Прочитала дома все интересные книги и решила написать свою — с чего начинала победительница конкурса «Дитяча коронація»
Писательница, редактор пресс-служби Запорожского национального университета Тамила Тарасенко получила диплом международного литературного конкурса «Дитяча коронація-2020», который проходит в рамках известного конкурса «Коронація слова». Она победила в номинации «Взрослые для детей. Произведения для дошкольников. Сборник рассказов» — за «Пригоди Ольки та Горки». Тамила Тарасенко пишет под псевдонимом Тала Владмирова.
«Индустриалка» поинтересовалась у писательницы — что для нее значит победа в «Дитячій коронації»?
— Перепрошую за банальність, але 2020 рік став для всіх нелегким, тож ця звістка була дуже дореченою і неабияк мене підбадьорила, — ответила Тамила Тарасенко. — Хоч на сцені мені диплом не вручили, але й онлайн-церемонія для мене багато значила. Звісно, що перемозі я щиро зраділа. Тим більше, що не вперше надсилаю свої твори на «Коронацію».
Мені ще восени було відомо, що мою книгу якось відзначили, коли зателефонували від організаторів і попросили надіслати фото для онлайн-церемонії. Але не розкривали, яке саме місце я отримала. Сама ж я думала, що це буде заохочувальна відзнака. Із кумедного: я надіслала не лише цю збірку, а три твори. І коли мені зателефонували від «Коронації», то я розгубилась і не уточнила: а про який же твір йдеться? Тож чекала церемонію нагородження з подвійною цікавістю: не лише яка відзнака, але й за що?
«Радує, що твори сподобались дітям»
— Расскажите, пожалуйста, о вашем сборнике рассказов «Пригоди Ольки та Горки».
— Збірка складається з дев’яти оповідань про дівчинку-першокласницю Ольку-Олю та її молодшого братика Горку (Ігоря). Це — не казки, а саме оповідання про звичайне життя, пригоди сучасних дітей у місті, про будні дружної родини, про світ дитячих мрій і вигадок.
Саме «з життя» цілком не взяла жодний сюжет, скрізь є художня вигадка. Однак, звісно, я з великим задоволенням спостерігаю за знайомими дітьми, за тим, як вони граються, пізнають світ, дорослішають. Усе ці спостереження — «цеглинки» для моїх дитячих творів.
Ідея саме книги не виникла миттєво. Спершу було оповідання, вже досить давнє, «Страшна цяця-паця», де я вперше написала про Ольку й Горку. Потім час від часу поверталася до цих героїв. Аж за кілька років зрозуміла, що оповідання охоплюють майже рік. За цей час малі герої трохи подорослішали й змінилися, й це видно в самих оповідях. Тож вийшла цілісна книга. Звісно, оповідання були кілька разів відредаговані, аж поки стали частиною цілого. Хоча кожне з них можна читати самостійно.
Оповідання — для старшого дошкільного віку й для початкової школи. Тобто розраховані на читачів, які були б ровесниками героїв. І мене щиро радує, що збірка перемогла ще й тому, що експертами виступало саме дитяче журі, тобто твори сподобались дітям.
— Будут ли напечатан этот сборник рассказов?
— Перемога в «Коронації слова» не гарантує автоматично друку твору. Однак організатори пропонують рукописи-переможці видавництвам. А там уже — на розсуд видавців. Крім того, якщо я сама домовлюсь про видання книги, то «Коронація» візьме участь у промоції, її значок буде на цій книзі та на наступних, буде передмова від конкурсу.
Псевдоним — Тала Владмирова
— Напомните, пожалуйста, какие книги у вас уже вышли?
— У співавторстві з львівською письменницею Дарою Корній побачили світ два романи для дорослих, сучасне міське фентезі «Зозулята зими» і «Крила кольору хмар».
