На південній ділянці фронту з’являється дедалі більше ознак переходу Сил оборони України до активніших контратак. За останні дні українські підрозділи просунулися в районі Малої Токмачки на Оріхівському напрямку, а також продовжують тиснути на російські позиції на стику Запорізької та Донецької областей — у районах Комара та Шевченка.
Про зміни на лінії бойового зіткнення повідомляють одразу кілька OSINT-аналітиків. Частину українського просування вже підтверджує й Інститут вивчення війни (ISW).
Мала Токмачка: ЗСУ відновлюють втрачені позиції
Найпомітніші зміни останніх днів фіксуються на Оріхівському напрямку — у районі Малої Токмачки.
У звіті за 28 вересня аналітики ISW зазначили, що українські війська нещодавно просунулися на південний схід від Оріхова. Підставою для такого висновку стали геолоковані кадри російського удару по позиції ЗСУ на південь від Малої Токмачки. Сам факт удару по українській позиції в цій точці свідчить, що Сили оборони змогли повернутися на територію, яку раніше частина картографічних ресурсів відносила до сірої або російської зони.
Це особливо важливо на тлі ситуації, яка складалася тут у серпні та на початку вересня. Російські війська протягом тривалого часу намагалися проникати до Малої Токмачки малими піхотними групами, а російські джерела неодноразово заявляли про нібито захоплення села.
Втім, ці заяви неодноразово виявлялися перебільшеними. Ще раніше українські підрозділи проводили зачистку населеного пункту та відновлювали позиції на його околицях.
Нові OSINT-карти, зокрема поширені проєктом «Політстор», показують значне розширення української зони контролю на північ, захід та всередину району Малої Токмачки.
Водночас говорити про офіційно підтверджене повне звільнення села поки передчасно: Генеральний штаб ЗСУ окремого повідомлення про це не робив, а частина території навколо населеного пункту залишається зоною активних бойових дій.
Таким чином, коректніше наразі говорити про масштабне відновлення українських позицій та фактичне витіснення російських груп із значної частини району Малої Токмачки.
Чому Мала Токмачка важлива для оборони Оріхова
Мала Токмачка розташована безпосередньо на південний схід від Оріхова і протягом останніх місяців була одним із ключових напрямків російського тиску.
Раніше «Акцент» писав, що російське командування намагалося використати район Малої Токмачки для створення загрози східному флангу Оріхівського укріпленого району.
За оцінкою ISW, російські угруповання намагалися зблизити свої дії з двох сторін — із району Малої Токмачки та з Гуляйпільського напрямку — аби поступово створити умови для обходу Оріхова зі сходу.
Саме тому повернення українських позицій у районі Малої Токмачки має значення не лише на тактичному рівні. Воно ускладнює російським військам реалізацію задуму з охоплення Оріхова.
Детальніше про цей задум «Акцент» розповідав напередодні. У 7-му корпусі швидкого реагування ДШВ зазначали, що противник дедалі більше намагається не штурмувати Оріхів напряму, а шукати можливості для обходу українського вузла оборони.
Просування на Великоновосілківській ділянці: бої вже біля Шевченка
Одночасно суттєві зміни відбуваються значно східніше — на колишньому Великоновосілківському напрямку.
Французький OSINT-аналітик Клеман Молін повідомив, що українські війська протягом останнього тижня продовжували просування в цьому районі.
За його словами, одним із нових підтверджень стали кадри з двома українськими військовими, які зайшли до району Шевченка. Російський дрон уразив їх, однак саме відео дозволило геолокувати українську присутність значно східніше від лінії, яку досі показує частина публічних карт.
Шевченко перебувало під російським контролем із літа 2025 року. Поява там українських військових свідчить щонайменше про те, що Сили оборони змогли просунутися до району населеного пункту та створити там спірну зону.
За словами Моліна, бої за Комар та Шевченко продовжуються, а фактична лінія фронту може бути помітно східніше, ніж її зараз відображають окремі картографічні проєкти.
