Травень в Україні та світі, як вже писав МИГ, традиційно присвячений підвищенню обізнаності про ментальне здоров’я. А ще це гарний привід нагадати про важливість турботи про власний психологічний стан. Адже ментальне здоров’я не менш важливе за фізичне, а звертатися по допомогу до фахівців – не соромно.
Наслідки війни для психіки: дорослі виснажені, діти – на психіатричному обліку
Для жителів прифронтового Запоріжжя повітряні тривоги та загроза обстрілів давно стали частиною повсякденного життя і серйозним випробуванням для психіки.
За офіційними даними, якщо у 2005 році в закладах охорони здоров’я Запорізької області на обліку з психічними розладами перебували понад 6,8 тисячі людей, то у 2025-му – вже 31,7 тисячі.
За двадцять років кількість людей із психічними розладами у Запорізькій області зросла майже у п’ять разів!
Збільшилася й кількість людей із ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), із невротичними розладами, тривожними та депресивними станами, гострою реакцією на стрес: минулоріч до лікарень звернулися понад 5,8 тисячі осіб – на тисячу більше, ніж у 2024-му.
Фахівці кажуть: за цими цифрами – не статистика, а реальні люди, які щодня намагаються жити, працювати, будувати стосунки попри війну, тривоги і виснаження.
– Ми щодня чуємо сигнали повітряної тривоги, хвилюємося за рідних, стикаємося з емоційним виснаженням і невизначеністю. Війна значно посилила ці виклики,
– зазначає лікарка загальної гігієни Запорізького обласного ЦКПХ Ірина Бакуліна.
Українці поступово адаптуються до тривалого стресу, проте платять за це високу ціну.
Про це свідчить масштабне, змістовне і водночас не надто оптимістичне дослідження, яке у грудні 2025 року оприлюднила команда qui.help (це український онлайн-сервіс, який допомагає знайти кваліфікованого психолога або психотерапевта для консультацій – авт.).
Фахівці запитали українців про їхні переживання, настрої, самопочуття, адаптацію, зміни й важливі кроки до психічного здоровʼя під час війни.
Зокрема, дослідження показало, що значна частина українців переживає емоційне виснаження. Понад 40 відсотків опитаних охарактеризували свій психологічний стан як поганий або дуже поганий, згадуючи постійну втому, тривожність та емоційний дискомфорт у різних формах.
– На жаль, українці зараз вимушені проживати декілька криз:
– кризу великих довготривалих втрат та горя;
– кризу еміграцій/ міграцій (в т.ч. пошук безпечного місця);
– кризу екзистенційну (змінюються цінності та організація життя, майбутнього);
– кризи вікові, природні тощо, – зазначає психолог, тілесний гештальт-терапевт Ірина Нізовцева. – У такі періоди психоемоційний та фізичний стан завжди погіршується (тривога, страхи, безсилля, дезорієнтація).
Якщо людина не готова до змін, не вміє брати підтримку та тримає себе у довгому горюванні, то її стан буде з часом погіршуватись.
У кризах дуже важливо мати якісну допомогу, підтримку розуміючих люблячих людей або фахівців.
Якщо наслідки війни так гостро відчувають дорослі, то що говорити про дітей та підлітків. У Запоріжжі лише за 2024 рік на психіатричний облік поставили 2000 неповнолітніх.
– Це не психологія, це психіатрія, – підкреслює директорка Департаменту з питань охорони здоров’я та медичного забезпечення Запорізької міськради Анна Дуб.
Діти мають посттравматичний стресовий розлад, синдроми дефіциту уваги і гіперактивності, а також тривожні, депресивні та поведінкові розлади.
Дехто виявляє агресію, страх, емоційну нестабільність, інші – закриваються у собі.
– Діти до 18 років зіштовхуються з високим рівнем тривожності і стресовим середовищем щодня. Обстріли і новини про обстріли, школа, інформаційний тиск, блекаути і відсутність стабільності – це лише маленька частина того, що переживається важко дорослими, а дітьми і підлітками ще важче, – коментує психолог, психотерапевт у методі гештальт-психотерапії Вікторія Величко. – Однак є і хороша новина – діти справді швидко відновлюються, якщо створити сприятливі умови для цього. Потрібно дати передбачуваність і стабільність середовища, підтримку дорослих, більше гри та руху, менше інформаційного шуму, регулярний відпочинок, налагоджений ритм і режим дня, якісну їжу.
Це забезпечить необхідні умови для відновлення психічного режиму.
«Хочеться ненавидіти, а сил немає»: як допомогти собі впоратися з виснаженням
Саме від психоемоційного стану значною мірою залежать якість сну, працездатність, здатність навчатися, будувати стосунки та знаходити сили жити далі навіть у найскладніших обставинах.
Але тривале “життя на межі стійкості” (у стадії хронічного стресу чи дистресу) неминуче призводить до переходу в стадію емоційного виснаження.
Багато хто говорить, що п’ятому році війни вже нема сил щось відчувати, а замість болю, люті, ненависті прийшло якесь оніміння чи отупіння. Як хтось влучно написав в соцмережах, «хочеться знов ненавидіти, а сил ненавидіти немає, – і від цього хочеться плакати».
Це і є емоційне виснаження.
Першим кроком може стати самодопомога.
Так, психологічне виснаження, яке відчувають зараз більшість українців, це не “звичайна втома”.
