Раніше він працював за кермом великої, потужної інженерної техніки, вагою 40 і більше тон, а зараз — вправно ганяє на “Богуні”. За час повномасштабної війни водій-моторист відділення пошуково-рятувальних робіт частини водолазно-рятувальних робіт ГУ ДСНС України у Запорізькій області Іван Галілєєв навчився не лише керувати снігоболотоходом, а й брав участь в порятунку людей на Херсонщині.
До повномасштабного вторгнення РФ на територію України Івани жив та працював в одному міст Запорізької області, яке нині знаходиться під окупацією. З міркувань безпеки не називаємо населений пункт.
Іван згадує, як разом з дружиною прожив в окупації два місяці.
«Ховалися по підвалах. Пересиділи. Виїхали…. Було страшно і дорога довгою вийшла. Був постійно в страху за дітей, за дружину», — розповідає рятувальник.
У Запоріжжі він приєднався до колег і згодом йому запропонували навчитись керувати «Богуном». Це техніка українського виробництва, усі вузли й агрегати створені в нашій країні.
«Я особисто їздив в Київ отримувати техніку. Це було на початку вторгнення.
До того, я цю техніку не знав і навіть не знав, що в нашій службі вона є. Вона специфічна, але класна. Вчитися особисто мені було не складно, бо я вмію керувати важкою технікою. Тут керування, як на тракторі, якщо грубо сказати. Головне — вміти слухати техніку», — говорить Іван.
Після того, як росіяни підірвали Каховську ГЕС, запорізькі рятувальники виїхали на Херсонщину, аби допомогти евакуювати людей і тварин. Іван був серед тих, хто без вагань виїхав на місце трагедії.
«На наступний день після підриву ГЕС вже там були. Ми знімали людей з третіх, четвертих, пʼятих поверхів, з дахів. І вагітних жінок теж рятували. Через вікна людей намагалися витягати. Люди по три доби сиділи без їжі. Тварин вивозили. Хотілось допомогти якомога більшій кількості людей. «Богун» же призначений саме для цього. Він може і на воді плавати, і на суші, і в болоті», — розповідає.
Іван згадує, наскільки важко іноді було вмовити людину виїхати.
«Дехто думав, що він в своїй квартирі захищений, але ж воно не так. Туди не можливо було дістатися ні пожежникам, ні лікарям, ні іншим службам. Треба було вивозити людей, домовлятися з ними. А вони говорили, що чекатимуть, поки вода зійде, але ж вона не сходила два тижні. Вмовляли», — говорить співрозмовник.
Працювати було важко і морально, а ще й небезпечно, адже ворожі дрони постійно висіли в небі. Іван говорить, що не раз доводилось працювати під обстрілами.
«Вони слідкували і гатили по людях цивільних і по нас. Хотіли чи залякати, чи вбити навмисне. Не знаю.
Два тижні працював там. Скільки людей і тварин вивіз за цей час не рахував… Дуже багато. І човнами, і «Богунами» вивозили. Продукти, воду і ліки доправляли. Був хаос. Додому їхав з легким серцем, бо розумів, що допоміг людям», — говорить боєць ДСНС.
Речниця ГУ ДСНС України у Запорізькій області Юлія Баришева каже, що Іван давно себе зарекомендував як фаховий спеціаліст, який розуміється на важкій інженерній техніці.
«Неодноразово ми виїжджали на рятувальні операції повʼязані з порятунком рибалок в Каховському водосховищі, він керував плаваючим транспортером, на якому евакуйовували людей. Коли його населений пункт було окуповано, він не зрадив, виїхав, продовжує нести службу в лавах ДСНС та вдосконалює свій досвід. Зокрема, зараз працює на сучасній техніці — «Богун-2», — говорить про колегу Юлія.
Зараз у Запоріжжі через надспекотну погоду «Богун» також без діла не стоїть. Іван часто переправляє особовий склад в плавневу зону острова Хортиця, бо основна рятувальна техніка туди дістатися не може. Чоловік каже, що завжди намагається працювати зважено.
«Ми знаємо, що вони полюють за нами, але коли працюємо, то думаємо про те, як допомогти людям. Ми обрали свою професію і маємо виїжджати на місця ліквідації наслідків, навіть якщо вони дуже небезпечні», — каже Іван.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Джерело: 061.ua
