Запорізький Дім актора поностальгував за 1990-ми роками — прем’єра відбулась з аншлагом
Дім актора показав свою другу масштабу музикально-танцювальну виставу, «90-ті FM», в якій задіяні актори театру-лабораторії «Vie», танцівники та оркестр City big band театру танцю — всього близько 30 артистів. На прем’єрі, яка відбулась у неділю ввечері на сцені театру імені Магара, побувала журналіст zprz.city.
Першою в такому жанрі була вистава «Івасюк. Червона рута» у першому сезоні Дома актора, яка стала подією у культурному життю і мала велику популярність у глядачів. На прем’єрі «90-х FM» теж був аншлаг.
Читайте також: Музика під мерехтіння свічок: запорізькі артисти вчергове вражали шанувальників класики
Якщо в попередній виставі звучали хіти кінця 1960-х — 1970-х років, то прем’єра — це така дискотека 1990-х, але зі змістом. Звучать пісні Ірини Білик, Тараса Петриненка, «Братів Гадюкіних», «ВВ», «Океану Ельзи», «Аква Віти» та інших гуртів та співаків.
Основою вистави, як ми писали, стала п’єса «Касета», написана львівським драматургом Андрієм Бондаренком спеціально для Дому актору. І декорацією на сцені є величезний касетний магнітофон.
Молоді герої вистави «90-ті FM», Антон з села і міська неформалка Саша (актори Андрій Лятуринский і Євгенія Царегородцєва) знайомляться, коли хлопець захистив дівчину від хуліганів. І закохуються один в одного — Антон з першого погляду, Саша згодом. Втім, на мою думку, історія кохання у цій виставі — це привід цікаво подати українські хіти 1990-х, тут багато пісень і танців. Можна сказати, що це дуже театралізований концерт.
Втім, деякі пісні 1990-х свого часу пройшли повз моєї уваги і я почула їх вперше. Як пісня «Хуліган» гурту «Тартак», яку так запально виконав співак, вокаліст запорізького гурту «FAR4», учасник телепроєкту «Голос країни-12» Михайло Герасимчук з оркестром City big band, що зал вибухнув аплодисментами. Потім переслухала оригінал — пісня у виконанні Михайла Герасимчука сподобалась мені більше. Також у виставі співає вокалістка Тетяна Пісарькова.
Взагалі, музика у спектаклі звучить цікаво — це родзинка вистави. В одному треку може поєднуватись декілька хітів в сучасній обробці, причому українські можуть плавно перетікати в закордонні — це, як я дізналась, робота одеського композитора Андрія Беседи. Наприклад Доктор Албан — в Павла Зіброва, під «Каштани» якого танцюють неформали. Виявилось, зібровські «Каштани» — улюблена пісня дитинства, яке прийшлося на 1990-ті роки, режисерки вистави Марічки Власової.
«В мене 1990-ті в першу чергу асоціюються з «Каштанами» Зіброва»
— Я народилась у 1985 році та, якщо чесно, в мене 1990-ті в першу чергу асоціюються з «Каштанами» Зіброва. Я була маленька і мала право любити все, що я хотіла. Мені подобалися «Каштани», — зізналась zprz.city Марічка Власова, запрошений режисер з Борисполя, яка ставила у Домі актора «Івасюк. Червона Рута» і «Сім перших робіт Аліни».
— Марічко, а що стало найскладнішим у роботі над виставою?
— Насправді було дуже складно працювати над музичним матеріалом. Ми використовуємо реального діджея, який не є актором. Намагались відобразити образ дискотеки, на якій відбувається дія.
Плюс нам хотілося щось осучаснити для молоді й ми створювали багато реміксів з композитором Андрієм Беседою, з яким давно співпрацюю.
Робили аранжування для нашого оркестру City big band, який виконує роль банди, що грає в кафе з пластиковими стільчиками.
Ми намагались органічно поєднати живе та електронне звучання. Одна з перлин вистави — музичне оформлення, воно по-справжньому унікальне.
— Чому вирішили поставити цю виставу?
— 1990-ті — це зараз дуже модно, в тренді. Також ми хотіли показати. що у 1990-ті не все було погано. Україна здобула незалежність і вистава, певною мірою, й про це. Символічно, що ми починаємо виставу з пісні Тараса Петриненка «Україна» і таким чином налаштовуємо глядача, що ми поговоримо про щось більше, ніж дискотеки, свобода, з якої не всі знали, що робити.
1990-ті — це також час можливостей. Наш головний герой, хлопець з села, потрапляє у велике місто, на нього навалюється багато спокус, але він обирає шлях розвиватись. Намагається займатись бізнесом, у нього не все виходить по життю і потім він стає політтехнологом. І таким чином по виставі далі ми підходимо до досить серйозної події, про яку часто забуваємо — до першого глобального Майдану, який стався у 2001 році, це «Україна проти Кучми». У фіналі вистави наш герой іде на цей Майдан випадково, там його кохана жінка. Ми хотіли розказати історію людини, яка не планувала бути героєм. Але ми робимо такий натяк, що він пройде не один Майдан.
Взагалі ця вистава про те, що ми, напевне, пропустили 1990-ті. Ми не сприйняли те, що там відбувалось, серйозно. П’єса не проста, в ній заховано багато сенсів.
Що кажуть актори, що грають головні ролі
Євгенія Царегородцєва народилась у 2000 році, Андрій Лятуринський — у 1988 році.
«Моє дитинство пройшло у 1990 роки під цю музику. Я любив слухати»Тартак», «Океан Ельзи». А ще обов’язково — пісні Ірини Білик, зараз же я навіть їх не чую», — розповідає zprz.city Андрій.
«Мені подобається «Океан Ельзи», «Воплі Відоплясова», «Танок на майдані Конго». Я їх чула у своєму підлітковому віці», — розповіла Євгенія.
На запитання zprz.city, що було найскладнішого у роботі над роллю, Євгенія Царегородцева відповіла:
«Найскладніше — бути веселою. Тому, що я дуже сильно переживала. Я — танцівниця і це моя друга драматична роль у Домі актора», я грала у виставі «Сто хвилин на двох».
Андрій Лятуринський на це ж питання відповів:
«Мабуть, перші сцени, коли треба було згадати власне перше кохання, першу закоханість, бо для актора особливо згадати себе в обставинах, щоб не награвати». Це було трошки важкувато, бо вже деякий час минув. Вперше закохався, мабуть, у школі».
…Вистава «90-ті FM» йде понад 2 години. В цьому році її показувати не планують — чекаємо наступного. У Домі актора пообіцяли, що скоро анонсують другий показ прем’єри взимку 2025 року.
Ми писали, що У Венеції завершилась головна у світі виставка сучасного мистецтва — враження запорізької журналістки (фото).
Фото Едуарда Тація ти автора
Джерело
