Запорізька радіожурналістка Наталя Агаркова, яка після початку повномасштабної війни росії проти України переїхала до Європи, нині стала шеф-редакторкою українського інформаційного сайту в Чехії. Вона розповіла про важливість таких ресурсів у країнах ЄС. Особливо для тих, хто через війну був змушений покинути рідну домівку та виїхати з України.
Як усе починалося
— Наталю, як виникла ідея створити медіа для українців у Чехії?
— Коли я приїхала до Чехії, це було в березні 2022 року, одразу помітила, що нам, українцям, не вистачає якісного та перевіреного контенту рідною мовою. Багато було новинних сайтів російською мовою, але вони були досить упередженими. У той час багато людей просто не знали, куди звернутися по допомогу, де знайти роботу або які документи потрібно оформити. Ідея створити сайт ProUkraїnu.cz виникла саме з цієї потреби — дати біженцям якісну інформацію та відчуття, що вони не залишилися наодинці зі своїми проблемами. Велику роль відіграли чеські колеги, які надали максимальну підтримку. Вирішальним стало моє знайомство з Евою Шимковою – заступницею головного редактора Blesk.cz. Це чеське видання входить в медіахолдинг CNC. Завдяки її особистій вірі в Україну і прагненні допомогти українцям – реалізація ідеї стала можливою, нашій команді надали приміщення, технічну підтримку та зарплати. Скільки б часу не пройшло, наша команда буде дякувати Еві та іншим чеським колегам за те, що дали основу для розвитку!
— Чому, на вашу думку, так важливо мати україномовні медіа за кордоном? У світі сучасних технологій, завжди можна скористатися он-лайн перекладом.
— Українські біженці, опинившись у новій країні, часто стикаються з мовним бар’єром. Для багатьох це проблема і через 2 роки проживання. Час на вивчення чеської або мов інших країн вимагає часу. Знаю, українців, які у Чехії понад 10 років, але вони так і не стали читачами місцевих медіа. На жаль, багато хто з наших земляків через відсутність україномовного контенту починає читати російськомовні сайти. Це стосується не тільки ЧР. Це велика проблема, оскільки значна частина цих ресурсів російською мовою фінансується росією і просуває пропагандистські меседжі. Важливо, щоб українці мали доступ до правдивої та неупередженої інформації рідною мовою.
Щобільше, україномовні медіа допомагають зберегти національну ідентичність. Адже мова — це не просто засіб комунікації, це частина нашої культури та історії. В умовах війни це набуває особливого значення, коли кожне слово має вагу.
Крім того, такі медіа можуть бути і голосом України за кордоном. Зараз ми робимо чеську версію нашого сайту, аби комунікувати з чехами, розповідати про українців. Ми робимо матеріали для чеських колег різних видань, де говоримо про Україну, це «живі» теми та історії, які захоплюють. Таким чином, намагаємось розвінчувати міфи та упередження про нас, тримати увагу до нашої країни.
Виходить, що працюємо на три напрямки: для українців в Чехії, про Чехію розповідаємо українцям в Україні та знайомимо чехів з Україною та українцями.
Який контент споживають
— Що найбільше цікавить українців у Чехії?
— Серед найбільш популярних тем — це пошук роботи, житла, медицина, оформлення документів. Наприклад, як знайти лікаря, який говорить українською або хоча б англійською? А ще дуже популярні матеріали про освіту дітей (в Чехії складно потрапити до середньої школи), робота через посередників і пов’язані з цим проблеми, особливості життя в Чехії (наприклад, які українські слова краще не говорити в Чехії), відмінності та схожість українців та чехів, фестивалі та події, які допомагають відчути себе частиною української спільноти навіть далеко від дому.
— А є щось, що вас особисто здивувало?
— Чесно кажучи, дивує, як аудиторія реагує на інформацію, яка суперечить її очікуванням. Один з прикладів, коли чоловіки за кордоном не могли зареєструватися в застосунку Резерв+. Ми зробили інтерв’ю з консулом, де пояснили, що зареєструватися можливо, було б бажання. Після цього отримали хвилю звинувачень: від особистих образ, що «журналістики-дурепи» до того, що ці «журналістки хочуть відправити всіх чоловіків на фронт» тощо. Багато таких моментів, коли людина хоче чути одне, ми наводимо факти, або обґрунтування із законів, і вони виявляються не такими, як хотілося, тобто суперечать її баченню, тоді починається обурення. Але не на суть проблеми, а на медіа.
