Військовослужбовець запорізької частини Нацгвардії після війни хоче відкрити бар, де готуватимуть коктейль «Смерть путіна»

Військовослужбовець Олександр «Одеса» воює на Запорізькому напрямку

Олександр до війни мав у Одесі свій бізнес, і не один. Та 24 лютого змінило його життя — і чоловік подався до лав Національної гвардії України. Потім добровільно перевівся на Запорізький напрямок, де отримав контузію і зараз проходить лікування.

Олександр "Одеса"

— Олександр, чим ви займалися до російської навали?

— До повномасштабної війни я встиг створити дві свої компанії — будівельну та клінінгову. 13 березня хотів відкрити свій бар в Одесі під назвою «Кіра» — на честь давньої назви Білгород-Дністровської фортеці. Аж до 24 лютого не вірив, що росія здатна на велике вторгнення — адже самі росіяни не втомлювалися розповідати про «братні відносини двох народів». І тут вони прийшли нас убивати.

— Чому пішли до війська?

— Я зустрічався з нашими військовими, молодими хлопцями. Часто їм допомагав. А потім дійшов висновку, що я зі своїм віком та досвідом можу дати війську більше, ніж ці 20-річні юнаки. 24 березня росіяни обстріляли військову частину, розташовану в кілометрі від місця мого проживання. Я це зрозумів, як знак долі — і вирішив вступити до Національної гвардії. Що і зробив — став гвардійцем в одній з одеській частин.

— Чим займалися у Одесі?

— Я був задіяний у групі швидкого реагування. Ми на ввіреній території полювали на сепаратистів та тих, хто підтримує так званий «руській мір». Один раз ми завітали до «козирної» хати, котру ретельно охороняли — в тому числі, із застосуванням службових собак. Там ми пов’язали одного дядьку, який не тільки підтримував росіян морально, але і був кур’єром — перевозив гроші для найманців. Вилучили з мільйон доларів готівки.

— Знаю, що ви без офіцерського звання виконували офіцерські функції…

— Я підійшов до командира з пропозицією виконувати обов’язки молодшого офіцера — дуже мало тоді було досвідчених командирів нижньої ланки. Мені довірили командувати взводом мобілізованих бійців — хоча я був просто солдатом. Згодом, після претензій декількох офіцерів частини, мене «понизили» до командира відділення. Командував 18 військовими.

— Як ви потрапили на Запорізький напрямок?

— Я стріляю і з РПГ, і з АГС. Був розвідником. Один мій товариш-медик дізнався, що на запорізькому напрямку гаряче. І запропонував відправитись сюди. Також ми запрошували з нами інших товаришів, але із сотні бійців нашого підрозділу згодились виїхати на Запоріжжя тільки п’ятеро. До частини я приїхав 12 травня, став навідником на БТР. Потім мене призначили командиром бойової машини, але саме до бойових дій справа не доходила — займався в основному ремонтом техніки. Тоді я підійшов до командира частини і виступив з ініціативою відправитись на передову: вважаю, що краще зупинити орків тут, аніж вони дійдуть до моєї рідної Одеси. 13 липня я потрапив на фронт. Спочатку, чесно кажучи, було страшнувато. Але потім я той страх переборов — з допомогою молодих хлопців, які відносилися до обстрілів дуже спокійно та навіть по-філософськи.

Олександр "Одеса"

— Розкажіть про обставини отримання вами контузії.

— 26 липня, під час чергового обстрілу, «град» прилетів в декількох метрах від мене. Я отримав контузію, а разом з нею — постійні головні болі. Зараз знаходжуся на лікуванні, проходжу медкомісію. Мене спробували залишити в медичній частині, але я вважаю, що деяким хлопцям приходиться набагато гірше. І хай це «койкомісце» краще займе боєць, якому потрібне серйозне лікування.

— Чим займаєтеся зараз?

— Зараз я виконую функції водія, намагаюся бути корисним рідній частині. Допомагаю бійцям на передових позиціях, умовляю цивільних знайомих зібрати гроші на автомобіль для нашого полку. Спілкуюся з земляками, часто дивуюся ставленню окремих людей до війни — наче вона десь далеко і їх не стосується.

— Що плануєте робити після війни?

— Після війни повернуся до Одеси, до бізнесу. І таки відкрию свій бар, де буду безкоштовно пригощати бойових побратимів. А ще там почнуть готувати патріотичні коктейлі — наприклад, «Смерть путіна» чи «Палаючий орк».

Автор: Богдан Василенко, 9 полк оперативного призначення Нацгвардії

Читайте наші новини на сайті zprz.city.

Сообщение Військовослужбовець запорізької частини Нацгвардії після війни хоче відкрити бар, де готуватимуть коктейль «Смерть путіна» появились сначала на Індустріалка — новини Запоріжжя.

Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/viyskovosluzhbovets-zaporizkoyi-chastini-natsgvardiyi-pislya-viyni-hoche-vidkriti-bar-de-gotuvatimut-kokteyl-smert-putina

Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook

Share this post

Добавить комментарий

scroll to top