Запоріжці згадували легендарного олімпійського чемпіона, якого не зламав концтабір

27 липня 1952 року Яків Пункін завоював на XV Олімпійських іграх золоту медаль

У фінському місті Гельсінкі запоріжець Яків Пункін завоював титул чемпіона з греко-римської боротьби у напівлегкій вазі (62 кг), перемігши п’ятьох супротивників.

Це була історична перемога! Варто зазначити, що до свого олімпійського тріумфу спортсмен прийщов, переживши німецький полон та концентраційні табори.

Після повернення він важив 40 кг. Але почав наполегливо тренуватися і досягнув заповітної мети — став олімпійським чемпіоном. Першим серед запорізьких спортсменів!

В честь вшанування спортивного подвигу Якова Пункіна кілька років тому на центральному проспекті у парку Трудової Слави видатному спортмену відкрили пам’ятник.

На жаль, вулиці на честь легендарного спортсмена в обласному центрі поки що немає. Голова міської федерації греко-римської боротьби Валерій Смирнов веде справжню боротьбу за присвоєння імені Якова Пункіна вулиці Дивногорській, на якій розташований обласний спортивний інтернат і де вже встановлено меморіальну дошку видатному запоріжцю.

Останнім часом намітилися позитивні зрушення в цьому питанні, але відповідного рішення міської ради ще немає.

Сьогодні біля пам’ятника за ініціативи Валерія Смирнова відбувся мітинг, присвячений 70-й річниці першої олімпійської медалі в історії спорту Запорізького краю. У ньому взяли участь представники влади, спортсмени, тренери та представники спортивної громадськості.

Мітинг розпочали з покладання квітів до скульптури легендарного спортсмена.

— Я впевнений, що Яків Григорович посміхається зараз з небес, йому дуже приємно, що ми всі зібралися тут, — зазначив Валерій Смирнов. — Він знає, що наша пам”ять не лише міцна, а й вдячна. Ми вдячні, що Яків Пункін подарував нам це свято — сьогодні виповнюється 70 років першій олімпійській медалі запорізьких спортсменів та першій медалі українських борців.

На XV Олімпійських іграх він зробив подарунок не лише собі, а й Запоріжжю та усій Україні.

Начальник управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької ОВА, депутат міської ради Наталія Власова зазначила, що сьогодні надзвичайно актуально брати приклад з Якова Пункіна.

— Тому що це людина, яка прожила дуже складне життя, але з таким сильним характером він зміг подолати все — пройти через концтабір і перемогти на Олімпіаді, — підкреслила Наталія Федорівна. — Коли я перечитувала біографію цього видатного спортсмена, звернула увагу на такий факт, не знаю, правда це чи легенда.

Коли під час фінальної схватки у Гельсінкі суддя побачив номер на руці Якова, він розплакався. І показав точно такий же номер у себе. Тобто, він розумів, що довелося пережити спортсмену. І як він вміє перемагати.

Наталя Власова також торкнулася питання перейменування вулиці на часть Якова Пункіна, зазначивши, що дуже багато зусиль в цьому напрямку докладають обласна та міська федерації греко-римської боротьби.

— Я зробила депутатське звернення в підтримку спортивної громадськості, — розповіла Наталія Федорівна. — Впевнена, ми переможемо і у Запоріжжі з’явиться вулиця Якова Пункіна.

Свою підтримку в цьому питанні пообіцяв і депутат міської ради Роман Кир’янов, якого, за його словами, Валерій Смирнов та спортивна спільнота “закохали в Якова Пункіна та його перемогу”.

Голова Запорізького обласного відділення НОК України Володимир Лобанов зазначив, що сім поколінь запорізьких борців виросли на прикладі заслуженого майстра спорту з греко-римської боротьби Якова Пункіна.

— Успіхи Армена Варданяна та Парвіза Насібова говорять про те, що нам треба у Франції на Олімпіаді повторити успіх Якова Пункіна, — поділився Володимир Євгенович.

Нагадаємо, у змаганнях з греко-римської боротьби Армен Варданян завоював бронзову медаль на Олімпіаді-2008, а Парвіз Паша-огли Насібов став срібним призером на Олімпіаді-2020.

Володимир Лобанов передав запоріжцям вітання від голови НОК України Сергія Бубки. А Валерію Смирнову вручив двотомник “Олімпійське сузір’я України”, в якому є інформація про Яківа Пункіна і про інших видатних запорізьких спортсменів — чемпіонів та призерів Олімпійських Ігор. А також їх тренерів.

Віце-президент обласної федерації греко-римської боротьби, заслужений тренер України Михайло Шлайфер особисто знав олімпійського чемпіона.

За його словами, Яків Пункін був дуже сильною і той же час дуже скромною, простою, дружелюбною людиною. Михайло Шлайфер повідомив, що федерації з Ізраїлю та США прислали листи в підтримку вулиці на честь Якова Пункіна.

Майстер спорту з греко-римської боротьби та вільної боротьби Анатолій Анохін також особисто знав Якова Григоровича. Більш того, з легкої руки чемпіона Олімпійських Ігор в Гельсінкі почав займатися вільною боротьбою.

— Я займався греко-римською боротьбою і балувався вільною, — згадує Анатолій Анохін. — Це побачив Яків Пункін і сказав мені: “Толік, не хочеш спробувати себе у вільній боротьбі?”. Попробував, поборовся — на одних змаганнях, на других. І у мене виходило. Виконав норматив майства спорту з вільної боротьби. Завдяки Якову, його відданості боротьбі.

Для всіх, хто у нього тренувався, він був другим батьком, після рідного. Дуже добрий, дуже уважний, завжди прислухався до учнів. Собі ніколи нічого не вимагав — все для учнів, для боротьби.

Срібний призер чемпіонату Європи-2000 Давид Манукян після великої перерви першим із запорізьких борців греко-римського стилю вийшов у 2000 році на олімпійський килим. На Олімпіаді Давид зайняв четверте місце. Але Валерій Смирнов вважає його призером Ігор, зазначаючи, що запорізького спортсмена зупинили за крок до п’єдесталу судді.

— Яків Пункін був великим спортсменом, — каже Давид. — Ми завжди будемо його згадувати і щороку збиратимемося тут. Я дуже засмучений тим, що у нас зараз відбувається в країні. Але, вважаю, треба потерпіти і все буде добре.

Олександр Орел — представник борцівської династії. Його батько був одним з вихованців Якова Пункіна. Олександр згадав, що коли Яків Григорович виграв золото Олімпіади, то його батька підняли на руки і носили, як начебто він виграв цю медаль. “Був такий підйом, всі були дуже раді!” — поділився Олександр.

Рафаель Тагіров — представник молодого покоління тренерів, він готує борців вільного стилю. “Хочу, щоб у Запоріжжі були чемпіони Олімпійських Ігор з вільної боротьби, — поділився наставник запорізьких спортсменів. — І щоб на цій алеї з’явилися нові пам’ятники в честь переможців Олімпіад. А зараз — перемоги нашій країні.

Після закінчення офіційної частини всі разом сфотографувалися на пам’ять.