоту РФ вже розробляє план перенесення органів управління з Севастополя до Новоросійська.
За словами «Мадяра», план ЗСУ полягає в тому, щоби створити такі умови, за яких російським військовим чи підприємствам ВПК буде складно залишатись на півострові, на тимчасово окупованих територіях або використовувати шляхи доступу туди.
«Щоразу, коли я дивлюся на результати ударів Сил оборони по ворожих військових об’єктах Криму та Севастополі, я ловлю себе на думці, що це намагання довести росіянам, що для них Крим перетворився на таку собі валізу без ручки – важко нести, шкода кинути», – зауважив ексречник Генштабу Селезньов.
Як удари по логістиці вже впливають на фронт
Кампанія українських ударів має вплив і безпосередньо на ситуацію на фронті.
Кількість штурмових дій з боку ворога на Півдні за останні 4-5 днів в результаті українських ударів по логістиці знизилася приблизно на 15%, каже Волошин. Якщо раніше фіксувалось по 50 бойових зіткнень на Півдні, то зараз – 35-37.
«Немає такої високої інтенсивності, на яку ворог розраховував, адже він стягнув сюди певну кількість сил і засобів, щоб активізуватись на Півдні. Нашими «middle-strike» ударами по ворожій логістиці ми не дозволили йому розпочати свою активізацію в цей період«, – зазначив РБК-Україна Волошин.
Крім того, в окупованому Криму стало проблематично накопичити резерви палива для підтримки наступальних дії окупаційної армії на Півдні, зокрема в Запорізькій області.
«Сили оборони не дають можливості ворогу накопичувати сили й засоби для того, щоб інтенсифікувати наступальні дії на Запорізькому напрямку. Ми зриваємо наступальні зусилля ворога», – пояснював у розмові з виданням експерт та військовослужбовець ЗСУ Олександр Мусієнко.
Фото: ворог вже відчуває наслідки ударів по логістиці на фронті (росзмі)
На тлі української кампанії з ударів та спроби «ізоляції» Криму в експертному середовищі почали обговорювати сценарій, за якого росіяни будуть змушені відступати з півострова або з інших окупованих територій через неможливість забезпечувати логістику. За аналогією з тим, що було восени 2022 року на Херсонщині.
Нещодавно партизани «АТЕШ» також повідомляли про нібито відступ окупантів з Кінбурнської коси – частини Миколаївщини, яка примикає до лівобережної Херсонщини. Згодом у Силах оборони Півдня це заперечили.
І хоча окупаційні угруповання там відчувають проблеми з забезпеченням, їхнього виходу з цієї території, як і з інших окупованих територій на Півдні, поки не спостерігається, каже Волошин.
За його словами, російські підрозділи на косі провели ротацію і відійшли з її північної частини на 100-150 метрів на більш укріплені позиції.
Інший поінформований співрозмовник у Силах оборони пояснює: ключова мета нинішньої кампанії middle-strike ударів – покращення нашої ситуації на фронті, і складовими цієї кампанії є не лише удари по мостах до Криму, а загалом по всій логістиці ворога на Півдні.
Раніше кілька джерел видання розповідали, що цього року Москва хотіла активізувати наступальні дії у Запорізькій області, у напрямку до Запоріжжя, а також у Херсонській області з можливим форсуванням Дніпра.
Крім того, вони продовжують тиснути у районі Гуляйполя. Мета нинішньої кампанії – зупинити просування ворога на Півдні, зменшити його резерви і можливість маневрів
та змусити його відмовитись від своїх планів, каже одне з джерел.
Читайте також: Дрони зупинили роботу «Кримського титана» в окупованому Криму
Крім гальмування руху росіян на фронті, українські атаки на ворожу логістику можуть мати ще один ефект – покращення українських переговорних позицій, вважають експерти.
«Звісно, що завтра у ворога не настане повна стагнація та неспроможність виконувати завдання, бо у нього є певні накопичення, він має можливість здійснювати маневри силами та засобами, акцентуючи свою вагу на інших ділянках фронту. Але, я думаю, що ми не просто так чуємо, що у листопаді ми можемо вийти на реальний результат щодо переговорного треку з РФ», – припустив Селезньов.
Скільки триватиме це вікно можливостей
За чотири роки війни стало очевидним: обидві сторони постійно вчаться та швидко адаптуються. Коли російські «Молнії» масово атакували наш тил, Україна відповіла захисними сітками вздовж доріг і новими дронами-перехоплювачами.
Тепер ситуація віддзеркалилася, і вже ворог змушений шукати рішення від тих проблем, які йому створюють наші військові.
Через постійну загрозу ударів російська армія змушена кардинально ускладнювати свою логістику на півдні, каже Волошин. Окупанти відмовляються від традиційних колон із тентованими вантажівками на користь легкових автомобілів, а для захисту шляхів постачання від дронів командуванню доводиться забирати солдатів безпосередньо з фронту, вони супроводжують логістичні колони в складі мобільних вогневих груп.
«Щоб забезпечувати логістику своїх військ на південному напрямку вони почали використовувати другорядні дороги, інші види транспорту. У денний час у них загалом заборонений рух військового автотранспорту у 80-кілометровій прифронтовій смузі», – розповів Волошин.
Особливо гостро постала проблема забезпечення військ пальним. За словами Волошина, росіяни масово маскують воєнні бензовози під цивільні вантажівки та намагаються перевозити пальне меншими партіями, використовуючи навіть каністри ємністю від 20 літрів.
Читайте також: Українські дрони перетворили на «дорогу смерті» ключову трасу до Криму, — The Guardian
Щоб доставити паливно-мастильні матеріали до Скадовська, Генічеська чи Бердянська, противник хоче використовувати баржі та малі танкери, що суттєво розтягує час доставки.
«Наші удари досить відчутно вплинули на ворога. Але вони намагаються адаптуватись до таких умов. Тому говорити, що логістика повністю перерізана – це не зовсім так», – зауважив речник Сил оборони Півдня.
Ексречник Генштабу Селезньов зазначає, що ситуація на полі бою залежить від багатьох факторів: постійний розвиток технологій, непрогнозована поведінки російського диктатора Володимира Путіна, швидкість стагнації економіки РФ, позиція Китаю, підтримка від КНДР тощо.
«За таких умов робити однозначні висновки — чи то місяць, півтора, чи, можливо, більш тривалий проміжок часу, перш ніж росіяни зможуть знайти якесь рішення проти наших ударів — поки рано. Єдине, що очевидно для мене тут і зараз, — план весняно-літнього етапу російської наступальної кампанії зірвано», – зауважив він.
Протидія українським «мідл-страйкам», очевидно, стане ключовим завданням для російського командування. Поки якогось дієвого рішення Москві не вдалось знайти, з огляду на те, що українська кампанія ударів уже триває кілька місяців і лише набирає обертів.
Ба більше, як зазначають джерела видання, вибивання воєнної логістики ворога буде поміж пріоритетних завдань Сил оборони, як мінімум, на літню кампанію. І поки Україна йде першою в цих «перегонах».