Аналітик також звертає увагу, що російська 29-та загальновійськова армія публікує лише вибіркові кадри бойових дій. Частина цих відео, однак, після геолокації фактично підтверджує українське просування.
Контратаки ЗСУ розширюються на стику областей
На оприлюднених картах видно, що українська зона контролю поступово просувається на схід від Великомихайлівки та Олександрограда — у напрямку Комара, Шевченка та інших населених пунктів на захід від Великої Новосілки.
Цей район має значення і для Запорізької області. Саме тут проходить стик російських угруповань, які раніше наступали від Великої Новосілки на захід і північний захід у напрямку Гуляйполя.
Раніше «Акцент» писав з посиланням на військового оглядача Костянтина Машовця, що Сили оборони вже проводили активні дії північніше Гуляйполя та Великої Новосілки, зокрема наближалися до Успенівки та вели бої за Солодке.
Нинішні дані можуть свідчити, що українські контратаки не обмежуються окремими локальними ділянками, а охоплюють ширшу смугу фронту.
Гуляйпільський напрямок: росіяни продовжують атакувати
При цьому ситуація безпосередньо біля Гуляйполя залишається складною.
За оперативною інформацією Генштабу ЗСУ на ранок 29 вересня, російські війська продовжували наступальні дії в районах Гіркого, Гуляйпільського, Чарівного та в напрямку Воздвижівки.
На Оріхівському напрямку противник протягом попередньої доби п’ять разів атакував у напрямках Новоандріївки, Юрківки, Павлівки та Степногірська.
Тобто активізація українських контратак поки не означає припинення російського наступу. Навпаки, на окремих ділянках відбуваються зустрічні бої та постійні спроби сторін покращити тактичне положення.
7-й корпус ДШВ концентрує управління на Запорізькому напрямку
Помітні зміни на фронті відбуваються на тлі перебудови системи управління українськими силами на Запоріжжі.
Як раніше повідомляв «Акцент», у вересні 7-й корпус швидкого реагування ДШВ прийняв під свою відповідальність нову смугу оборони на Гуляйпільському напрямку.
Згодом стало відомо, що в оперативне підпорядкування корпусу передали 225-й окремий штурмовий полк. За наявними даними, під єдиним управлінням також концентруються інші штурмові підрозділи.
Це дозволяє координувати оборону та контратаки одразу на кількох взаємопов’язаних ділянках — від району Оріхова до Гуляйполя.
Одночасно українські сили системно працюють по російській логістиці. Зокрема, у районі Пологів авіація знищила чотири мости, які використовувалися для забезпечення російського угруповання.
Також 7-й корпус повідомляв про серію ударів по російській артилерії та бронетехніці в районі Гуляйполя.
Що змінилося на фронті
Станом на 29 вересня можна виділити одразу кілька тенденцій.
По-перше, Сили оборони змогли повернути частину позицій на Оріхівському напрямку, зокрема південніше Малої Токмачки. Це просування вже підтверджене геолокацією та ISW.
По-друге, українські підрозділи продовжують контратакувати на Великоновосілківській ділянці. Поява українських військових у районі Шевченка свідчить, що фактична зона бойових дій просунулась помітно східніше.
По-третє, російські війська не припинили наступальних дій біля Гуляйполя та Оріхова, тому говорити про загальний перелом на всій ділянці фронту поки зарано.
Водночас останні зміни показують, що після кількох місяців російського тиску Сили оборони дедалі частіше не лише стримують противника, а й проводять локальні контратаки та повертають раніше втрачені позиції.
Ситуація на цій ділянці фронту залишається динамічною. Частина інформації надходить від OSINT-аналітиків і може уточнюватися після появи нових геолокованих матеріалів та офіційних повідомлень Сил оборони.
The post ЗСУ просуваються одразу на кількох ділянках Запорізького фронту: що відбувається біля Малої Токмачки, Гуляйполя та Великої Новосілки first appeared on Портал Акцент.
