Як створити історію з пережитого: презентовано докуменальний фільм про окупацію рідного села

Презентація фільму «Немішаєве: між Бучею і Бородянкою» відбулася.

Розповідає учасниця першого перегляду фільму журналістка Julia Kosynska: “Немішаєве потрапило під окупацію в перші дні повномасштабного російського вторгнення. Жорстокі обстріли, брак продуктів харчування, опалення, інформаційна ізоляція… І людяність, готовність до опору, згуртованість, жертовність та милосердя до ближнього.

Все, що довелося пережити цим людям у лютому-березні 2022 року, авторка Валентина Захаренко показала через сім різних історій. Через розповіді, особисті спогади земляків. Через хроніку тих подій, зафіксовану жителями на камери мобільних телефонів.

Немішаєве – рідне селище Валентини. Тут вона народилася, закінчила школу. Тут народилися і зростали її діти. Тут живуть її батьки, яким також випало відчути гіркий досвід російської окупації”.
“Ми поїхали з Немішаєва до Києва 22 лютого, а повернутися вже не змогли, бо почалося російське вторгнення і все відбувалося катастрофічно швидко…” – пригадує чоловік Валентини Ігор Захаренко [його добре знають та люблять у рідному Запоріжжі].
Ігор – директор туристичної фірми «Феєрія Мандрів» – як військовий репортер разом з іноземними журналістами був першим, хто зафіксував для історії моторошні кадри розстріляних авто з цивільними на Житомирській трасі. Одним із перших, хто приїхав із журналістською камерою до Бучі й Бородянки після звільнення Київщини на початку квітня 2022. Він продовжує свою волонтерську і журналістську місію на сході й півдні України. Рідне село Ігоря на Запоріжжі сьогодні під окупацією…”
Режисерська версія стрічки триває годину. Для Валентини це її перший досвід як сценаристки та режисерки.
Досвід дуже вдалий. Фільм не відпускає від першої хвилини до фінальних титрів. Під час перегляду глядачі не стримували сліз.
“…Немішаєве – селище Бучанського району, що знаходиться між Бучею і Бородянкою… – розповіла Ірен Роздобудько. – Одне з тих численних українських сіл на Київщині, про котрі менше згадують, але мешканці яких так само мужньо прийняли на себе перший удар, пережили перший шок і жах окупації.
І чинили спротив! Той самий, про який ми робили «флешмоби» на сторінках фейсбуку напередодні, ще не вірячи, що такі звірства і пограбування можливі в центрі Європи в ХХI сторіччі…”

“Такого прояву інтересу до фільму я не очікувала. Немішаївці приходили родинами, багато поприїжджали з Києва і з Бородянки, зал був повен по вінця. – говорить пані Валентина. – Я щиро вдячна усім за небайдужість і слова підтримки! Дорогого вартують відгуки Ірен Роздобудько, Лікаря Дубровського, Юлії Косинської та кожного хто був з нами в ці моменти. Працюємо далі на нашу перемогу і допомагаємо армії!”.

Презентація фільму «Немішаєво. Між Бучею і Бородянкою» відбудеться за якийсь час у Києві. Валентина Захаренко має в планах трохи доопрацювати і скоротити хронометраж стрічки, і прагне, аби остаточну версію її роботи мали змогу переглянути якомога більше людей.
В тому числі – й у Запоріжжі, поруч з яким трапилося багато подібного горя на окупованих територіях.
Інеса АТАМАНЧУК за матеріалами відкритих Інтернет-джерел

Сообщение Як створити історію з пережитого: презентовано докуменальний фільм про окупацію рідного села появились сначала на Газета МИГ.

Share this post

нет
scroll to top