Але у такій ситуації й банальні поради працюють, бо закономірності роботи нашого мозку і тіла нікуди не поділися – тому відносно нормальний режим сну, регулярне харчування і фізична активність допомагають підтримувати хоч якийсь рівень ресурсу.
Техніки та практики для підтримки емоційного стану є у розділі «Самодопомога» на сайті програми «Ти як?».
Фахівці Центру громадського здоров’я також зібрали поради, які можуть стати у пригоді.
Правильне харчування позитивно впливає на психічне здоров’я.
Від спожитої їжі залежить те, як працює наш мозок, як у ньому утворюються нейромедіатори, як працює наша імунна система.
Намагайтеся дотримуватися режиму сну.
Під час сну відновлюється імунітет, здійснюється синтез гормонів (мелатонін виробляється вночі, а кортизол вранці) та виводяться токсини з організму. Звичайно, під час російських атак це зробити важко, але у спокійні дні не забувайте про сон.
Залишайтеся на зв’язку з близькими.
Це допоможе вам бути спокійнішими та відчути згуртованість.
Допомагайте іншим.
Добрі справи, волонтерство допоможуть почуватися краще.
Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати.
Чіткі поради, як діяти у разі надзвичайної ситуації, ось тут: https://dovidka.info/
Тримайте руку на пульсі новин, але без одержимих перевірок.
Намагайтеся не перевіряти новини щохвилини – це тільки підвищить панічні настрої і відчуття страху.
А ще – більше рухайтеся.
Навіть якщо ви перебуваєте в укритті, можна прогулюватися, робити мінімальні фізичні вправи. Це допоможе впоратися зі стресом, тривогою та панічними настроями, бо виділяється ендорфін. Також фізична активність відволікає від нав’язливих негативних думок.
Однак, як показує дослідження команди qui.help, такі досить прості способи боротьби зі стресом не є популярними серед українців.
Більша частина респондентів використовує тимчасові, пасивні відволікання від проблем або ті, що можуть мати негативні наслідки:
Коли власних сил не вистачає: звертатися по фахову допомогу – це нормально
Якщо психологічний стан тривалий час не поліпшується, важливо вчасно звернутися до психолога чи психотерапевта. За роки війни попит на такі послуги в Україні помітно зріс.
Так, за даними НСЗУ, за перші місяці 2026 року вже понад 342 тисячі українців отримали послуги з підтримки ментального здоров’я в межах Програми медичних гарантій, із них понад 45 тисяч – це діти.
– Звертатися за допомогою – це нормально й відповідально. Ментальне здоров’я не є другорядним порівняно з фізичним, – каже регіональний координатор програми «Ти як?» Сергій Дружинін.
З чого почати?
Перший крок – сімейний лікар. Понад 98 відсотків сімейних лікарів Запорізької області пройшли навчання за програмою mhGAP від ВООЗ і можуть надавати послуги з ментального здоров’я.
Тобто зараз сімейний лікар – це не людина, яка виключно перенаправляє вас до психіатра, а фахівець, що самостійно надає послуги з ментального здоров’я.
Дізнатися, чи пройшов ваш сімейний лікар навчання за програмою mhGAP, можна як в реєстратурі медзакладу, так і за телефоном гарячої лінії НСЗУ 16-77
Якщо потрібно більше допомоги – у регіоні відкрито два Центри ментального здоров’я:
– для дорослих (на вул. Оптимістичній, 1, 4-та міська лікарня);
– для дітей (на базі ТМО «Здорова родина», пр. Соборний, 70).
У дитячому просторі, який працює понад рік, вже тисячі маленьких пацієнтів отримали консультації, а близько 500 дітей займаються постійно.
Тут надають безоплатну амбулаторну та стаціонарну допомогу дітям від народження і до 18 років.
У закладі є сенсорна кімната, яка допомагає дітям знизити тривожність та поступово включатися в навчальний процес.
Також тут працюють логопеди та психологи, які допомагають долати мовленнєві та поведінкові труднощі.
– Звернутися до центру можна без направлення, це значно спрощує доступ до необхідної допомоги. Батьки мають можливість отримати консультації різних спеціалістів в одному місці, – розповідає завідувачка Центру ментального здоров’я Наталія Шоколенко.
Загалом у Запорізькій області майже 400 закладів та понад 2000 фахівців надають психологічну та психосоціальну підтримку в громадах, школах, лікарнях, центрі зайнятості, бібліотеках, підрозділах ДСНС і Нацполіції
Для тих, хто потребує психологічної підтримки, у Запоріжжі також працюють простори та центри, створені за підтримки благодійних фондів та організацій.
Там можна безкоштовно отримати консультацію психолога, долучитися до різноманітних заходів або просто цікаво провести час у комфортній атмосфері.
Ось лише деякі з корисних контактів:
Громадський центр Українського Червоного Хреста (бульвар Шевченка, 40), телефон для запису: 050-316-24-37
“Центр життєстійкості” (вулиця Мала, 3). Контакти: 0689982098, 099521581.
“Опліч ХАБ” – телефон для запису: 066 853 78 98.
«Простір, дружній до дитини» (благодійна організація «Карітас Запоріжжя», пр. Металургів, 8А), 0754056949.
“Голоси дітей” (вул. Незалежної України, 39); 0672006418
Фото – з відкритих джерел
Сообщение Виснаження, тривога, ПТСР: як війна руйнує психічне здоров’я і де шукати допомогу у Запоріжж появились сначала на Газета МИГ.