Декабрь 11th, 2018
Результативну роботу запорозької організації визнано в столиці на зустрічі з представниками Мінекономіки та європейського проекту Forbiz. Захід присвятили обговоренню ролі регіональних фондів щодо поліпшення стану підприємництва в країні. Такі установи є державними, на них покладено бути головним інструментом державної політики підтримки малого і середнього підприємництва на регіональному рівні.
Чим конкретно займаються Фонди підтримки підприємництва та чим відзначилася запорізька організація Inform.zp.ua розповів Володимир Степаненко – генеральний директор ДУ «Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області».
Володимир Степаненко: Наші організації працюють з 1998 року. За цей час пройшли зміни і в законодавстві, і в умовах роботи. На жаль, з 24 регіональних фондів в Україні залишилось активно працюючих 4, один з них – регіональний фонд в Запорізькій області. Активно працюють фонди в Івано-Франківську, в Полтаві і Миколаєві, планується, так звана, реанімація Чернігівського фонду.
– Фонди фінансуються за державний кошт. І на ці гроші Ви проводите освітні заходи, заходи з розвитку малого та середнього бізнесу, правильно?
Володимир Степаненко: Організація за статусом є державною неприбутковою організацією, засновниками якої є Національний Український фонд підтримки підприємництва і Запорізька ОДА. Наша організація утримується і фінансується за рахунок частково обласного бюджету і частково грантових коштів. Оскільки ми неприбуткові, ми не можемо займатися прямою господарською, фінансовою, комерційною діяльністю, бо це буде суперечити законодавству України. Тому шукаємо варіанти, в тому числі і активної роботи фонду. Перш за все наша організація є головним виконавцем бюджетної програми з розвитку малого і середнього підприємництва в регіоні. Життя нас заставляє шукати кошти на утримання фонду, на розширення матеріально-технічної бази. Тож залучаємо і міжнародні грантові проекти.
– Підтримка місцевої влади є?
Володимир Степаненко: Підтримка місцевої влади є. І я вважаю, що вона непогана. Завдяки цьому ми залишаємось не тільки на плаву, ще й позиціонуємо себе як один з найактивніших фондів в Україні. Ну і на цю бюджетну програму з розвитку малого і середнього підприємництва також виділяються нормальні кошти в порівнянні з іншими областями.
– Відомі проекти, над якими працює Ваша організація: бізнес-інкубатор, «Запоріжжя агротуристичне» і зараз реалізується проект з підвищення конкурентоспроможності малого та середнього зеленого бізнесу. Поясніть, хто став його учасниками, і які вже є успіхи?
Володимир Степаненко: Ми виділили пріоритети роботи. І це в першу чергу розвиток молодіжного підприємництва – інкубатори, розвиток сільського зеленого агротуризму. Чому саме вони обрані? Оскільки вони актуальні у всьому світі. І по-друге, воно напряму співвідноситься до стратегії розвитку Запорізької області, яку прийняли депутати обласної ради ще в 2016 році.
– Чи цікавий українцям зелений туризм? Справді, в світі це дуже популярно, але українці, я думаю, з більшим задоволенням ідуть до моря, в Карпати…
Володимир Степаненко: Так більшість людей і вважала, доки ми ще в 2013 році не розпочали роботу. Нас було обрано партнерами у великому транскордонному проекті – «CERTOUR». Це проект, який стосувався 6-ти країн Європейського Союзу і країн Східного партнерства, які виходили на кордони Чорного моря. І він стосувався системи сертифікації якості агротуристичних послуг. Щоб приступити до цього проекту, нам треба було дослідити стан зеленого туризму в Запорізькій області. І тоді ми зробили поштовх для позиціонування, для розвитку зеленого туризму в регіоні. Взагалі тоді люди не були обізнані: що це таке, як заснувати власну справу в агро-оселі, як приймати туристів, чи не суперечить воно законодавству Україні, де ця межа, щоб її не переступити і т.і.
