У 2015 році в Запоріжжі свої двері відчинив «Солдатський привал» – волонтерський центр, що об‘єднав сотні благодійників з усіх куточків світу. Мета одна: щоб подолавши тисячі кілометрів потрібна допомога була передана нашим захисникам на фронт.
За вісім років роботи волонтери здійснили 236 поїздок на лінію зіткнення. Керівниця «Солдатського привалу» – Галина Гончаренко розповіла, чим живе відомий центр сьогодні
– Пані Галино, ваша команда допомагає військовим з самого початку російсько-української війни. Чи змінилось ставлення міжнародних партнерів після повномасштабного вторгнення ?
– Підтримка зросла в рази. У «Привалу» з’явилося багато нових друзів – надійних, щирих, вони розуміють, яке в нас лихо, і як нам потрібна ця допомога. Насправді продовжують підтримувати ті люди, які допомагали з 2014 року. І вся команда «Солдатського Привалу» їм дуже вдячна.
Допомагають не тільки українці. Географія закордонних благодійників широка – Норвегія, Естонія, Швейцарія, США, Канада, Ізраїль. Я в захваті від цих людей, що самовіддано допомогають Україні та українцям всю війну! І ця їх величезна та масштабна допомога робить сильнішою нашу армію, міцнішою всю Україну.
В нашому центрі ви можете побачити багато шевронів від військових, які на знак подяки ми передаємо нашим друзям. Дуже багато шевронів та іншої атрибутики роз’їжджається по всім країнах – ми дякуємо цими шевронами нашим міжнародним партнерам, це як нагадування для всіх, що в Україні йде війна і точаться страшні, криваві бої. Ці шевронів є і у Вашингтоні, в Сенаті, у Нью-Йорку, в Європі по всім дипломатичним установам, а також в музеях. «Обриваємо із бійців» в якості сувеніру.
– Розкажіть про команду «Солдатського привалу». Скільки людей залучено до волонтерської роботи?
– У нас велика команда. «Cолдатський привал» працює цілодобово вже вісім років, і у нас зібрались неймовірні, кращі в світі люди. Це десь 35-40 осіб, які працюють всі ці роки виключно на волонтерських засадах. Наші двері завжди відчинені, всіх чекаємо, усім раді, і коли до нас приходять нові люди, ми радо приймаємо їх у нашу велику родину.
— Як часто ви буваєте на фронті?
– З початку війни ми здійснили 236 поїздок на фронт. За ці роки, ми із командою, мабуть, вивчили кожну ямку на Донбасі. Якогось спеціального розкладу не існує ми їздимо, коли в тому є потреба у бійців. Вони або дзвонять або пишуть, складають нам список усього необхідного. Ми намагаємось допомагати різним підрозділам, якомога швидше все привозити, бо хлопці чекають. Завантажуємо все, стрибаємо в машину і їдемо.
– Як військові реагують на те, що відбувається в Запоріжжі? Як депутатці (Галина Гончаренко – депутатка Запорізької міської ради від «Європейської Солідарності») вам ставлять питання, чому в Запоріжжі, за сорок кілометрів від фронту, влада замість того, щоб витрачати бюджет на підтримку війська виділяє кошти на бруківку та благоустрій?
– Звісно, реакція негативна, ми повністю розуміємо їхній розпач, робимо все залежне від нас, як від депутатів. В першу чергу має бути оборона!
Наша фракція постійно наполягає на тому, щоб питання безпеки та обороноздатності були на першому місці у розподілі бюджету міста. На жаль, не завжди більшість в сесійній залі розділяють цю думку і ставлять на перше місце державні інтереси. Тому часто після сесії ми отримуємо справді ганебні для прифронтового Запоріжжя рішення!
Між тим доки наші воїни стримують російського ворога на фронті, дуже важливо стримувати російських реваншистів всередині країни. Саме тому, ми відстоюємо такі важливі речі як підтримка військовослужбовців, заборона московської церкви, російської пропаганди. Дуже приємно було розповідати бійцям про те, що нашій фракції вдалося домогтися мораторію на використання російськомовного культурного продукту в громадських місцях Запоріжжя.
– Ми всі розуміємо, що працювати на перемогу має кожен громадянин воюючої країни, а не тільки військові та волонтери. Враховуючи важку економічну ситуацію, як українці, які не мають змоги робити донати, можуть зробити свій внесок у перемогу?
– Запоріжжя за всі роки війни стало прифронтовим містом, де волонтерська спільнота і підтримка – це ціла галузь із виробництва усього, що потрібно для фронту. Звісно, у кожного різні можливості: хтось може придбати автівку чи дрон, а хтось може зв’язати шкарпетки. Ми запрошуємо всіх долучитись до роботи – ваші руки, вміння, знання, досвід, ваш час – це все потрібно! Завжди знайдемо, чим вам зайнятись. Плетіння сіток і кікімор, окопні свічки, у нас в «Привалі» багато дівчат шиють. Умовно, вмієш ремонтувати автівки – приходь, ось тут це можна робити. Дуже багато галузей, де можна знайти себе в якості волонтера. «Солдатський Привал» – це велика волонтерська родина, мені завжди хочеться сказати, що це не волонтерський центр, а волонтерський дім.
Софія Карачинцева
Источник: https://forpost.media/glavnoe/znaiemo-kozhnu-iamku-na-donbasi-volonterskyy-tsentr-soldatskyy-pryval-visim-rokiv-vozyt-dopomohu-na-front.html
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
