Гілка на Запорізькому дубі буйно зеленіє
Кілька років тому запорізькі ЗМІ писали, що дуб, якому більше 700 років, засихає. Але старезне дерево, під яким запорозькі козаки писали листа турецькому султану, помирати, судячи з усього, не збирається — і цієї страшної для України весни зазеленіла гілка цього велетня.
Чого не скажеш про історико-культурний комплекс “700-річний Запорізький дуб”, який відкрили 24 серпня 2001 року, на 10-річчя Незалежності України.
У 2009 році історико-культурний комплекс був переданий в довгострокову оренду дитячо-юнацькій школі козацького бойового мистецтва “Спас”. І це благотворно позначилося на ньому.
Під керівництвом президента Всеукраїнської федерації “Спас” Олександра Притули тут почали проводитися заняття й виступи вихованців ДЮСШ, різноманітні заходи на державні та релігійні свята, запрацювали сувенірна крамниця, ресторан, арт-зал, дитячі майданчики та інші інфраструктурні об’єкти. Проводилися виставки робіт народних майстрів.
Руками “спасівців” була благоустроєна територія, з’явилися лавочки, ліхтарі, дитячий майданчик. А біля велетня-дуба вони насадили жолуді, з яких виросли його “діточки”.
У 2013 році неподалік від Дуба на місці, де колись стояла хата Ничипора Дейкуна, Павло Карякін, правнук відомого доглядача Запорізького дуба, та його друзі побудували хатинку-мазанку в національному стилі, за задумками авторів – майбутній мікромузей з історії Дуба.
Зробили її з глини, води, соломи і дерева, а дах покрили очеретом. Біля входу до хатинки “посадили” дерев’яну скульптуру діда Ничипора Дейкуна, який мовчазливо споглядає за колись могутнім велетнем, який так же, як і він сам, перетворився на пам’ятник (автор – харківський скульптур Олександр Сердюк).
У 2015 році громадська організація “Всеукраїнська федерація бойового мистецтва “Спас” у зв’язку з відсутністю коштів і можливістю доглядати за історико-культурним комплексом відмовилася від своїх зобов’язань. Пам’ятка природи перейшла на баланс Запорізької міської ради. Масові заходи майже перестали проводитися, потік відвідувачів у комплекс значно скоротився, він почав занепадати.
Запорізький дуб залишився, фактично, без догляду. Нагадаю, Запорізький дуб, який знаходиться на Верхній Хортиці, – це ботанічна пам’ятка природи старовинних дубових лісів, яким не менше 700 років. З 1972 року – заповідний об’єкт. З 2010 року – Національне дерево України. У 2010 році Запорізький дуб переміг у номінації конкурсу “історичне дерево України”, проведеного міністерством охорони навколишнього середовища.
Але ні створення історико-культурного комплексу, ні надання Дубу статусу Національного дерева України не зупинили руйнування дерева. У 2012 році біля основи тріснула одна з найбільших гілок дуба, деревина якої виявилася гнилою. Її стан, та стан ще однієї гілки визнали аварійним, і щоб зберегти головний стовбур дерева було прийняте рішення їх видалити.
У подальшому, щоб уповільнити руйнування дерева, деревину обробили спеціальним розчином, щоб захистити від паразитів живі гілки і зупинити руйнування деревини мертвих гілок.
Одна за одною обломлювалися сухі гілки, у 2015 році в дерево знов влучила блискавка, після чого впали ще кілька гілок.
Сьогодні над Запорізьким дубом нависла небезпека позбавлення статусу ботанічної пам’ятки природи місцевого значення і повного знищення.
Проте, навіть якщо найближчими роками сам живий організм дерева остаточно загине, місце його розташування залишатиметься пам’ятним, сакральним об’єктом, пов’язаним з давньою історією регіону та початком заснування менонітської колонії Верхня Хортиця.
Враховуючи це, комунальний заклад “Запорізький обласний центр з охорони культурної спадщини” Запорізької обласної ради (керівником закладу на той час був відомий історик-археолог О. В. Тубольцев) у 2017 році виступив з ініціативою надання Запорізькому дубу статусу “Пам’ятка історії і культури”. На сьогодні майбутнє долі дуба і місця, на якому він росте, ще остаточно не вирішено, — зазначає у своїй книжці “Визначні дерева Запорізького краю” В. Шелегеда.
…Якщо велетенський дуб продовжує радувати своєю зеленою гілкою, то комплекс, який створений в його честь, викликає аж ніяк не позитивні емоції. З нього начеб-то піщло життя.
Хата, біля якої встановлено пам’ятник Ничипору Дейкуну, руйнується. Ще одна хатина, біля храму, вже завалюється. Враження просто гнітючі.
І вже абсолютно зрозуміло, що свого розквіту історико-культурний комплекс “700-річний Запорізький дуб” досягнув, коли ним опікувалися “спасівці”. Зараз складається враження, що він нікому не потрібен. А жаль. Він точно має бути, як і колись, туристичної родзинкою Запоріжжя.
Фото Олександра Прилепи
Читайте наші новини на сайті zprz. city.
Сообщение Запорізький дуб вмирати не збирається — фото появились сначала на Індустріалка — новини Запоріжжя.
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/zaporizkiy-dub-vmirati-ne-zbirayetsya-foto
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
