Акція «Не мовчи! Полон вбиває!» вдруге проводилася на новій локації
Не зважаючи на неймовірну спеку рідні військових, які вже третій рік перебувають у ворожому полоні, щотижня у вихідний день збираються разом, щоб нагадати суспільству про своїх чоловіків, синів, братів. Вони приходять з прапорами та банерами військових частин, плакатами та портретами військових.
Вже другий раз поспіль акція проходить на ділянці проспекту Соборного, що поблизу перетину з вулицею Фортечною. Тут, на паркані біля недобудованої будівлі, планувалося тиждень тому створити мурал, присвячений незламним оборонцям Маріуполя, яких у травні 2022 року відправили у «почесний полон».
Читайте також: Неподалік села Роботине у Запорізькій області окупанти вбили двох полонених українських військових
Але міська влада, як розповіла організаторка акції, військова волонтерка Стелла Орел, поки що не дала дозвіл. І тому замість муралу на паркані вивісили 10-метровий банер.
«Сім годин малювала цей банер на честь воїнів, які знаходяться у ворожому полоні, — розповіла Стелла. — Сьогодні ми знову зібралися на акцію «Не мовчи! Полон вбиває!», щоб в черговий раз нагадати суспільству, державі за наших військовополонених. Захисники з Маріупольського гарнізону, хлопці й дівчата, вже третій рік знаходяться у ворожому полоні!
Ми постійно проводимо акції — щоб люди не забували про них. На жаль, бачимо байдужість, на акції приходить дуже мало запоріжців. Тільки родини військовополонених. Я вкотре прошу усіх — долучайтесь, підтримуйте родини наших героїв. Їм це необхідно!
Своїми акціями ми показуємо, що військовослужбовці, які потрапили в полон, не забуті. Ми боремося за їхню свободу, як вони боролися за нашу».
Родини військовополонених вишикувалися з плакатами і банерами вздовж центрального проспекту. Вони скандували «Не мовчіть! Полон вбиває!», «Стань голосом полонених!», «Поверніть наших рідних додому!».
Водії муніципальних автобусів, маршруток та легковиків сигналили, висловлюючи солідарність з вимогами учасників акції.
Мама військовослужбовця Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку Тамара та його дружина Ірина тримали в руках банер відділу та банер з портретом Андрія. Тамара виїхала з тимчасово окупованої території Запорізької області і тепер у Запоріжжі відвідує акції, учасники яких вимагають звільнити з полону захисників країни.
«Ми з невісточкою Іриною чекаємо з полону мого сина, а її чоловіка. Він виходив з «Азовсталі» 18 травня 2022 року. Дуже чекаємо на нашого героя! Нам дуже тяжко, інформації про нього майже немає, дізнаємося від хлопців, які повертаються у ході обмінів. Знаємо, що живий”, — каже Тамара.
Ірина додала, що її чоловік знаходився у Маріуполі на ротації з 12 січня 2022 року, був прикомандирований.
“Коли розпочалася повномасштабна війна, хлопців не вивели, вони захищали нас усіх. Там були також військовослужбовці запорізької військової частини ВСП “Сармат”. Були всі разом, в полон потрапили 11 військових. Головне — він не поранений. Є контузія, але вона є майже в усіх. Дуже чекаємо на нашого героя, це наш сенс життя”, — розповідає Ірина.
Коли хтось з військовополонених потрапляє в списки на обмін, Андрій дає телефон дружини, так Ірина з Тамарою дізнаються інформацію про нього.
“Передає короткі вітаннячка: “Живий, здоровий, люблю усіх, чекаю на повернення”, — продовжує Тамара. — Останній раз з ним спілкувалися 7 червня, вже коли був у полоні. Він знаходився в Оленівці. Дзвонив два рази, з чужого номера. Казав, що не знущаються”.
Тамара також розповіла, що зі слів хлопців, які повернулися з полону, при виході з “Азовсталі” деякі росіяни навіть тисли хлопцям руки, віддаючи таким чином шану та повагу мужності оборонців Маріуполя, які стояли до останнього, навіть тоді, коли вже особливо не було чим чинити спротив ворогу.
І в Оленівці у перші місяці деякі, за розповідями українських військових, також ставилися з повагою до військовополонених, вважаючи їх справжніми воїнами-титанами.
Але ж ми ніколи не забудемо про масове вбивство полонених в Оленівці, де з 24 лютого 2022 року Збройні сили РФ створили фільтраційну тюрму. Терористичний акт проти українських військовополонених був здійснений російськими окупаційними військами у ніч на 29 липня 2022 року в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради.
