Українські війська протягом 2026 року змогли стабілізувати південний фронт і повернути під свій контроль більше територій, ніж втратили. Водночас російська армія продовжує наступ на Гуляйпільському напрямку, зосередивши тут значні сили. На Оріхівському напрямку наступ РФ сповільнився, хоча противник намагається просуватися на окремих ділянках, зокрема поблизу Лугівського.
Таку оцінку ситуації оприлюднив французький OSINT-аналітик Клеман Молін (Clément Molin), повідомляє «Акцент».
Аналітик вважає, що результати українських операцій на Олександрівському та Великоновосілківському напрямках фактично нівелювали російські територіальні здобутки 2025 року на цій ділянці. ЗСУ повернули важливі оборонні рубежі, відновили позиції вздовж річки Мокрі Яли та створили загрозу російському угрупованню біля Великої Новосілки.
Росія зосередила основні сили біля Гуляйполя: наступ триває на фронті завширшки 30 км
За даними Клемана Моліна, головні наступальні зусилля російської армії на півдні зараз зосереджені на ділянці між Тернуватим та Гуляйполем.
Російські війська продовжують наступальні операції на фронті завширшки близько 30 кілометрів, проте швидкість їхнього просування залишається обмеженою.
Для наступу на цій ділянці російське командування залучило значну частину свого регіонального угруповання:
- 5-ту загальновійськову армію;
- 35-ту загальновійськову армію;
- 36-ту загальновійськову армію;
- 68-й армійський корпус.
За оцінкою аналітика, росіяни продовжують застосовувати тактику глибокої інфільтрації — проникнення невеликих штурмових груп у проміжки між українськими позиціями з подальшим намаганням закріпитися.
Однією з важливих оперативних цілей противника залишається вихід до автомобільної дороги Оріхів — Новомиколаївка. Такий розвиток подій міг би ускладнити українську логістику та створити додатковий тиск на оборону на східних підступах до Запоріжжя.
Водночас Молін наголошує, що навіть концентрація великих російських сил наразі не забезпечує противнику швидкого прориву української оборони.
Оріхівський напрямок: російський наступ сповільнився, але противник просунувся біля Лугівського
На захід від Гуляйполя, де діють частини російської 58-ї армії, ситуація відрізняється.
За оцінкою Моліна, прямий наступ росіян на Оріхів, який розпочався влітку з проникнення невеликих груп у райони української оборони, поступово втрачає динаміку.
Цьому сприяють заходи ЗСУ зі стабілізації фронту, укріплення позицій і протидії російським штурмовим групам.
Водночас повністю припиненим російський наступ назвати не можна.
На карті військового оглядача відображене невелике просування російських підрозділів на північ від Лугівського, на ділянці між Лугівським і Чарівним.
На схемі також позначені напрямки російського тиску в бік Чарівного, Гуляйпільського, Білогір’я та Малої Токмачки.
Це свідчить про те, що російські війська продовжують шукати слабкі місця української оборони, намагаючись розширювати зони контролю та створювати загрозу флангам Сил оборони.
Важливо, що зазначене просування біля Лугівського є оцінкою за картографічними даними, а не окремо підтвердженим Генеральним штабом ЗСУ фактом зміни лінії фронту.
ЗСУ відтіснили росіян на північ від Степногірська
Ще одним важливим результатом українських дій Молін називає стабілізацію ситуації на південь від Запоріжжя.
За його оцінкою, Силам оборони вдалося зупинити російський наступ та відтіснити противника з територій на північ від Степногірська.
Це зменшило загрозу подальшого просування окупантів у напрямку обласного центру з півдня.
Таким чином, російські війська не змогли розвинути наступ на цій ділянці до масштабного оперативного прориву. Водночас ділянка залишається небезпечною через постійні удари безпілотників, артилерії та спроби локальних атак.
ЗСУ повернули позиції вздовж Мокрих Ялів та наближаються до Великої Новосілки
На східній частині південного фронту ситуація, за оцінкою Клемана Моліна, складається більш сприятливо для України.
Російська 29-та армія переважно перейшла до оборони, а українські війська продовжують тиск на її позиції.
Найважливіші результати українських операцій аналітик пов’язує з районом Комара та річки Мокрі Яли.
