Мобільні оператори України регулярно інвестують в обладнання, яке б забезпечувало українцям стабільний зв’язок, а також співпрацюють з бізнесом, готовим надавати свої генеруючі потужності за гроші. Попри це під час тривалих відключень світла проблеми з мобільним зв’язком та інтернетом залишаються.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна «Рятівні гігабайти. Чи буде в Україні зв’язок та інтернет під час тривалих відключень світла».
Що вимагають від мобільних операторів та інтернет-провайдерів
Відключення світла впливають на роботу всіх базових станцій зв’язку в Україні. Без електроенергії інфраструктура операторів залежить від батарей і генераторів, які потребують постійної підзарядки та заправки.
Проте зв’язок може зникати не лише через відсутність живлення, але й на тлі збільшення навантаження на мережі.
За словами директора директорату електронних комунікацій та радіочастотного спектра Міністерства цифрової трансформації України Станіслава Прибитька, з 2022 року мобільні оператори збільшили інвестиції у закупівлю генераторів та акумуляторів (зокрема літієвих), які забезпечують роботу базових станцій без зовнішнього живлення.
Сумарно інвестиції в енергонезалежність всіх операторів склали близько 2 млрд гривень.
17 липня 2024 року Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) зобов’язав мобільних операторів забезпечити щонайменше 10 годин роботи мережі — при відсутності електроенергії.
Для того, щоб мобільний зв’язок під час знеструмлень залишався у громадян якомога довше, НЦУ підготував спеціальне розпорядження.
Експерт уточнив, що воно «визначає вимоги для мобільних операторів та інтернет-провайдерів щодо підготовки до відсутності електропостачання до 72 годин».
Це дасть можливість покращити рівень працездатності мереж під час віялових та аварійних відключень електроенергії в областях, де можливий тривалий блекаут.
Крім того, до 1 жовтня не менше 60% базових станцій мобільного зв’язку (розташованих у межах кожної області) мають отримати автономне резервне живлення.
До 1 листопада — 70%, до 1 грудня — 80%, а до 1 лютого 2025 року — всі 100% базових станцій мобільного зв’язку.
В цілому до 2030 року Україна планує забезпечити мобільним зв’язком та широкосмуговим доступом до інтернету 98% населення. Зараз цей показник — на рівні 91%.
У Мінцифри уточнили, що під час блекаутів мобільні оператори та інтернет-провайдери повинні:
координувати роботу технічних бригад, які забезпечують роботу базових мобільних станцій (вмикають генератори, замінюють акумулятори)
забезпечити мобільні базові станції альтернативними джерелами живлення (зокрема тих, які забезпечують зв’язком частину державних органів)
інформувати Національний центр оперативно-технічного управління мережами про проблеми щодо підтримання сталості послуг
сповіщати громадян про перебої з мобільним зв’язком та інтернетом під час довготривалих знеструмлень (шляхом SMS-повідомлень, публікацій новин на ресурсах операторів і провайдерів тощо)
Чи реально забезпечувати 10 годин зв’язку без світла
Всі опитані РБК-Україна оператори пояснюють, що для забезпечення населення стабільним мобільним зв’язком та інтернетом під час тривалих відключень електроенергії, потрібні не лише технічні засоби (розвинена інфраструктура, генератори тощо), але й люди, які будуть їх обслуговувати.
Проте кадрів нині не вистачає все більше.
У lifecell розповіли, що вже вклали в енергонезалежність понад 800 млн гривень і планують інвестувати ще близько 240 млн до кінця року в альтернативні джерела живлення.
До кінця 2024 року оператор планує забезпечити близько 70% технологічних майданчиків літієвими батареями та підключити ще близько 200 базових станцій до генераторів. Але і тут дається взнаки ситуація з кадрами.
«Всі наші плани також залежать від наявності спеціалістів — ми працюємо з підрядними організаціями, співробітників яких мобілізують. Тому не виключено, що скоро оператори можуть стикнутися із проблемою, коли джерела резервного живлення закуплені, а встановлювати й обслуговувати їх нема кому», — пояснили у lifecell.
У Vodafone після атак на енергетичну інфраструктуру в березні-квітні подвоїли заплановані на цей рік інвестиції в енергонезалежність. У планах — закупити додаткові генеруючі потужності та системи автономного енергозабезпечення на 438 млн гривень (при цьому загальні інвестиції в енергостійкість мережі у 2022-2024 роках перевищать 674 млн гривень).
У «Київстарі» від початку повномасштабної війни замінили на базових станціях 115 тис. літієвих акумуляторів для резервного живлення, а також обладнали джерелами безперебійного живлення 23 тис. багатоквартирних будинків (щоб забезпечити роботу послуги «домашнього інтернету» без світла).
Невдовзі планують закупити ще понад 61 тис. акумуляторів і деяку кількість генераторів. В цілому на тлі відключень електроенергії інвестиції компанії сягнули 1 млрд гривень.
Попри всі вкладені гроші, за умови тривалих відключень оператори часто змушені встановлювати пріоритети — які базові станції забезпечувати, адже забезпечити альтернативне живлення для всіх базових станцій напрочуд непросто.
Через чотири години роботи акумулятори повністю виснажуються та потребують щонайменше 8 годин стабільного електроживлення, щоб перезарядитися. Крім того, для живлення однієї базової станції від генератора потрібно до 50 літрів дизельного палива на добу.
Отже, для виконання вимоги щодо наявності зв’язку впродовж 10 годин під час блекаутів, компаніям ймовірно доведеться інвестувати ще більше.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, коли в Україні може покращиться ситуація зі світлом.
Читайте також, чи поменшає відключень світла після спаду спеки.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