Читайте також: «Не маємо права забувати Героїв» — у Запоріжжі відбулася акція на підтримку полонених захисників
Від вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120, де утримували захисників Маріуполя, загинуло щонайменше 53 полонених, понад 130 було поранено. Всього за даними росіян в бараці було 193 людини.
Кожного разу на акції можна побачити двох жінок з банером 57-ї бригади. Валентина Колач чекає з полону брата Олега Русакова, а Ольга Садовська — чоловіка Сергія. Військові служили у 34 батальйоні, потрапили в полон на Луганському напрямку, біля Новотошківського.
Читайте також: Лекції, такмед та військовий вишкіл — як у Запоріжжі займаються патріотичним вихованням молоді
“Олег з перших днів повномасштабної війни став на захист Луганської області. Останній раз виходив на зв’язок 20 квітня 2022 року. Сказав: “Сестра, передай усім, що всіх люблю. Я не знаю, коли наступного разу вийду на зв’язок”. 21 квітня з ним, як і з багатьма хлопцями, зв’язку вже не було. Багатьох взяли в полон, багато зникли безвісти, багато, на жаль, загинули. За понад два роки додому з полону повернулося дуже мало хлопців. Чекаю і сподіваюся на повернення брата”, — поділилася Валентина.
Ольга Садовська кожного разу приходить на акцію з маленьким Мар’яном, вдягненим у футболку з портретом тата. Зараз на ньому вже друга футболка: на першій був надпис “2-й рік полону”, на новій — “3-й рік у полоні”.
«Мій чоловік з перших днів повномасштабної війни став на захист країни. 22 квітня 2022 року вступив у бій на Луганському напрямку, село Новотошківське. Після цього бою вважався безвісти зниклим. Лише через два роки хлопці, які в результаті обміну повернулися додому, повідомили мені, що чоловік у полоні. Потім країна-агресорка підтвердила, що він знаходиться у полоні.
Ми хочемо донести, що вони у полоні і не можуть за себе боротися. Тому ми стали їхнім голосом. І ми будемо за них кричати. Будемо боротися за їхнє звільнення!
Кожного разу приходимо на акції з Мар’яном, який дуже чекає на повернення тата. І дуже сподіваємось, що нас почують.
З полону за весь час повернулися лише 6 військовополонених, росіяни також повернули 9 тіл полеглих героїв з 57-ї бригади», — розповіла Ольга Садовська.
Після закінчення акції її учасники написали на банері назви військових частин, у яких до потрапляння в полон служили їх рідні. А хтось вказав прізвища своїх близьких, яких чекають додому.
В тему
Повернулося з полону дві третини військовослужбовців
Підтримка сімей військових, що потрапили в полон у Маріуполі — це питання стало головним під час зустрічі начальника ЗОВА Івана Федорова з рідними нацгвардійців та командуванням військової частини 3029.
Як повідомляє сайт облдержадміністрації, син Олени Руднєвої Валерій потрапив у полон у Маріуполі. Мати чекала його 25 місяців – хлопця звільнили цьогоріч 25 червня. Олена очолила ініціативну групу, яка об’єднує рідних військовополонених військової частини.
«Мій син повернувся, але я продовжую відстоювати інтереси сімей, які досі чекають своїх чоловіків і синів з полону. І буду робити це, поки всіх наших хлопців не звільнять. Без підтримки держави і керівництва Запорізької області нам не обійтись», – сказала Олена Руднєва.
Командування військової частини на постійному звʼязку з рідними бійців, які потрапили в полон. Йдеться і про обмін інформацією, і про моральну підтримку.
«Дві третини наших військовослужбовців, які потрапили в полон у Маріуполі, вже звільнені. Найбільша кількість бійців повернулася додому саме цьогоріч. Ми спілкуємося з ними, розпитуємо про долю інших бранців. Якщо дізнаємось щось нове про можливе місце їхнього перебування, обов’язково повідомляємо родини. Віримо, що всі нацгвардійці повернуться з полону», – повідомив Євстахій, заступник командира військової частини.
Члени ініціативної групи розповіли про наболіле начальнику Запорізької ОВА Івану Федорову. За словами матерів та дружин, про проблему звільнення полонених потрібно говорити постійно і на всіх рівнях.
«Запорізька ОВА підтримає будь-які ініціативи рідних наших захисників, які сприятимуть поверненню наших хлопців з полону. Зокрема, ми готові організувати зустріч родин із представниками служб, які займаються обміном полонених», – запевнив Іван Федоров.
Раніше ми повідомляли, що запорізькі «афганці» звернулися до бойових побратимів. А також писали про те, як використовувати військово-обліковий документ, який формується в «Резерві+».
Фото авторки
Джерело
