Запоріжжя проти семи міст: де восени 2026 року найскладніша ситуація зі світлом

Восени 2026 року українські міста знову живуть за графіками відключень електроенергії. У Запоріжжі на початку листопада тривалість запланованих знеструмлень для окремих черг сягнула 14,5 години на добу. Однак ситуація в інших регіонах не завжди краща. «Акцент» порівняв графіки у восьми містах України, випадки аварійних відключень, наслідки російських атак і стан захисту енергетичної інфраструктури.

Скільки годин немає світла у Запоріжжі та інших містах

У жовтні 2026 року після чергових російських атак в Україні знову почали застосовувати обмеження електропостачання. Міністерство енергетики 8 жовтня пояснювало, що пошкодження електромереж обмежують можливості передачі електроенергії споживачам.

На початку листопада ситуація ускладнилася. На 6 листопада «Укренерго» оголосило погодинні відключення у частині областей протягом усієї доби, обсягом від 2,5 до 4 черг одночасно.

У Запоріжжі, за даними «Запоріжжяобленерго», оприлюдненими «Акцентом», 6 листопада запланована тривалість відключень становила від 8 до 14,5 години залежно від підчерги.

Найдовші перерви — по 14 годин 30 хвилин — передбачалися для підчерг 2.2, 4.1, 4.2 та 5.2. Водночас підчерги 1.1 і 3.1 мали залишатися без електроенергії сумарно по 8 годин.

Щоб зрозуміти, наскільки це багато, ми зіставили опубліковані розклади інших великих міст на ту саму дату.

Джерела: опубліковані графіки регіональних операторів та їх відтворення у місцевих ЗМІ й сервісах моніторингу. Для Дніпра і Кривого Рогу наведено графіки ДТЕК Дніпровські електромережі; для Києва — ДТЕК Київські електромережі; для Вінниці — Вінницяобленерго. Це діапазони запланованих відключень за чергами, а не фактична тривалість знеструмлення всіх жителів.

Чи найгірша ситуація у Запоріжжі?

Порівняння показує: Запоріжжя не є безумовним лідером за тривалістю запланованих відключень.

У Харкові для окремих підчерг 6 листопада передбачалося до 17 годин без електроенергії. У Києві за оприлюдненими розкладами окремі групи могли залишатися без світла до 18,5 години.

На Дніпропетровщині ситуація була близькою до запорізької: у мережах ДТЕК для Дніпра та Кривого Рогу найдовші заплановані відключення сягали 14,5 години.

У Вінниці діапазон був нижчим — від 6 до 12 годин. Проте навіть у віддалених від активних бойових дій містах тривалі відключення стали реальністю.

Важливо, що це порівняння лише однієї доби. Воно не доводить, що протягом усієї осені в одному місті електропостачання було стабільнішим, ніж в іншому.

Чи дотримуються енергетики графіків?

Для споживачів має значення не лише кількість годин без світла, а й передбачуваність відключень.

У Запоріжжі 3 листопада енергетики терміново переглянули розклад за командою «Укренерго». Наступними днями графіки також коригувалися, а максимальна запланована тривалість відключень збільшилася до 14,5 години.

Такі зміни не обов’язково означають порушення графіка оператором.

За роз’ясненням Держенергонагляду від 23 жовтня, відключення залежать від команд диспетчерів «Укренерго», технічного стану мереж і локальних аварій. Навіть сусідні будинки можуть отримувати електроенергію за різними схемами.

Щоб об’єктивно оцінити дотримання графіків у восьми містах, необхідно порівнювати фактичний час знеструмлення конкретних адрес із чинною на той момент версією розкладу. Повної зіставної статистики за осінь 2026 року у відкритих джерелах наразі немає.

У Запоріжжі для кращого інформування мешканців 5 листопада у застосунку «Цифрове Запоріжжя» запровадили сповіщення про зміни графіків.

Аварійні відключення: де ситуація складніша

Окремою проблемою залишаються знеструмлення внаслідок російських обстрілів і пошкодження обладнання.

Наприклад, у Запоріжжі після ударів по енергооб’єктах 6 жовтня без електроенергії залишилися близько 42 тисяч споживачів. За інформацією «Першого Запорізького», їх заживили менш ніж за 20 хвилин.

Після обстрілів 10–11 жовтня в регіоні знеструмлювалися ще 9,6 тисячі споживачів. Повідомлялося також про руйнування двох трансформаторних підстанцій, які згодом відновили.

У Чернігові 3 жовтня через пошкодження двох кабельних ліній без світла залишилися близько 4 тисяч абонентів.

