27 жовтня, у День української писемності та мови, відбулася публічна дискусія (не) російськомовне Запоріжжя. У репортажі Акценту основні думки спікерів та спікерок щодо переходу на українську мову та способи популяризувати українськість серед громади.
Спікерами події стали Сєда Власова — упливовиця, популяризаторка та керівниця креативного напряму фонду savED, Катерина Маркова — блогерка, інфлюєнсерка, засновниця мікромедіа «яктитам», Андрій Хмельницький — заступник директора департаменту освіти і науки ЗМР, Олексій Каніщев — директор «Туристичного інформаційного центру» Запоріжжя.
Інструменти популяризації української мови та способи їх реалізування
Дискусія розпочалася із питання до Сєди Власової про найефективніші інструменти популяризації української мови та способи їх реалізування. Спікерка зазначила, що вона користується абсолютно всіма доступними засобами. Це і в офлайн форматі, адже це як робота, так і велика пристрасть пані Сєди, і в онлайн форматі через можливість охопити більше аудиторії. Зазвичай це інструменти лагідно-українізаційні, зокрема освіта через розваги. Адже, за словами упливовиці, неможливо всіх одразу навчити всім мудрощам мови, читати праці з діалектології і кайфувати, хоч вона і радить це робити. На її думку, має бути розважальний контент, базові мовні цікавинки, розбиття вщент міфів про українську мову. Це пані Сєда робить завдяки усьому багатству засобів, які дає інстаграмщина.
Наступне питання до Сєди Власової було про активність аудиторії на україномовні та російськомовні пости.
Україномовний контент зараз у фаворі і писати можна українською, власне пропагувати дуже нативно, дуже хитро українську мову через будь-який контент. Зараз російськомовний контент викличе незадоволення і запитання, це вже стає ознакою непристойності. Але не можна казати, що мова визначає якість контенту наперед, її визначає те, наскільки ми влучаємо в серця людей, використовуємо всі необхідні тренди. Тому це компелксне питання. І любити когось за просто україномовний контент не можна, бо українською можна просувати абсолютно дурні ідеї.
Проте на думку упливовиці краще і хороше, і не дуже хороше буде українською.
Цю ж думку підтримала і Катерина Маркова. На її думку, має бути більше й трешового контенту українською мовою, за котрим часто йдуть у російськомовний простір. Особливо це стосується підлітків, серед яких, як вважають спікерки, треба найбільше популяризувати мову, адже саме вони творитимуть майбутнє.
Перехід на українську мову
Також Катерина Маркова поділилася своїм досвідом переходу на українську мову: після початку повномасштабного вторгнення вони із командою «яктитам» всі поступово переходили на спілкування українською у повсякденні. Це тривало майже рік, вони починали із переписки українською, розмовляли на публічних зборах, а потім вже почали говорити українською постійно. Особисто їй допомогло видалення російської розкладки з телефону як перший крок до переходу. Поступово пані Катерина усвідомлювала свої помилки продовжувати спілкуватися російською, адже, як вона вважає, потрібно було зробити це набагато раніше та мала безліч можливостей це зробити, багато рефлексувала на цю тему.
Зараз інфлюенсерка стала принциповою у питаннях мови, транслює це у своєму блозі та таким чином заохочує інших переходити на українську. Вона вважає, що особиста принциповість та розставляння особистих кордонів у питанні мови — один зі способів сприяти перехід на українську.
Мова та освіта
Наступним питанням дискусії було про освітню програму та можливості популяризації мови до Андрія Хмельницького. Він зазначив, що дуже радий, що департамент освіти почав публічно виходити та комунікувати з людьми на подібних заходах. Урядовець зазначив, що зараз реалізується багато проєктів та програм для залучення усіх охочих здобути нові знання та покращити наявні. Пан Андрій згадав й про конкурси, й про Всеукраїнський диктант, які згуртовують людей навколо української мови. Проте, як зауважив Андрій Хмельницький, є те, що засмучує: за результататами моніторингу служби якості освіти порівняно із минулим навчальним роком зараз у закладах освіти стало більше російської. Зокрема це про спілкування вчителів та дітей на перервах, хоча цього просто не має бути, — зазначає пан Андрій.
Сєда Власова додала до цього, що є і позитивні сторони: російська ніколи не повернеться до освітнього процесу відповідно до законодавства України. Упливовиця вважає, що часто діти сприймають українську як декоративну мову чи мову для свят, оскільки чують її лише на уроках в школі або на урочистих подіях. Пані Сєда зазначає, що це добре, що ми від цього відходимо і впроваджуємо законодавчу базу, яка не дозволятиме, наприклад, вчителям розмовляти із дітьми на перервах російською.
Пані Катерина додає до цього, що не розуміє чому взагалі у людей є ресурс миттєво переключатися на російську.
Якщо у людини повний робочий день, 8 годин, коливона розмовляє українською, вона вміє це робити, то який сенс взагалі повертатися додому і переходити на російську.
Культура та мова
Далі було питання до Олексія Коніщева про те як популяризація української культури та сучасного українського мистецтва сприяють вивченню української мови. Пан Олексій вважає, що культура це взагалі про все, що нас оточує.
Ми прийшли сюди, ми розмовляємо про українську мову і це вже круто це теж культура, бо ми цікавимось, ми хочемо про це говорити, ми розмовляємо про виклики, про перехід на мову. І це теж кроки якими ми сприяємо вивченню та поширенню мови.
На думку пана Олексія, будь-який культурний продукт, будь-який майданчик, створений для реалізації цього продукту і всі, хто мають до цього хоч якесь відношення до створення цього — це вже українізація та популяризація української мови. Олексій Каніщев вважає, що ніхто не виховає з нас українця, окрім самих нас. На його думку, все починається з нас самих: зі спілкування в родині, з друзями, обрання собі людей з ідентичними поглядами, зі спроб доведення токсичним людям своєї думки. У нас створюється багато крутого контенту, але його теж треба споживати, цінувати, примножувати, віддавати шану людям які роблять ці кроки, — зазначає пан Олексій.
Андрій Хмельницький додав до цього, що це йде від кожного, з нас наших сердець, про те що ми приймаємо.
І культура, і освіта Запоріжжя намагається розвиватися, закріплюватися і створювати крутий продукт для всіх поколінь. Ми маємо багато ідей і будемо поступово реалізовувати ці проєкти.
На думку урядовця, це про вибір і про можливість.
Сєда Власова додала, що ми ніяк не обійдемося лагідною українізацією, веселими рілсами, красивими заходами із красивими людьми. Але тут справді потрібні якісь рішучі дії влади щодо законодавчої бази.
Я тут про те аби зберігати баланс. Бо сподіватися на те, що все суспільство буде таким вмотивованим, буде рефлексувати, буде переходити на українську мову — ні, бо на декотрих можна і треба тиснути винятково посилаючись на законодавчу базу. Зокрема на професійну сферу та сферу обслуговування.
Упливовиця наголосила на тому, що вона за баланс між жорсткою законодавчою базою і мотиваторами як спікери цього заходу.
Окрім цього на дискусії багато обговорювали теми обслуговування російською, спілкування російською у закладах освіти та наше усвідомлення національної ідентичності.
Авторка: Маргарита Рогова