Битва, за якою стежили мільйони. В ніч з 21 на 22 січня 2015 року після того, як загинули десятки людей та були зруйновані майже усі будівлі, закінчилась оборона Донецького аеропорту. Вона тривала рекордні 242 дні, відважних захисників летовища прозвали “кіборгами”, а пам’ять про події залишилась у серці кожного небайдужого українця, а особливо у серцях тих, хто знаходився у той час у Донецьку. Павло Костенко жив за кілометр від аеропорту і поділився своїми важкими спогадами із нами.
Один із найзапекліших боїв на сході України. 242 дні оборони Донецького аеропорту, мабуть, назавжди залишаться у пам’яті кожного українця. Сотні загиблих, зруйновані будівлі, підірвані термінали — аж занадто багато втрат для одного місця. Коли Павло переїхав із провінційного Торезу до Донецька — він вважав, що саме тут розпочнеться його справжнє доросле життя. Але тоді навіть подумати не міг, що згодом йому буде страшно вийти з квартири, розташованій, як йому здавалось, у найсучаснішому та найбезпечнішому районі.
Пакунки з літніми речами виявились — єдине, що залишилось у Павла для нового життя. Сподівався, що у Донецьку все швидко завершиться, але конфлікт переріс у війну, і чоловік почав шукати у Запоріжжі вже постійне житло. Хоч і не одразу, але житло знайшлось, а з ним почали реалізовуватись і бізнес-ідеї, які не вдалось запустити у Донецьку. До того ж, для запуску бізнесу з’явився ще один, хоч і маленький, але найголовніший стимул. Закінчив підприємницькі курси, написав бізнес-проект і отримав грант. Додав трохи власних збережень і сьогодні займається бізнесом з продажу антикварних речей. Спочатку просто скуповував речі у населення, зараз контролює два інтернет-магазини на іноземних майданчиках. Серед клієнтів – колекціонери з Америки, Європи, Ізраїлю та Саудівської Аравії. Офісом спочатку слугувала орендована квартира, але згодом необхідно було шукати інше приміщення. Нині працює в окремому кабінеті. Деякі речі тут же і реставрує власноруч.
Колись одна антикварна річ принесла Павлу дохід у розмірі 100 тисяч гривень. Втім, усі гроші чоловік вкладає у розвиток “старого” бізнесу, та вже замислюється розпочати новий. Ідеї поки що тримає у секреті, але в тому, що їх вдасться реалізувати саме тут — впевнений. Павло любить щоденно прогулюватись вулицями міста, і хоча іноді сумує за рідним Донецьком, але, каже, Запоріжжя його настільки гостинно прийняло, що тут ніби заново народився він, його сім’я та улюблена робота.
[embedded content]
Источник: https://tv5.zp.ua/news/vimushenij-pereselenets-rozpovidaye-pro-zhittya-v-budinku-shho-znahodivsya-v-kilometri-vid-donetskogo-aeroportu-pid-chas-bojovih-dij/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
