У ці дні 75 років тому відлунали останні залпи артилерійських гармат
Напередодні Дня Перемоги привітати 95-річного ветерана Миколу Макаровича Корецького від «Запоріжсталі» приїхав голова ради ветеранів комбінату Микола Силін. Вручив ветерану квіти і подарунки від «Запоріжсталі».
Голова ради ветеранів комбінату Микола Силін привітав 95-річного ветерана Миколу Макаровича Корецького.
Сюжет про привітання ветерана вийшов нещодавно на телеканалі TV5. Сьогодні телеканал у прямому ефірі показувал онлайн-марафон «Пам’ятаємо. Перемагаємо». Три години транслювали героїчні особисті історії ветеранів, що змінили життя поколінь, сімейні згадки великого подвигу, чуттєві пісні воєнних років, привітання ветеранів керівниками металургійних підприємств регіону.
Микола Макарович Корецький — учасник визволення міста Запоріжжя
Микола Макарович Корецький подякував за увагу. І розповів про свій фронтовий шлях. Перед самим закінченням війни з важким пораненням він потрапив до госпіталю в місті Дебрецен (Угорщина). Там і зустрів День Перемоги. А в госпіталі пролежав до серпня 1945 року.
— У ці дні 75 років тому відлунали останні залпи артилерійських гармат. І настала так незвична для солдатського вуха тиша, — згадує Микола Макарович Корецький. — І прийшла Перемога. Закінчилася найжорстокіша, найкровопролитніша в історії людства війна, що тривала майже чотири роки. А точніше — 1418 днів.
Весь цей час лилася кров, війна щодня забирала десятки тисяч людських життів. Про жорстокість тієї війни можна сказати наступне: з кожних ста чоловік, які пішли на смертельну сутичку з ворогом в 41-му, додому після Перемоги повернулися 2-3 людини. Та й ті — поранені, покалічені.
Микола Корецький — учасник визволення міста Запоріжжя. Звільняв Запорізьку, Дніпропетровську, Кіровоградську, Черкаську, Вінницьку області, Молдавію, Румунію пройшов з боями. Звільняв столицю Югославії Белград, штурмував столицю Угорщини Будапешт. Був тричі поранений.
Повернувся після війни додому в 1947 році — демобілізувався. У їхній родині було троє братів, Микола середній. Старший брат загинув в 43-му році, молодший помер вже після війни. А на Миколу, як і на старшого брата, теж похоронка прийшла в 44-му році. Можна тільки уявити, що вдома в сім’ї творилося. І яке ж було щастя, коли він повернувся додому.
У 1947 році Микола Макарович Корецький прийшов на «Запоріжсталь» — спочатку у відділ капітального будівництва, допомагав відновлювати зруйноване підприємство. Пізніше закінчив Дніпропетровський індустріальний технікум і почав працювати вальцювальником в цеху холодної прокатки №1. На комбінаті йому присвоїли звання почесного металурга, тут він отримав нагороди — медалі «За трудову доблесть» і «За доблесну працю». Вийшов на пенсію в 1975 році.
Голова ради ветеранів «Запоріжсталі» Микола Силін в інтерв’ю сказав про ветеранів:
— 75 років тому закінчилася найбільш кровопролитна в історії людства війна. Наші ветерани на своїх плечах винесли всі її тяготи. Після війни вони прийшли в мирне життя. Але це знову була війна — боротьба за виживання. Боротьба за відновлення народного господарства, за розвиток промисловості. І вони гідно пережили всі ці тяготи. Відновили народне господарство, відбудували місто.
І тому людям, які в обличчя бачили смерть, хочеться низько вклонитися. І сказати їм найдобріші слова: нехай буде мирне небо, хай буде у них міцне здоров’я. І висловимо надію, що держава наша все-таки надасть гідну увагу нашим ветеранам. Їх все менше і менше залишається поруч із нами.
Тому — дорогі ветерани, зі святом вас! З Днем Великої Перемоги!
Микола Макарович Корецький з онуком
Фото автора
Читайте також: Запорожцы собрали продуктовые наборы для пенсионеров
Сообщение Визволитель Запоріжжя, ветеран «Запоріжсталі»: у День Перемоги настала так незвична тиша появились сначала на Индустриалка — новости Запорожья.
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/vizvolitel-zaporizhzhya-veteran-zaporizhstali-u-den-peremogi-nastala-tak-nezvichna-tisha
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