Ще дивують безвідповідальні кроки людей, які вони роблять навмисне, бо думають, ану ж мене ніхто не помітить. Наприклад, коли ми постійно попереджаємо щодо нелегальної роботи, наголошуємо на важливості буди чесними перед чеською системою. Але були випадки, коли люди робили собі дві банківські карти, на одну отримували допомогу, як біженці, на іншу «нелегальну» зарплату. Але цьогоріч банки розіслали попередження, що звітують податковій про всі фінансові надходження. Результат – людям довелось нести відповідальність і повертати соцвиплати державі.
Окремо – про зворотний зв’язок з аудиторією. Ми отримаємо безліч подяк за допомогу. За ці 2,5 роки ми вже стали такою «віртуальною» гарячою лінією. Коли люди пишуть «дякую, ви робите важливу справу» – це стимул та нова мотивація для розвитку.
Виклики створення медіа за кордоном
— Розкажіть про виклики, з якими ви зіткнулися під час створення медіа з нуля в чужій країні.
— Україномовне медіа за кордоном – справжній виклик! Найскладніше — це знайти фінансування. Реклама у нашому випадку – не стабільне джерело фінансування. Загалом і чеські медіа переживають кризу в рекламі (напевно, як і ЗМІ по всьому світу). Рекламодавець йде найкоротшим шляхом до аудиторії – через соцмережі. Тому ми шукаємо грантову підтримку, переконуємо донорів у важливості нашого соціального проєкту. Зараз наша аудиторія понад 300 тисяч, мільйони переглядів на різних соцмережах. Це потужне ком’юніті, яке хочеться зберегти та розвивати.
Окремо варто згадати про створення контенту. Люди зараз споживають інформацію в основному заголовками та короткими відео. Тому ми приділяємо велику увагу мультимедійним матеріалам, створюємо короткі відео на основі важливих матеріалів. Це непросто, але дуже важливо, щоб охопити якомога більше аудиторії. Зараз у нас понад 30 тисяч в ТікТок та понад 25 тисяч в Інстаграм, плюс Фейсбук, Ютуб, Телеграм.
Життя редакції: те, що залишається «за кадром»
— Що найцікавіше відбувається в редакції?
— О, це цілий світ! Наша редакція з перших місяців роботи отримує велику кількість питань від українців – це загалом вже тисячі повідомлень на редакційній пошті та в соцмережах. І листи від людей це і чуттєві історії, і невдоволення, і благання про допомогу. На їх основі можна робити дослідження щодо біженців або писати бестселер, як українцям живеться за кордоном, їх враженнями та труднощі в Чехії. Часто ці історії настільки зворушливі, що всіх нас в редакції переповнює співчуття. Або навпаки — сміємося до сліз через кумедні ситуації, які трапляються з людьми, або від формулювань листів. «У мене болить шия. Я можу прийти до нас наступного тижня?» або надсилають документи з проханням щось пояснити. І це з одного боку показує рівень довіри до нас, з іншого – шокує, як люди необережно надають свої особисті дані у невідомість, просто надсилають паспорти, виписки з банку.
— Як ви бачите майбутнє україномовних медіа за кордоном?
— Я бачу потенціал для розвитку. Таких редакцій, як ми, стає все більше за кордоном. Ми підтримуємо зв’язок з колегами в Німеччині та Польщі. Українці — це активна і талановита нація, ми швидко адаптуємося і вміємо підтримувати один одного. Думаю, такі медіа будуть розвиватися і далі, адже попит на якісну інформацію лише зростає. Важливо також, щоб українські медіа в Україні звертали більше уваги на наші ресурси, а не використовували місцеві російськомовні сайти як джерело. Це питання не тільки професійної етики, але й підтримки нашої спільноти за кордоном.
Україномовні медіа за кордоном — це не просто джерело інформації, це важлива складова розвитку України за кордоном. Тому читайте ProUkraїnu.cz! Українці в Україні або будь-де у світі точно знайдуть на наших сторінках щось цікаве: і про євроінтеграцію, і про найвідомішого чеха, якого люблять українці, і про чеські страви з дивними назвами.
Сообщение Запорізька журналістка створила в Чехії потужний сайт появились сначала на Газета МИГ.