Дія «Зозулят зими» розпочинається напередодні Нового року. На святковому фоні в невеликому місті розвивається детективний сюжет. Хтось невідомий копичив прагнення помсти роками, а тепер отримав змогу звести рахунки з усіма кривдниками. Головні герої твору — дуже різні люди й не лише люди, бо це ж фентезі. В основі сюжету «Крил кольору хмар» — апокриф про сірих янголів, які свого часу не стали ні на бік воїнів світла, ні на бік Люцифера, зрадивши обидві сторони. Дія відбувається в сучасному місті. Поруч із нащадками світлих і сірих янголів діють і звичайні люди, і перевертні, й інші міфічні та цілком реальні істоти.
Є окремі публікації дорослих і дитячих оповідань у збірках. Так, минулого й позаминулого року світ побачили кілька оповідань і казок для дітей у журналі «Вечірня казка».
Пишу под псевдонімом Тала Владмирова. А Дара Корній — це псевдонім письменниці Мирослави Замойської.
Писать «дуэтом»
— Интересно, как сложился ваш творческий союз? Сложно ли писать «дуэтом»?
— Ми познайомилися з Дарою (тоді я не знала ії справжнього імені) на літературному сайті «Гоголівська академія». Думаю, обох привабило те, що сайт україномовний і що там завжди можна знайти відгук і поради від таких самих письменників. Це було десь у 2009 році.
Саме на сайті я прочитала перший варіант — ще чернетковий — роману Дари Корній «Гонихмарник», який пізніше переміг на «Коронації слова» у 2010 році. Того ж року відбулася презентація цієї книги на Львівському форумі видавців (зараз «Book Forum Lviv»), де ми і «розвіртуалились», до цього спілкувались онлайн.
Згодом я викладала на «Гоголівській академії» перші розділи роману «Зозулята зими». Далі, через певні події в житті, викладка забуксувала. Я знала, що буде далі, однак вирішила повернутись до роману згодом. Та в 2012 році при зустрічі у Львові ми поговорили про цей роман із Мирославою. Вона сказала, що «він їй навіть сниться» й докорила, що я кинула справу на пів дорозі. Ми почали обговорювати, як хто бачить подальший розвиток подій і долі героїв. Саме під час цієї розмови з’явився задум спробувати написати книгу разом.
Це був дуже цікавий досвід, який мені богато дав. Писати «дуетом» для мене виявилось нескладно. Спасибі можливостям інтернету, завдяки яким можна було відправити співавторці щойно написану частину й відразу почати обговорювати.
Можливо, було неважко й тому, що в цьому романі оповідь ведеться від імені кількох дійових осіб. Ми їх «розібрали» за принципом, хто кому якщо не подобався, то був ближчим. Від імені того й писали сюжет і сцени. Звісно, проговорювали, але суперечок не пам’ятаю.
«Зозулята» отримали у конкурсі «Коронація слова» спевідзнаку «вибір видавців».
Наступний спільний роман є «Крила кольору хмар», дія якого відбувається не у місті Н., як в «Зозулятах», а у Львові, у конкретних локаціях. Було цікаво, ми зможу? Тим більше, завдання було інше: оповідь ведеться від першої особи, але однієї. Тож обом було треба писати в одному стилі, а не намагатися, щоб оповідачі були різні.
— А как вы решили стать писательницей?
— Спробувала писати в дванадцять років. Хворіла вдома, любила читати, перечитала всі цікаві книги. Написала початок роману у стилі Майн Ріда — пригоди, індіанці, ковбої… Потім набридло, закинула. Продовжила писати вже в студентські роки, оповідання-фентезі.
А почала писати серйозно, тобто шліфуючи, прагнучи, щоб це сподобалось іншим, уже після завершення Запорізького національного університету. (Моя спеціальність — «українська мова та література»). Десь якраз о тій порі й почала викладати свої твори на вже згаданий сайт «Гоголівська академія», де познайомилась із багатьма сучасними письменниками і сама здобула певний досвід.
Читайте также: Известная запорожская мастерица бесплатно научит детей делать кукол.
Фото предоставлены Тамилой Тарасенко
Сообщение Запорожская писательница победила в престижном литературном конкурсе — подробности появились сначала на Индустриалка — новости Запорожья.
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/zaporozhskaya-pisatelnitsa-pobedila-v-prestizhnom-literaturnom-konkurse-podrobnosti
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