З 2013 по 2015 рр. ми відпрацювали цей грантовий проект. І дуже корисно, коли грантовий проект продовжує працювати вже після донорського фінансування. І результатом цієї роботи стало проведення сертифікації якості наданих послуг садибами зеленого туризму в нашій області, і таких сертифікатів нами було видано 40-а об’єктам. Це в першу чергу Мелітопольский, Вільнянський, Запорізькій, Бердянський райони. Це найактивніші райони і більшість з них – степові. Як іноді вважають, що крім моря і Карпат в нас нема куди їхати. І завдяки тому, що перший проект CERTOUR був відпрацьований нашою організацією, як представницею України, а право реалізації проекту надається виключно на конкурсних засадах, то європейська комісія нас обрала в новому періоді реалізації програми. Він називається «Спільна операційна програма «Басейн» 2014-2020». І ось результатом проведення конкурсу якраз стало те, що нашу організацію від України обрано партнером в цей проект, який має назву CERTOUR-2. До нього увійшли 5 країн, 6 організацій. Лідер-партнер – це торгово-промислова палата м. Кавала, Греція. Далі: грецький партнер –муніципалітет м. Ксанті. Наша організація від України. Румунію представляє муніципалітет м. Констанца. Туреччину – муніципалітет м. Щіле. І Вірменію представляє громадське об’єднання з розвитку зеленого туризму. Оце країни і організації, які стали працювати в цьому напрямку. І до речі, стартова конференція відбулася 2 тижні тому. Термін дії проекту 2 роки.
– Ви навали серйозних партнерів. Що передбачає така співпраця?
Володимир Степаненко: Оскільки це транскордонний проект, тобто він зачіпає декілька регіонів, які виходять на басейн Чорного моря. Ми виходимо через Азовське море. І ми розробляємо разом з партнерами інструменти підтримки малого і середнього підприємництва для агротуристичної галузі. Дійсно, в нас споріднені проблеми в цих регіонах, десь однаково розвинутий малий і середній бізнес, дуже багато є однакового, дуже є багато різного. Ми будемо розробляти інструменти, проводити освітні заходи, популяризувати агротуризм для того, щоб підвищити якість надання послуг осель, які представлені в цьому регіоні. Крім цього буде розроблений інтерактивний майданчик для спілкування, ми будемо об’єднуватись в одну мережу. Підтримувати той інтерактивний сайт агроосель, які вже створено в першому проекті. Оскільки обласна влада в цьому питанні підтримує, ми продовжимо сертифікацію якості агротуристичних послуг в регіоні. Крім цього ознайомчі візити, наукові дослідження. Ми будемо протягом 2 років створювати і проводити діяльність 20-ти фокусних садиб в кожній країні-партнері. У нас в Запорізькій області їх оберемо шляхом інтерв’ювання, і допоможемо підняти якість надання послуг і підняти якість прибутковості власне цих садиб.
– Ви назвали таку загальну річ – розроблення інструментів допомоги. Поясніть, що це буде? Інструкція, як повинна працювати зелена садиба?
Володимир Степаненко: Це буде guide book – книга, де викладені в електронному вигляді всі поради від наших партнерів. Вже лідер-партнер провів дослідження, але на основі грецьких проблем. Крім того ми дослідимо, чи можливо і як це правильно зробити включити нові туристичні маршрути, може спільні інтернаціональні туристичні маршрути. Допоможемо агросадибам Запорізької області в тому числі формуватись у кластери, в громадські об’єднання підтримки зеленого туризму в регіоні. Виберемо ті райони області, де не дуже потужно представлений цей напрямок діяльності. І взагалі хочемо своїм рухом більше позиціонувати сільський зелений туризм, щоб не тільки внутрішні туристи Запорізької області відвідували оселі. Плануємо виходити на національний рівень. Щоб дійсно поставити крапку в питанні чи варто їхати лише тільки в Карпати відпочивати в Україні, а можливо треба розпочати з о.Хортиця, Кам’яної Могили і потім відвідати всі зелені садиби, які оточують ці об’єкти.
Наприклад, біля Кам’яної Могили в Мелітопольскому районі існує 7 садиб зеленого туризму, які об’єднані уже зараз в кластер зеленого туризму, він називається «Зелене кільце Мелітопольщини». І обласна влада нас в цьому питанні підтримує, буде реалізовуватись регіональний проект зі створення і підтримки цього кластера за рахунок коштів обласного бюджету. До речі, грантовий проект CERTOUR-2 передбачає: 92% ми отримуємо коштів на реалізацію проекту від міжнародного донора, а 8% нам надає обласний бюджет у вигляді співфінансування.
– Як розвивається зелений туризм у запорізькому регіоні? Наскільки більше стало таких садиб?
