Ветерана Другої світової війни молодь привітала з Днем Перемоги
Василь Степанович Цистан — ветеран Другої світової війни. У воєнні роки він брав участь у визволенні Корелії, Угорщини, Австрії та Чехословаччини.
Війна прийшла у життя Василя Степановича у 14 років. Тоді його рідне село Крутоярка Кіровоградської області окупували німці.
Свій воєнний шлях Василь Цистан розпочав у 1944 році, коли Кіровоградщину звільнили. Тоді його призвали на службу до 100-ї Свірської червонознам’яної повітряно-десантної дивізії. Василь Степанович був стрільцем-кулеметником.
В складі дивізії Василь Цистан брав участь у боях за Будапешт, озеро Балатон, Австрію, Чехословаччину. Найстрашніший бій він пережив на озері Балатон, де залишився один на один з противником.
— В Угорщині нашу роту оточили німці. У нас там було дві лінії оборони. Коли ми переходили з першої лінії на другу, мене поранили у ногу. Тоді я залишився в окопі один на один з противником. На щастя, у мене в запасі було три диски патронів. До приходу підмоги я відбивався від німців сам, — згадує Василь Цистан.
У тому бою Василь Степанович героїчно ліквідував понад півсотні противників. Отримавши важке поранення, його відправили в госпіталь. Там він і зустрів День Перемоги.
За свої воєнні здобутки Василь Цистан отримав нагороди: медаль «Захисник Вітчизни» та ордени Слави III ступеня, Вітчизняної війни I та II ступенів, За мужність. Після війни Василь Степанович 5 років служив у трудовій армії, демобілізувався у званні старшини. Після армії він приїхав до Запоріжжя і влаштувався на «Запоріжсталь». Заводу Василь Степанович присвятив 12 років життя. Там він працював стропальником, підкрановим робочим та машиністом на залізничних кранах.
— На «Запоріжсталь» я прийшов у 1964 році. Тоді влаштуватися на завод було складно, адже робочих було багато, люди приїжджали з сіл, щоб отримати роботу. Але мені вдалося влаштуватися, лікарі «пропустили» мене аж з третього разу. Так як у мене не було технічної освіти, я отримав посаду стропальника. Пропрацювавши півроку, я отримав пропозицію пройти курси на машиніста мостових кранів. Я отримав професію, але на цій посаді довго не зміг працювати. Давалася в знаки контузія. Після цього я перевівся на посаду машиніста залізничних кранів. Там було вже набагато легше, — розповів Василь Цистан.
Пропрацювавши 12 років, Василь Степанович вийшов на пенсію через стан здоров’я. Всі воєнні та робочі подвиги ветерана керівництво «Запоріжсталі» досі пам’ятає і шанує. Напередодні цьогорічного Дня Перемоги Василя Цистана привітали представники молодіжної організації «Запоріжсталі». Вони вручили ветерану подарунок та продуктовий набір.
— Молодіжна організація та адміністрація комбінату «Запоріжсталь» в переддень Дня Перемоги традиційно вітає ветеранів, які після війни трудилися на металургійному підприємстві. Ми завжди їм допомагаємо, привозячи продуктові набори та цінні подарунки. Я вважаю, що молодь має завжди пам’ятати подвиг старшого покоління, шанувати та пам’ятати історію наших дідів. Адже без минулого немає майбутнього, — підкреслив провідний фахівець із взаємодії з молоддю ПАТ «Запоріжсталь» Анатолій Ширма.
Нагадаємо, що у цьому році День Перемоги відзначають з урахуванням карантинних норм. Детальніше про програму святкування можна дізнатися за посиланням.
Читайте також: Запорізькі ветерани отримали виплати до Дня Перемоги над нацизмом
Фото автора
Сообщение Ветеран із Запоріжжя розповів про свій найстрашніший бій появились сначала на Индустриалка — новости Запорожья.
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/veteran-iz-zaporizhzhya-rozpoviv-pro-sviy-naystrashnishiy-biy
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
