Слова «Героям слава» наразі набули особливого значення, вони адресовані тим, хто із зброєю в руках боронить нашу Батьківщину. Захищаючи рідну землю, наші воїни віддають найдорожче – своє життя.
Нажаль, війна забирає найкращих дітей України, найкращих її людей, які не побоялись та стали на її захист, щоб зустріти ворога та дати йому гідну відсіч.
Вільнянщина, з сильним болем та у глибокій скорботі, віддає шану Смолі Олексію Олексійовичу — сину, батьку, брату, побратиму та другу, який захищав не лише Батьківщину, свою родину, рідних та близьких, він захищав кожного з нас.
Смола Олексій Олексійович народився 06 серпня 1983 року у селі Михайло-Лукашеве та ще у ранньому дитинстві разом із родиною переїхав до міста Вільнянська. Навчався у Вільнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2, після завершення якої проходив строкову військову службу в повітряно-десантних військах м.Болград Одеської області. Працював у ДУ «Софіївська ВК № 55» старшим прапорщиком, був помічником чергового.
З 19 квітня 2022 року Олексій став на захист Батьківщини. Пройшов двотижневу перепідготовку та направився до зони проведення бойових дій. Він був командиром бойової машини – командиром відділення механізованого батальйону в/ч 7014, сержантом. Життя Олексія обірвалося 14 липня на Курахівському напрямку Донецької області під час танкового обстрілу, повідомили у Вільнянській міській громаді.
Він був активною, життєрадісною та світлою людиною, яка ще тільки починала пізнавати життя, він вдихав на повні груди кожну його мить. Він безмежно любив життя…
Він бився мужньо та самовіддано. Він той, завдяки кому наші діти та жінки, наші сім’ї будуть жити в мирі на нашій, Богом даній нам землі… Він той, кого вічно пам’ятатимуть бойові побратими… Він той, кого шануватимуть в історіях та розповідях нащадкам… var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }
Без сина залишилися його батьки – Олексій Костянтинович та Валентина Михайлівна.
Без брата залишилася його сестра – Інна.
Без батька залишився його син – Станіслав, якому лише 12 років. Олексій особливу увагу приділяв його вихованню, докладав максимум зусиль для того, щоб зі Станіслава виріс справжній чоловік, захисник та гідна людина. Не були марними такі батьківські старання та наполегливість, – з 6 років Станіслав займається військово-спортивними багатоборствами, має високі досягнення та успіхи у спорті. Син – справжня батьківська гордість.
Наш обов’язок – через все життя пронести пам’ять про нашого земляка – нашого Героя Смолу Олексія Олексійовича.
Міський голова Наталя Мусієнко, начальник відділу рекрутингу та комплектування І відділу Запорізького РТЦК та СП Віталій Іванісов висловили співчуття родині про найбільшу втрату та вшанували разом з вільнянцями хвилиною мовчання загиблого земляка, який віддав своє життя за незалежність та територіальну цілісність України, за мир на нашій землі.
Вільнянці вистроїлися «живим коридором» та провели Героя в останню путь. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Источник: https://akzent.zp.ua/vilnyanshhina-provela-v-ostannyu-put-svogo-geroya/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
