Запоріжсталівець Олександр Панченко розповів про свій бойовий шлях, роботу після служби та адаптацію

Запоріжсталівець Олександр Панченко розповів про свій бойовий шлях, роботу після служби та адаптацію

Повернутися до мирного життя Олександру допомагає родина, рідне підприємство і робота

У березні 2022 року Олександр Панченко, начальник відділу управління автоматизації Запоріжсталі, став добровольцем Збройних Сил України. Це було саме у той час, коли комбінат готувався до вимушеної зупинки виробництва.

Читайте також: Робота повертає до життя – досвід промисловця із Запоріжжя, що повернувся до роботи з фронту

«Щойно розпочалася повномасштабна війна, я вже знав, що мої навички стануть у нагоді. Я маю глибокі знання з радіації та хімічної зброї – служив у молодості у радіаційно-хімічній розвідці, тому коли почалися атаки окупантів на ЗАЕС, а згодом – використання росіянами хімічної зброї у Маріуполі, я не міг чекати», – розповідає Олександр Панченко, начальник відділу управління автоматизації Запоріжсталі.

Запоріжсталівець Олександр Панченко розповів про свій бойовий шлях, роботу після служби та адаптацію

Тоді комбінат готувався до гарячої консервації, і після підготовки обладнання до зупинки та  архівації програмного забезпечення, з 7 березня 2022 року Олександр вступив до лав ЗСУ,  пройшов підготовку і відправився на Сумський напрямок. Далі – звільнення Харківщини, і український Донбас. Згодом став командиром відділення піхоти.

Під час виконання бойових завдань на Авдіївському напрямку Олександр отримав важке поранення. Після нього чоловік вже не зміг повернутися до військової служби, тож нині Олександр знову повернувся до роботи на рідному комбінаті. Тут Метінвест і Запоріжсталь допомагають йому з відновленням після бойових ушкоджень, згідно з розробленою корпоративною програмою підтримки ветеранів.

«У грудні 2023 року мене звільнили зі служби через важке поранення – моя права рука погано працює. Запоріжсталь надав мені матеріальну допомогу – 100 тисяч гривень на реабілітацію. Я працюю на підприємстві вже понад 30 років, тож звісно я залюбки повернувся на комбінат, тут усе моє життя», – згадує Олександр.

Зараз чоловік вже адаптується до цивільного життя. Каже, дуже допомагають у цьому й колеги.

Запоріжсталівець Олександр Панченко розповів про свій бойовий шлях, роботу після служби та адаптацію

«Дуже важливо, коли колеги, знайомі, друзі і рідні – поруч, вони розуміють та підтримують, можуть вислухати та допомогти прожити будь-які емоції. Той, хто хоч раз побував на «нулі», кому довелося служити там, розуміє – без роботи після повернення до цивільного життя обійтися не можна. Робота допомагає впорядкувати думки, соціалізує, змушує налагоджувати контакти з людьми, розуміти їх і адекватно сприймати», – зазначає Олександр.

Читайте також: Спрощений вступ для ветеранів до Метінвест Політехніки – встигніть подати документи до 1 липня

Нагадаємо, що на Запоріжсталі впроваджено низку програм з адаптації ветеранів. Зокрема, тренінги для співробітників, які працюють з ветеранами, гаряча лінія з юридичних питань, психологічна допомога, навчання тощо. Нещодавно на комбінаті пройшов тренінг з емоційного благополуччя, участь у якому взяли ветерани-військовослужбовці. Зокрема, й Олександр Панченко.

«Я знаю по собі, які складнощі під час війни спіткають наших людей, як впливають на нас постійні стреси. Тренінг з емоційного благополуччя саме тому для нас особливо цінний зараз, бо поєднує в собі два важливих аспекти. Це підтримка демобілізованих, таких як я сам, і одночасно – наших колег, які зазнають труднощів у спілкуванні з тими, хто повернувся з фронту, бо бояться травмувати нас словами. Це те, що зараз актуально – налагодження комунікації та адаптація ветеранів у цивільному житті», – додав Олександр.

Раніше ми розповідали історію Григорія Климчука, який присвятив роботі на Запоріжсталі більше 30 років – монтажником. У перші дні повномасштабного вторгнення він покинув робоче місце на комбінаті та добровільно долучився до Збройних Сил України.

Джерело

Share this post

нет
scroll to top