17–18 жовтня відбудеться XVIII Міжнародний молодіжний фестиваль-майстерня авторської (бардівської) пісні та поезії «Сонячний зайчик». Запорізький проєкт, що вже багато років допомагає дітям і молоді розвивати творчі здібності, цьогоріч уперше офіційно матиме міжнародний статус, а його співорганізатором уперше стане Запорізький національний університет. Про що й повідомляється на його сайті.
Учасники з різних областей України та інших країн світу зустрінуться онлайн, щоб працювати в творчих майстернях, спілкуватися з педагогами й однодумцями, ділитися власними піснями та поезією. За цим форматом — майже два десятиліття історії фестивалю, а за його ідеєю — особистий шлях режисерки, педагогині та керівниці Запорізького театру поетичної пісні й очільниці Запорізького Центру авторської пісні Олени Алексєєвої.
Від студентської гітари до власного театру
Олена Алексєєва закінчила історичний факультет Запорізького державного педагогічного інституту (нині Запорізький національний університет). Проте ще під час навчання її захопила авторська пісня.
У 1984 році, на третьому курсі, вона вперше взяла участь у міському фестивалі авторської пісні, а згодом приєдналася до клубу пісенної поезії «Вітрило». Творче життя факультету й літні археологічні експедиції, за її словами, природно привели до гітари та музики.
У 1991 році Алексєєва організувала перші міжвузівські фестивалі авторської пісні. А в 1993-му створила студію авторської пісні в тодішньому Запорізькому державному університеті. Так захоплення поступово перетворилося на системну роботу з виконавцями та молодими авторами.
У 1998 році на основі випускників студії виник Запорізький театр поетичної пісні. Його діяльність об’єднала музику, поезію, акторську майстерність і режисуру. Тут пісня — не просто виконання під гітару, а цілісна сценічна історія, у якій важливі текст, інтонація, образ і контакт із глядачем.
Згодом Олена Алексєєва почала працювати з дітьми та підлітками в Міському палаці дитячої та юнацької творчості. Саме ця робота підказала наступний крок: молодим авторам потрібен не лише концертний майданчик, а простір, де вони зможуть навчатися, експериментувати й отримувати професійні поради.
Як народився «Сонячний зайчик»
Перший дитячо-юнацький фестиваль-майстерня авторської пісні відбувся у 2009 році. Він одразу отримав всеукраїнський статус. Задум полягав у тому, щоб зібрати дітей і молодь, які цікавляться авторською піснею та поезією, і створити для них середовище інтенсивного навчання.
Цікава історія появи назви фестивалю. На одному з перших заходів шестирічний вихованець гуртка Михайло Равіч виконав пісню українського автора-виконавця Володимира Завгороднього «Сонячний зайчик». Виступ настільки влучно передав настрій події, що назва ніби знайшла себе сама.
Логотип підтримує цю світлу, доброзичливу ідею: на ньому зображене усміхнене скрипковий ключ з усміхненим сонечком на тлі глобуса. Символ поєднує дитячу безпосередність із географією фестивалю, який об’єднує учасників із різних міст і країн.
Не конкурс заради перемоги, а майстерня для розвитку
«Сонячний зайчик» від початку відрізнявся від традиційних конкурсів. Його мета — не просто визначити найсильнішого виконавця, а допомогти кожному учаснику зрозуміти власні можливості та знайти подальший шлях у творчості.
«Наш фестиваль не визначає кращих, а вказує напрямок руху»,
— пояснює Олена Алексєєва.
Учасники працюють у майстернях авторської пісні, поезії, художнього слова, вокалу, гітарного акомпанементу, акторської майстерності, сценічної мови та режисури пісні. Програма також передбачає творчі зустрічі, лекції-концерти й психологічні тренінги.
За роки існування фестиваль об’єднав кілька поколінь. Дехто з колишніх учасників повертається вже як викладач, організатор або модератор. Так досвід передається далі, а творча спільнота зростає.
Як досвід пандемії допоміг під час війни
До пандемії фестиваль відбувався наживо: учасники приїздили до Запоріжжя, разом навчалися, виступали й спілкувалися. COVID-19 змусив організаторів перейти в онлайн, освоїти дистанційні майстерні та перебудувати роботу.
Згодом цей досвід став особливо цінним. Після початку повномасштабного вторгнення багато дітей і молодих людей були змушені виїхати з України. Дистанційний формат, хоча й не замінює переваг живої зустрічі, дозволяє їм залишатися учасниками українського культурного життя, продовжувати творити й підтримувати зв’язок із наставниками та ровесниками.
Так поступово де факто фестиваль зібрав учасників з багатьох країн. У 2026 році ця практика вперше закріплена офіційно: XVIII фестиваль має статус міжнародного, а означення “дитячо-юнацький” змінилося на “молодіжний”.
Ще одна символічна й знаменна для Олени Алексєєвої подія — Запорізький національний університет став співорганізатором фестивалю.
«Авторська пісня повернулася туди, де 33 роки тому стала набувати рис професійності»,
— зазначає художня керівниця фестивалю.
Цьогорічний захід об’єднує не лише різні країни, а й кілька поколінь авторів, виконавців і педагогів. Його головна ідея залишається незмінною: дати молодим людям можливість учитися, знаходити однодумців і розвивати власний творчий голос.
«Сонячний зайчик» у цифрах
- 101 особа бере участь у фестивалі.
- 69 учасників — діти та молодь віком від 10 до 23 років.
- 12 областей України та місто Київ представлені учасниками з 11 міст і двох сіл.
- 10 країн світу — представники 14 міст.
Для когось «Сонячний зайчик» стане першою великою творчою подією, для когось — нагодою вдосконалити майстерність, а для когось — зустріччю з людьми, які згодом стануть колегами й друзями.
Успіхів!