Шевченківський районний суд м. Запоріжжя оголосив вирок у справі військовослужбовця, якого обвинувачували у дезертирстві в умовах воєнного стану та у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті людини.
Йдеться про уродженця Закарпаття, раніше неодноразово судимого за майнові злочини. У березні 2023 року його призначили водієм-електриком мінометного взводу однієї з механізованих частин. За даними суду, не пізніше 29 червня 2023 року він самовільно залишив розташування підрозділу та фактично припинив виконання обов’язків військової служби. Мешкав у знайомої у Вільнянську та неофіційно працював на полі в агропідприємця.
Суд встановив, що обвинувачений знав про запровадження воєнного стану та усвідомлював відповідальність за самовільне залишення частини. Попри це, після зникнення він не повернувся до підрозділу, не вжив заходів для офіційного поновлення служби, а згодом був оголошений у розшук. Про підозру у дезертирстві йому повідомили 15 червня 2024 року.
Обвинувачений у суді стверджував, що мав конфлікт із командуванням і не планував ухилятися від служби назавжди. Також заявляв, що телефонував до частини та навіть звертався до 3-ї штурмової бригади. Однак суд дійшов висновку, що ці твердження не підтверджені доказами. Врахувавши тривалість відсутності, відсутність реальних дій для повернення та подальше переховування, суд кваліфікував його дії за ч. 4 ст. 408 КК України як дезертирство в умовах воєнного стану.
Другий епізод стосується подій 22 вересня 2024 року в лісосмузі поблизу села Матвіївка Запорізького району. За версією обвинувачення, між чоловіками виник конфлікт, під час якого військовослужбовець завдав потерпілому щонайменше вісім ударів по голові. У результаті постраждалий отримав внутрішньочерепну травму з крововиливами та набряком-дислокацією головного мозку.
Наступного дня потерпілого доправили до КНП «Вільнянська РБЛ» ВМР. За показаннями медпрацівників, чоловіка принесли на руках і посадили в інвалідний візок, після чого стало зрозуміло, що він мертвий. Обвинувачений, почувши про виклик поліції, залишив територію лікарні.
Висновок судово-медичної експертизи засвідчив, що причиною смерті стала внутрішньочерепна травма, утворена внаслідок не менше восьми ударів тупим предметом. Етилового спирту чи інших токсичних речовин у крові потерпілого не виявлено. Ознак застосування холодної зброї, зокрема мачете, під час огляду місця події не встановлено.
Обвинувачений у суді спочатку частково визнавав вину та заявляв про самозахист, стверджуючи, що потерпілий нібито погрожував йому мачете. Також він заявив про психологічний тиск під час слідчого експерименту. Втім, за результатами перевірки Територіального управління ДБР у м. Мелітополі фактів насильства не підтвердили. Наприкінці розгляду справи чоловік повністю визнав вину та заявив про каяття.
Суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого доведена сукупністю доказів, і кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 121 КК України — умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Результат – 8 років позбавлення волі.
Читайте також: Оборонні споруди на Запоріжжі, просування фронту, евакуація: в ЗОВА відповіли на важливі питання
Більше новин в телеграм: t.me/forpost_zp