● У вересні 2026 року дослідники з Мейнутського університету (Maynooth University) в Ірландії здійснили прорив, створивши Scaffolded DNA Computer (SDC) — перший у своєму роді термодинамічний ДНК-комп’ютер.
● Ця технологія працює кардинально інакше, ніж звичні кремнієві чіпи.
● Ірландські вчені зробили обчислювальну систему на основі ДНК, якій взагалі не потрібний струм. Замість транзисторів інформацію обробляють ланцюжки молекул, змагаючись один з одним.
● Традиційні кремнієві комп’ютери використовують транзистори для перемикання електричних напруг між 1 і 0. З іншого боку, молекулярний комп’ютер використовує зв’язування та розв’язування генетичних пар основ (A, T, C і G) для обробки інформації. Дослідники самі записують програму у послідовності ДНК, перш ніж помістити їх у пробірку і нагріти. Теплова енергія запускає хімічні реакції, змушуючи ланцюги ДНК переставлятися. Коли молекули природно рухаються до свого найстабільнішого структурного стану, вони математично розв’язують запрограмований алгоритм, причому фінальна структура представляє математичну відповідь.
● Хоча SDC став найшвидшим серед ДНК-комп’ютерів, він поки не призначений конкурувати за швидкістю зі звичайними ПК у повсякденних завданнях. Проста операція займає близько 30 секунд. Складніші 100-бітні обчислення (додавання чисел у діапазоні від 11 до 34 мільйонів) вимагали до 14 годин.
● Головна перевага системи — неймовірний паралелізм (у крихітній краплі взаємодіють трильйони ниток) та багаторазовість (розчин успішно виконував до 25 різних програм поспіль без погіршення результату)
● Як це працює без електрики?
● Термодинамічний відпал: Замість транзисторів і струму система використовує закони фізики та хімічні зв’язки. Програма записується у вигляді послідовностей синтезованих ниток ДНК, які додають у пробірку з краплею солоної води.
● Суміш піддають короткому нагріванню та охолодженню для запуску реакції. Після цього молекули ДНК починають «змагатися» та взаємодіяти між собою.
● Система самостійно прагне до найбільш енергетично вигідного (стабільного) стану. Коли молекули остаточно з’єднуються в правильну структуру — ця структура і є математичною відповіддю. Постійне живлення для цього процесу не потрібне.
● Хоча SDC став найшвидшим серед ДНК-комп’ютерів, він поки не призначений конкурувати за швидкістю зі звичайними ПК у повсякденних завданнях. Проста операція займає близько 30 секунд. Складніші 100-бітні обчислення (додавання чисел у діапазоні від 11 до 34 мільйонів) вимагали до 14 годин.
● Головна перевага системи — неймовірний паралелізм (у крихітній краплі взаємодіють трильйони ниток) та багаторазовість (розчин успішно виконував до 25 різних програм поспіль без погіршення результату).
● Заява про розвантаження дата-центрів має під собою підґрунтя. Професор Демієн Вудс зазначив, що наразі близько 23% усієї електроенергії Ірландії витрачається саме на традиційні обчислення та центри обробки даних. ДНК-технології в перспективі можуть запропонувати альтернативу для надщільного та енергоефективного архівного зберігання даних, де швидкість відгуку не є критичною. Окрім того, такі комп’ютери зможуть працювати всередині живих клітин для медичної діагностики.
● Telegram МИГ приєднуйтесь
Сообщение Вчені зібрали комп’ютер із ДНК, якому не потрібна електрика. появились сначала на Газета МИГ.