Історик заклав фундамент дослідження Хортиці
6 листопада свій день народження святкує український історик, археолог та дослідник Дмитро Яворницький. Відомий він зокрема тим, що заклав фундамент для наукового вивчення острова Хортиці. Про видатного українця розповіли у Національному заповіднику «Хортиця».
Читайте також: Відкриття підземного переходу, ПК «Жовтневий» та ТV Хортиця – що відбулось в історії Запоріжжя 4 листопада
Яворницький багато досліджував Хортицю — розкопував кургани, збирав фольклорно-етнографічний матеріал. Він першим серед дослідників показав її історичну значущість у праці «Острів Хортиця на річці Дніпро». В нарисі він зібрав оповіді місцевих лоцманів про «Запорозьку миску» на Середньому Стовпі, урочище Сагайдачного, Дурну, Думну й Савутину скелі. Окрему частину роботи він присвятив доказу важливості острова для виникнення та формування запорозького козацтва. Зі свідчень літописця, який записав слова кошового отамана Малашевича, Хортиця була ключовим місцем серед найперших козацьких осередків.
Дмитро Яворницький товаришував із Яковом Новицьким, топографом та знавцем Запорізького краю. Вони разом подорожували лівим берегом Дніпра та пізніше обидва у своїх працях її засвідчили. Новицький підказав Яворницькому чимало місць розташування могил, островів, скель, балок та дуже допомагав у роботі з матеріалами.
У 1927 році Яворницький очолив археологічну експедицію у Запоріжжі, яка обстежувала місця зведення Дніпрогесу. Саме Яворницький написав змістовну працю «Дніпровські пороги». Запорізький фотограф Микола Залізняк брав участь в експедиції, а пізніше, у 80-х роках передав до музею знімки та негативи пам’яток Хортиці та островів поблизу.
Дмитро Яворницький також водив Хортицею художника Іллю Рєпіна, який за порадою дослідника почав працювати над картиною «Запорожці». Яворницький також є на ній — в образі писаря. Саме на роботи дослідника спирався Рєпін під час написання картин на козацьку тему. Сам Яворницький козацькою темою захопився ще у часи навчання у Харківському університеті. І де б не знаходився дослідник (а пожити він встиг у Петербурзі, Москві, Катеринославі та навіть в Середній Азії), саме до теми козаччини він повертався постійно.
Раніше ми розповідали, що через недбале поводження копію Скіфського котла з меморіально-туристичного комплексу «Скіфський стан» на «Хортиці» було пошкоджено.
Джерело
