Світло, вода і пальне стають дефіцитом: що відбувається на окупованій частині Запорізької області

На тимчасово окупованій частині Запорізької області продовжує погіршуватися ситуація з електропостачанням, водою та пальним. У Мелітополі світло в окремих районах з’являється лише на кілька годин, у населених пунктах Василівського та Токмацького районів мешканці повідомляють про місяці без стабільної електрики. Водночас із Михайлівки надходять повідомлення про гострий дефіцит бензину.

Проблеми настільки масштабні, що відсутність централізованого електропостачання вже відкрито визнають навіть підконтрольні Росії комунальні та адміністративні структури.

У Мелітополі електрика стала епізодичною

За інформацією РІА Південь від місцевих джерел, після масштабних проблем в енергосистемі ситуація в Мелітополі залишається вкрай складною.

Видання стверджує, що з десяти підстанцій, які забезпечували Мелітопольщину, працездатною нібито залишилася лише одна. Незалежного підтвердження цієї кількості наразі немає.

За свідченнями мешканців, які наводить видання, в частині будинків електроенергія може з’являтися приблизно на дві години на добу. В інших районах стабільного живлення немає значно довше.

Про те, що проблема є реальною і системною, свідчать також повідомлення самих окупаційних структур.

Так звана адміністрація Мелітополя 28 серпня повідомила, що централізоване електропостачання в місті відсутнє. Через це виникли проблеми й із централізованою подачею води.

Підконтрольне окупантам підприємство «Вода Запорожья» повідомляло, що насосне обладнання доводиться постійно підтримувати за допомогою дизель-генераторів, однак їхньої потужності недостатньо, щоб забезпечити водою всіх споживачів. У різні райони міста організовують підвезення питної та технічної води.

Підвезення води тривало і 29 серпня — зокрема, окупаційні ресурси повідомляли про доставку води до одного з районів Мелітополя та села Рівне. Це свідчить, що станом на кінець тижня стабілізувати централізоване водопостачання не вдалося.

Ще раніше місцеві проросійські канали фактично визнавали, що Мелітополь живе без нормального електропостачання вже кілька тижнів. У повідомленнях йшлося про рідкісні включення електрики, низьку напругу та сильні перепади в мережі.

Без електрики виникають проблеми з водою та медициною

Енергетична криза поступово зачіпає й інші базові сфери життя.

Також повідомляється про скарги мешканців Мелітополя на роботу медичних установ: через перебої з живленням виникають проблеми з діагностичним обладнанням, а резервних джерел електроенергії подекуди недостатньо.

Тривала робота приватних генераторів створює й додаткові ризики. Зокрема, 24 серпня в Мелітополі повідомлялося про пожежу, пов’язану з несправністю генератора в одному з приватних будинків.

У Михайлівці повідомляють про бензин по 400 рублів

Ще гостріша проблема виникає там, де електроенергії немає тривалий час і люди вимушені залежати від генераторів.

Як раніше вже інформував Акцент, в окупованій Михайлівці фактично не залишилося працюючих АЗС. Бензин мешканці змушені купувати у приватних продавців. Повідомляється, що ціна може сягати 400 російських рублів за літр, – це дорожче ніж у Мелітополі.

Таким чином дефіцит пального логічно накладається на тривалі перебої з електроенергією: бензин і дизель потрібні мешканцям насамперед для роботи генераторів.

У селах Токмацького району, за свідченнями місцевих жителів, генератори запускають лише на кілька годин вранці та ввечері — щоб зарядити телефони й підтримати роботу холодильників.

Дніпрорудне та навколишні села: проблема триває місяцями

Раніше «Акцент» повідомляв про особливо складну ситуацію у Дніпрорудному, Балках, Орлянському, Скельках та інших населених пунктах Василівського району.

У зверненнях місцевих мешканців йшлося про те, що частина населених пунктів може залишатися без стабільного електропостачання вже близько чотирьох місяців.

Люди також повідомляли про серйозні перебої з водою, практично відсутній мобільний зв’язок та проблеми із заправками.

Особливо людей непокоїть наближення холодного періоду: у населених пунктах залишаються літні люди, сім’ї з дітьми та маломобільні мешканці, а зрозумілої інформації щодо відновлення електропостачання або майбутнього опалювального сезону немає.

Таким чином, якщо в Мелітополі електроенергію хоча б періодично намагаються подавати окремим районам, то в низці прифронтових населених пунктів йдеться вже не про короткочасний блекаут, а про багатомісячну деградацію комунальної інфраструктури.

Що відбувається в Енергодарі

Складною залишається ситуація і в тимчасово окупованому Енергодарі.

Також надходять повідомлення, що окупанти нібито перестали дозволяти виїзд із міста цивільному населенню. При цьому раніше обмеження стосувалися передусім працівників Запорізької АЕС, однак тепер їх начебто поширили на інших жителів.

Підтвердити існування повної заборони на виїзд з Енергодара з незалежних відкритих джерел станом на ранок 30 серпня не вдалося, тому ці повідомлення необхідно розглядати саме як свідчення джерел на окупованій території.

Мешканці розповідають, що кількість працюючих магазинів у місті різко скоротилася, а ціни суттєво зросли. За його словами, буханка хліба може коштувати близько 200 рублів, десяток яєць — 250 рублів, кілограм м’яса — близько 1200 рублів.

Український канал «Енергодар» також повідомляє про серйозні проблеми з асортиментом у магазинах та аптеках.Раніше також фіксувалися й заяви окупаційних посадовців про дефіцит хліба та перебої в роботі торговельних точок.

Криза вже виходить далеко за межі одного міста

Сукупність повідомлень із Мелітополя, Дніпрорудного, Михайлівки, Токмацького району та Енергодара показує, що на окупованій частині Запорізької області формується взаємопов’язана комунально-логістична проблема.

Відсутність стабільної електрики зупиняє насосні станції та змушує переводити водопостачання на генератори. Генератори, своєю чергою, різко збільшують потребу в бензині та дизельному пальному. Дефіцит пального обмежує можливість довго підтримувати роботу резервного обладнання, магазинів, зв’язку та інших об’єктів.

Саме тому електрична проблема поступово перетворюється на ширшу кризу — водну, паливну та соціальну.

І якщо окупаційні структури поки намагаються компенсувати її підвезенням води та періодичним підключенням окремих споживачів, повідомлення із прифронтових населених пунктів свідчать: там резерв цієї системи вже значно менший.

Найбільш небезпечним фактором стає наближення осені та зими. За відсутності стабільної електроенергії питання полягатиме вже не лише у можливості зарядити телефон або зберігати продукти, а й у роботі систем опалення, водопостачання, медичних установ та іншої критичної інфраструктури.

The post Світло, вода і пальне стають дефіцитом: що відбувається на окупованій частині Запорізької області first appeared on Портал Акцент.

scroll to top