Володимир Степаненко: Офіційно зареєстрованих – 32, так йдеться на сайті облдержадміністрації. 40 сертифікованих садиб – це здобуток, який ми показуємо у 2018 році. Коли починали, не могли набрати і 10. У нас завдання було від Європейської комісії дослідити і сертифікувати 5… Зараз 40: 32 – це вже офіційно зареєстровані, як об’єкти зелено туризму, а 8 в стадії реєстрації, але вони можуть працювати згідно з українським законодавством, не як суб’єкти підприємницької діяльності, а як особисте селянське господарство. Тобто у Вас є будинок в селі, є на умовах власності або оренди земельна ділянка і вже Ви можете приймати згідно українського законодавства одночасно до 30 відпочиваючих в своїй оселі. Це значить, що півоселі займаєте Ви, півоселі займають туристи. Не може бути таке, що вся оселя звільнена і там міні-готель, наприклад – це вже не зелена садиба. А коли Ви самі там живете, приймаєте або екскурсії, або організовуєте відпочинок, годуєте їх, показуєте життя тварин, город, або якийсь активний відпочинок, наприклад, намети ставите або з кіньми дозволяєте спілкуватись туристам – це є зелений туризм. Можливі різні варіанти зеленого туризму: гастрономічний, релігійний. І краще, коли в одному районі є різні, тоді вони можуть створювати кластер, можуть один в одного інтегруватись, надавати спільні послуги. Зіткнулись з тим, що коли з’являється в якомусь селі садиба зеленого туризму, біля неї починає завжди створюватись якась нова інфраструктура у вигляді міні-ринку, кафетерію, пункту, де продаються сувеніри і т.і. Тобто це дає поштовх розвитку малого бізнесу.
– Впевнена, що читачі відкривають для себе цілий світ. Як знайти такі садиби зеленого туризму в запорізькому регіоні?
Володимир Степаненко: Є інформація на сайті облдержадміністрації. Людям, які зацікавились напрямком, якщо вони мають бажання долучитись до розвитку сільського зеленого туризму у Запорізькому регіоні, раджу звертатись безпосередньо до мене. Адреса нашої організації: вул. Незалежної України, 90, офіс 27, телефон: 213-04-62, або дослідити наш сайт чи сторінку у Фейсбуці. До речі, коли в 2013 році вперше я дав інтерв’ю стосовно старту проекту, який буде підтримувати сільський зелений туризм, до мене тоді звернувся молодий підприємець, сам містянин Борис Ігнатко. Він зацікавився і протягом 2013-2018 років вже відкрив в Запорізькій області 3 садиби зеленого туризму. І одна дуже популярна – це «Аквазоо – Петрополь» в 15 км від Запоріжжя в бік Дніпра. Він дуже активно працює і приймає туристів.
– Ви запропонували звертатися до Вас особисто. А яку підтримку можна отримати в Регіональному фонді підтримки підприємництва у Запорізькій області: консультацію чи фінанси?
Володимир Степаненко: Інформаційна підтримка. Ми до речі послуги надаємо безкоштовно, оскільки неприбуткова організація. Можна ознайомитись на нашому сайті з розкладом наших інформаційних семінарів і тренінгів, які можна відвідати. Крім цього надається фінансова підтримка на поворотній і безповоротній основі для тих, хто хоче займатись в тому числі сільським зеленим туризмом. Поворотна фінансова допомога надається за результатами проведення конкурсу раз на рік, сума для одного суб’єкта господарювання – до 500 тис грн. на 3 роки під 12% річних. Це кошти поворотні, треба захистити свій бізнес-план на конкурсній комісії, конкурсна комісія повинна відібрати цей проект і суб’єкт повинен реалізувати проект і підтвердити цільове використання коштів, і повернути кошти через 3 роки. Крім того надаємо безповоротну фінансову підтримку, її не треба повертати. Також на конкурсних засадах і також на захист власного бізнес-плану. Але це надається лише тільки молодим особам, які є слухачами і випускниками бізнес-інкубаторів в Запорізькій області, а таких вже 5. І після того як студент або молода людина захистила власний бізнес-план, перемогли в конкурсі, вони повинні обов’язково зареєструватись суб’єктом підприємницької діяльності, обрати той вид діяльності, який бажає і юридичний статус –ФОП або юридична особа, і отримати 100 тис грн. безповоротних коштів на реалізацію власного бізнес-плану.
– Скільки в Запоріжжі, в області вже отримано таких безповоротних грантів?
Володимир Степаненко: Безповоротних грантів отримано лише 2 і два вже реалізовано. Справа в тому, що конкурс діє лише тільки з 2017 року. В 2017 році таку грантову підтримку отримали студенти-інкубанти з Запорізької державної інженерної академії. Вони отримали за результатами конкурсу на реалізацію бізнес-плану свого проекту розробки станка з програмним управлінням для меблевих фабрик. І вони вже створили цей станок, запустили і вони працюють. А в цьому році отримала дівчина з Хортицької національної реабілітаційної академії на створення арт-студії «Solo», яка не лише популяризує креативне підприємництво, а ще й виробляє фрески, яскраву штукатурку і малює картини, продає їх, отримує прибуток.
