У березні президент Володимир Зеленський своїм рішенням затвердив санкції РНБО, які Україна ввела, зокрема, проти низки іранських компаній. Офіційний Київ вважає, що Іран є співучасником воєнних злочинів Росії.
У санкційному списку РНБО «Схеми» виявили декілька фірм, з якими роками співпрацювало стратегічне українське підприємство «Мотор Січ» під керівництвом В’ячеслава Богуслаєва, нині підозрюваного офіційним українським слідством у роботі на державу-агресора Росію та у колабораційній діяльності.
У розпорядженні «Схем» є документи, які свідчать про те, що «Мотор Січ» продавала підприємствам Ірану – які перебували під санкціями США та Євросоюзу, але ще до запровадження обмежень Україною – товари подвійного використання. А саме – авіаційні двигуни АІ-9 та ТВ3-117. Такі моделі встановлюють як на невеликі транспортні літаки, так і на військові гелікоптери, зокрема типу Ка-52, що використовує Росія у війні проти України.
Одна з іранських компаній з санкційного списку РНБО, з керівництвом якої активно комунікував Богуслаєв та його підлеглі, пов’язана з державною військовою промисловістю Ірану. А також, разом з іншою підсанкційною компанією з Ірану, причетна до розробки дронів Shahed-171 та Shahed-136, якими російська армія масово атакує українські міста.
В процесі аналізу даних «Схеми» виявили ще одну компанію з Ірану, з якою торгувала «Мотор Січ», але проти якої досі не введено жодних санкцій. Хоча в ній – ті самі люди, які перейшли з підсанкційних іранських підприємств, і тепер працюють просто під іншою «вивіскою».
Детальніше про це – у матеріалі «Схем».
Документальні докази співпраці українського стратегічного підприємства з компаніями, проти яких країни Заходу на той час вже ввели санкції, були знайдені правоохоронцями у робочому кабінеті багаторічного президента «Мотор Січі» В’ячеслава Богуслаєва.
Аналізуючи копії вилучених правоохоронцями матеріалів, журналісти виокремили три іранські фірми, з якими роками співпрацювала українська корпорація «Мотор Січ». Це:
Design and Manufacturing of Aeroengines (скорочено: DAMA), інша, її ж назва – Turbine Engine Manufacturing Industries (TEM);
Iran Aircraft Industries (IACI);
Iran Aircraft Manufacturing Industrial Company (HESA).
Design and Manufacturing of Aeroengines, що нині під номером 68 у санкційному списку РНБО – це іранська компанія, яка, за даними НАЗК, брала участь у дослідженнях, розробці та виробництві БПЛА Shahed-171. Євросоюз запровадив проти цієї компанії санкції ще у 2012 році. У 2022 році до них приєднались і США.
DAMA та білоруські посередники
Червень 2021-го року. Мінськ.
Керівник іранської DAMA Хусейн Насір, згідно з протоколом переговорів, зустрічається із представником білоруської державної компанії «Бєлвнєшпромсєрвіс» – генеральним директором Олександром Кучинським, та української корпорації «Мотор Січ» – начальником департаменту зовнішньоекономічної діяльності Олегом Дзюбою.
Ролі розподілені відповідно: покупець, продавець і виробник. Білоруська фірма виступала у ролі посередника-продавця, яка мала отримати від «Мотор Січі», як виробника, авіадвигуни і потім продати їх іранцям.
Чому не напряму?
Причина – світові санкції, які на момент зустрічі діяли проти іранських бізнес-партнерів «Мотор Січі». І про це на українському підприємстві не просто знали, але й ясно усвідомлювали: торгівля, яка до цього тривала роками, тепер напряму буде проблематичною.
Документи, які свідчать про давню співпрацю «Мотор Січі» з підсанкційними іранськими компаніями, 2013-2014 рр.
Свідченням цього є листи, які передували зустрічам з іранцями.
В одному з таких В’ячеслав Богуслаєв, звертаючись до Хусейна Насіра, так пояснив необхідність залучення білоруського посередника: «Враховуючи існуючу міжнародну політичну ситуацію щодо Ірану, в тому числі санкції Уряду США, Ради Безпеки ООН та Європейської Комісії, що продовжуються і які спрямовані на обмеження будь-яких торговельно-економічних відносин з Іраном, спроби прямої співпраці з Іраном сьогодні ставлять під загрозу зовнішньоекономічну діяльність «Мотор Січі».
При цьому запропонована в якості посередника білоруська фірма – в США вже давно під санкціями за торгівлю з військово-промисловим комплексом Сирії та Ірану.
За даними джерел «Схем» із доступом до даних перетину кордону, тодішній начальник департаменту зовнішньоекономічної діяльності «Мотор Січі» Олег Дзюба відвідав Білорусь щонайменше один раз у період, коли відбувалась тристороння зустріч у Мінську – з 14 по 18 червня 2021 року.
В той рік неодноразово виїздив до цієї країни і сам президент «Мотор Січі» Богуслаєв.
У розпорядженні журналістів є й інше листування Богуслаєва або його підлеглих на предмет співпраці із підсанкційним підприємством Ірану із залученням білоруського посередника. І, судячи з підписаних контрактів, така тактика була успішною.