За його оцінкою, Силам оборони вдалося закріпитися в Комарі, відновити контроль над позиціями на східному та західному берегах річки, а також повернути частину другої лінії оборони, що простягається в напрямку Запоріжжя.
Це означає, що українські війська значною мірою нівелювали російські успіхи 2025 року на цій ділянці.
Крім того, українські підрозділи наближаються до Великої Новосілки, створюючи загрозу російським позиціям у цьому районі.
Раніше «Акцент» повідомляв про просування ЗСУ на кілька кілометрів на південному фронті. Уже тоді Клеман Молін зазначав, що українські дії створюють дедалі більші проблеми для російської 29-ї армії.
Також «Акцент» писав про нові українські операції на північному сході Запорізької області та наближення боїв до Великої Новосілки.
Чому ці успіхи важливі для Запоріжжя та Дніпра
Клеман Молін оцінює українське просування не лише як локальне повернення територій.
На його думку, результати операцій на північному фланзі російського наступу біля Гуляйполя дозволили усунути безпосередню загрозу подальшого наступу РФ у напрямках Покровського, Новомиколаївки та східних підступів до Запоріжжя.
Крім того, аналітик вважає, що українські війська зірвали перспективу розвитку російського наступу в бік Павлограда та Дніпра.
Проте йдеться саме про поточну оперативну оцінку. Це не означає повного усунення загрози для цих міст у майбутньому, адже російське командування може перекидати резерви та змінювати напрямки головних ударів.
Генштаб ЗСУ: найбільше російських атак — на Гуляйпільському напрямку
Оперативне зведення Генерального штабу ЗСУ підтверджує, що Гуляйпільський напрямок залишається найбільш активною з трьох зазначених ділянок фронту.
За наведеними даними, українські захисники відбили загалом 11 атак противника на Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
- Олександрівський напрямок: українські воїни відбили одну атаку противника в районі Калинівського.
- Гуляйпільський напрямок: відбито дев’ять атак загарбників у районах Косівцевого, Нового Запоріжжя, Верхньої Терси, Гуляйпільського, Білогір’я та Чарівного.
- Оріхівський напрямок: українські захисники відбили одну атаку ворога в районі Новояковлівки.
Таким чином, на Гуляйпільський напрямок припало майже 82% усіх атак, зазначених у зведенні для цих трьох напрямків.
Ці дані узгоджуються із загальною оцінкою Клемана Моліна щодо концентрації основних російських наступальних зусиль у районі Гуляйполя.
Водночас кількість атак за одну добу не дозволяє самостійно визначити масштаби територіальних змін чи зробити висновок про остаточну зупинку наступу противника.
Що відбуватиметься далі: головні ризики для Запорізького фронту
Попри позитивну для України оцінку загальної динаміки 2026 року, ситуація на Запорізькому напрямку залишається складною.
Найбільша загроза зберігається на Гуляйпільській ділянці, де російське командування продовжує концентрувати значні сили та намагається просунутися на захід і північний захід.
Водночас українські операції на Олександрівському та Великоновосілківському напрямках створюють для росіян додаткову проблему — необхідність утримувати власний північний фланг і захищати комунікації.
Просування ЗСУ на цих ділянках потенційно може змусити російське командування перекидати частину резервів із наступальних напрямків для стабілізації власної оборони.
Раніше «Акцент» повідомляв про значні втрати росіян під Гуляйполем і підготовку нових наступальних дій.
Головний висновок оцінки Клемана Моліна полягає в тому, що Росії не вдалося реалізувати плани масштабного прориву на південному фронті. Українські військові не лише стабілізували ситуацію, а й повернули важливі позиції на окремих ділянках.
Проте локальне російське просування на північ від Лугівського та безперервні штурми поблизу Гуляйполя демонструють, що боротьба за ініціативу на Запорізькому напрямку триває.
Джерела: Clément Molin, Генеральний штаб ЗСУ, картографічні матеріали військового оглядача Majakovsk73.
The post ЗСУ відкинули росіян від Запоріжжя та наближаються до Великої Новосілки: Клеман Молін оцінив ситуацію на фронті first appeared on Портал Акцент.