– Думаю, на цьому не зупиняєтесь. Що плануєте наступного року крім транскордонного проекту, який Ви згадали?
Володимира Степаненко: Ми зараз в процесі прийняття комплексної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2019-2020рр. Це така бюджетна програма, приймається раз на два роки. І в ній також є передбачені заходи з фінансової та інформаційної підтримки. Грантову роботу ми ведемо безперервно. У нас ще є один дуже цікавий проект – «Erasmus для молодих підприємців». За цією програмою будь-яка молода людина або підприємець, якщо людина ще не є підприємцем, але має мотивація зареєструватись об’єктом оподаткування, може пройти стажування в кращих підприємців Європи, а ми надаємо для цього фінансову підтримку на переліт до цього підприємця, на харчування і проживання в країнах Європи. Згідно цього проекту можна знаходитись на стажуванні в Європі до місяця і обрати можна будь-яку країну. Вже 6 підприємців відвідали Європу. В січні готується студентка медичного університету відвідати по цій програмі Португалію. Головна умова, щоб претендент, який хоче скористатись цією програми, знав англійську мову на рівні В2.
– Чи повертаються в Україну після такого стажування в країнах Європи?
Володимир Степаненко: Так. Всі, хто відвідував Литву, наприклад, подивилися, як там ведеться бізнес, які напрямки, і хочуть запровадити новітні технології, новітні напрямки у нас – в Запоріжжі. Нікого ми прив’язати не можемо до своєї домівки, до своєї країни. Ми інтегруємось у міжнародне суспільство і це право вибору кожної людини. Але показувати кращі практики потрібно. Україна лише з цього року приєдналась до потужної програми, в Європі вона працює з 2009 року.
– Краще один раз побачити, ніж кілька разів почути. Повернемось до зеленого туризму. Ви бачили як він працює в тих країнах, які ми згадали, – Греція, Туреччина, Румунія?
Володимир Степаненко: Я бачив зелені садиби і в Польщі, і в Німеччині, і в Угорщині – там, де ці країни не є партнерами в транскордонному проекті «Басейн Чорного моря». Хочу сказати, що не таке все «запущене» в Україні. В нас є дуже гарні садиби, які можна показати. Наприклад, завжди наводжу приклад – садиба зеленого туризму «Етносело». Про неї багато сказано. Це парк етнічних культур в Вільнянському районі -село Геленджик, керівниця Інеса Носенко. Вона змогла не лише тільки створити генплан маленького села, вона разом зі своєю громадської організацією вичищає занедбані ставки, а їх 7. Запускає рибу, проводить всілякі сільські свята, залучає, навіть, видатних музикантів для проведення свят. Я був колись на святі «Дефіле на селі», і там оркестр під керівництвом В’ячеслава Реді виступав прямо на свіжому повітрі для селян. Село до приходу цього руху, цієї громадської організації було взагалі занедбане і там залишалось буквально 5-6 бабусь. Туди вже не ходив автобус, там не було ні школи, ні магазину, ні доріг. Все відновлюється, все повертається, вже молоді сім’ї повертаються в це село. А Інеса Носенко створила вже активно діючих 3 садиби зеленого туризму в межах цього села і планується відкриття четвертої.
Є мотивація – буде дія і результат. Тож ми чекаємо в першу чергу молодих підприємців, молодих людей, які мають мотивацію в майбутньому зайнятись підприємницькою діяльністю. Для цього у нас відкриті академічні бізнес-інкубатори при 5-ти ВНЗ: це економічний факультет ЗНУ, кафедра економіки підприємства ЗДІА, в Мелітополі Таврійський державний агротехнологічний університет, Хортицька національна реабілітаційна академія. В цьому році ми відкрили бізнес-інкубатор в ЗНТУ, планується відкриття бізнес-інкубатору в наступному році в Бердянському державному педагогічному університеті і в Молочанському державному навчальному центрі – це колишнє СПТУ. Туди молоді люди можуть звертатись напряму. Ну а ті люди, яким треба підтримка з написання бізнес-планів, техніко-економічних обґрунтувань для отримання коштів в банках, або взяти участь в конкурсах облдержадміністрації з надання фінансової підтримки – це також до нас.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
Источник: https://www.inform.zp.ua/2018/12/11/48038_48038/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