Юристка «Центру протидії корупції» Тетяна Шевчук пояснює: «Напряму заборона США чи ЄС торгувати з іранськими компаніями чи з Іраном не впливає на українську компанію. Але при цьому виникає ризик вторинних санкцій. І ЄС чи США можуть накласти санкції на компанію, яка веде діяльність з підсанкційною країною чи компанією. І вже тоді «Мотор Січ» могла потрапити під американські санкції, а це би фактично означало, ну якщо не кінець бізнесу, то дуже погані наслідки. Тоді би з «Мотор Січ» ніхто би не хотів співпрацювати, знову ж таки, побоюючись потрапити під вторинні санкції. Саме так можна пояснити те, що «Мотор Січ» шукав посередників для такої торгівлі з Іраном. Це була б велика проблема для України, якби одне з ключових для оборонної промисловості підприємств потрапило під санкції США та/або ЄС».
Компанія-правонаступниця
Turbine Engine Manufacturing (або ж Design and Manufacturing of Aeroengines) вказується як правонаступниця іншої іранської компанії, з якою «Мотор Січ» також мала контракти, а саме – Iran Aircraft Industries (IACI). Фірма IACI пов’язана з державним військово-промисловим комплексом Ірану – зокрема, надає послуги з технічного обслуговування та капітального ремонту військових вертольотів і літаків – і на момент листування з менеджментом українського підприємства знаходилась під численними санкціями західних країн.
У списку РНБО Iran Aircraft Industries – під 76-м номером.
Розробник Shahed-136
Згадана вище Design and Manufacturing of Aeroengines, за даними НАЗК, є підставною компанією, що здійснювала «таємні закупівлі для Іранської авіабудівної промисловості» – тобто, для Iran Aircraft Manufacturing Industrial Company (HESA). Про неї – мова далі.
Проти HESA з 2008 року санкції ввели США, з 2010 року – Європейський союз. Пізніше приєднались також Японія, Британія, Австралія, Канада та Південна Корея.
Згідно з інформацією Управління контролю за іноземними активами США, ця компанія була залучена до розробки Shahed-136. За даними командування Повітряних сил ЗСУ, Shahed-136 – один із тих дронів-камікадзе, який Росія найактивніше використовує у війні проти України. Один із останніх випадків – це атака цими безпілотниками на Київщині у ніч проти 22 березня, під час якої загинуло 9 людей.
Збитий Shahed-136
HESA – віднедавна і в санкційному списку РНБО, 73-тя. І вона також згадується у робочій кореспонденції «Мотор Січі», вилученій правоохоронцями.
Примітно, що Богуслаєв продовжував торгувати з Іраном і під час повномасштабного вторгнення. По суті – з тими же самими людьми, що і раніше, лише зі зміненими вивісками компаній.
Досі не під санкціями
У документах, датованих квітнем 2022-го року, «Схеми» знайшли довіреність на ім’я громадянина Ірану – керівника маловідомої фірми. «Мотор Січ» доручила йому право представляти свої інтереси «в Ісламській Республіці Іран з просування та продажу продукції та послуг «Мотор Січі», надання допомоги з питань участі у тендерах та конкурсах».
Назва цієї фірми – New Aviation Technology and System (NATS). Публічних згадок про цю компанію мало. Проти неї не введені санкції. Але з одного з документів за підписом керівника NATS стає зрозуміло – за його плечима співпраця з українським підприємством ще у вищезгаданій TEM.
Журналісти знайшли перекладений лист, в якому керівник NATS, звертаючись до Богуслаєва, пише: «Я працював з вами 7 років у компанії ТЕМ (Turbine Engine Manufacturing або ж Design and Manufacturing of Aeroengines – ред.) і був директором проекту по двигунах. (…) Зараз я на пенсії, у мене своя компанія, і один із напрямків моєї діяльності – співпраця з «Мотор Січ».
У листі також йдеться: «Я знаю про проблеми у співпраці з Іраном. Я розглянув усі справи. Здається, є варіант співробітництва, я пропоную співпрацювати через вашу партнерську фірму у Москві і мою партнерську компанію в Росії. (Наприклад, одна з них – компанія «ТехПромСервис»)».
Тобто, по суті, це ті самі бізнес-партнери з Ірану зі зв’язками у Росії, з якими торгувало українське підприємство. Змінилась тільки назва компанії.
На лист керівника NATS відреагував не Богуслаєв, а Петро Кононенко – на той момент член ради директорів «Мотор Січі», який і досі керує російським підприємством «Борисфен», що займається ремонтом та обслуговуванням авіадвигунів (одним із засновників цієї російської компанії є «Мотор Січ»).
Кононенко підтвердив готовність «до встановлення ділових стосунків з компанією New Aviation Technology and System за участі партнерів з Росії».
Юристка «Центру протидії корупції» Тетяна Шевчук каже: «В таких діях є ознаки можливого обходу санкцій, коли просто людина, що працювала в підсанкційній компанії, а потім відкриває нову компанію, а завтра, можливо, ще іншу. Якщо вид діяльності такий самий і є підстави, то в такому випадку санкції можуть бути накладені безпосередньо на керівника цієї компанії. Україна може ініціювати таке питання щодо введення санкцій. Тобто відповідне відомство, як суб’єкт подання, може зібрати цю інформацію і подати його на розгляд в РНБО».
У мирні та воєнні часи залишаємося разом, бо лише так ми є сильнішими. Долучайтеся до телеграм каналу Форпост медіа.
Усі ми тут — https://t.me/forpost_zp
Источник: https://forpost.media/novosti/zaporizke-pidpryiemstvo-popry-sanktsii-spivpratsiuvalo-z-iranom.html
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