Особливо показовою стала ситуація 5 листопада. «Укренерго» запровадило аварійні відключення у Києві, Київській, Житомирській, Чернігівській і Черкаській областях. На час їх застосування раніше оприлюднені погодинні графіки не діяли.

Це означає, що навіть наявність розкладу не гарантує його виконання в умовах масштабних пошкоджень енергосистеми.

Блекаути: що відомо про їхню тривалість

Важливо розрізняти повне знеструмлення міста, аварійне відключення окремих районів і погодинні обмеження.

Наприклад, відключення 42 тисяч споживачів у Запоріжжі не можна автоматично називати загальноміським блекаутом. Так само аварійні відключення в Києві 5 листопада не означають, що вся столиця одночасно залишилася без електроенергії.

У відкритих повідомленнях часто зазначають кількість знеструмлених абонентів, але не повну тривалість відключення для кожного з них.

Тому скласти достовірний рейтинг восьми міст за кількістю та тривалістю повних блекаутів без додаткових даних операторів наразі неможливо. Натомість з відкритих джерел було відомо про тривалі, практично майже добові відключення світла у багатьох споживачів у Дніпрі та Києві впродовж жовтня та на початку листопада 2026 року.

Наскільки впливає близькість до фронту

Запоріжжя та Харків перебувають у прифронтових регіонах. Це створює додаткові ризики для місцевої енергетичної інфраструктури: російські удари можуть пошкоджувати не лише великі об’єкти енергосистеми, а й розподільчі мережі.

Водночас близькість до фронту не є єдиним чинником, який визначає тривалість відключень.

Чернігів, розташований поблизу державного кордону, також зазнає атак. А Київ, Одеса та Вінниця можуть потерпати від пошкодження об’єктів, через які електроенергія передається між регіонами.

Для коректного порівняння відстаней до активної лінії фронту потрібен єдиний датований картографічний зріз. Без нього наведення точних кілометрів створювало б хибне враження достовірності.

Чи захищені підстанції в українських містах

Держава продовжує будівництво інженерного захисту критичної інфраструктури. Йдеться, зокрема, про захист від уламків, безпілотників і прямих ударів.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, станом на кінець серпня 2026 року в Україні було встановлено близько 200 захисних конструкцій другого рівня для різних енергетичних об’єктів, ще приблизно 280 перебували в роботі. Водночас частина інфраструктури залишалася незахищеною або захищеною лише частково.

30 жовтня міністр розвитку громад та територій Микола Калашник повідомив, що інженерний захист реалізується на 601 елементі критичної інфраструктури, а загальний рівень виконання робіт становить 72%.

Однак ці загальноукраїнські цифри не дозволяють встановити, скільки саме підстанцій повністю захищені у Запоріжжі, Дніпрі чи інших містах. Також немає підстав стверджувати, що наявність захисної споруди гарантує безперебійну роботу об’єкта після атаки. Про підготовку енергетичної інфраструтктури в Запоріжжі до зими та ворожих атак, ми детальне розповідали у нашому матеріалі: Чи буде тепло, коли зникне світло: що чекає на Запоріжжя взимку 2026–2027

Чому світло вимикають навіть там, де немає бойових дій

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев у коментарі УНІАН від 8 жовтня пояснював, що однією з ключових причин відключень є пошкодження інфраструктури передачі та розподілу електроенергії.

Інакше кажучи, проблема не завжди полягає в нестачі виробленої електрики. Іноді її неможливо доставити споживачам у потрібному обсязі.

Саме тому місто, розташоване далеко від активних бойових дій, може мати триваліші графіки, ніж прифронтовий обласний центр.

Висновок: чи справді Запоріжжю найважче

Станом на початок листопада Запоріжжя перебуває серед міст із тривалими погодинними відключеннями. В окремих підчергах електроенергію заплановано вимикати більш ніж на половину доби.

Водночас порівняння графіків на 6 листопада показує, що у Харкові та Києві для частини споживачів передбачалися ще триваліші відключення.

Головна особливість Запоріжжя — поєднання загальноукраїнських обмежень електропостачання з безпосередніми ризиками пошкодження місцевих мереж через близькість до бойових дій.

Отже, стверджувати, що Запоріжжя має найгіршу ситуацію зі світлом серед великих міст України, на підставі наявних даних не можна. Швидше зворотнє – навіть за умови наближення до лінії фронту, ситуація зі світлом виглядає більш стабльною, ніж в інших тилових містах. Втім для мешканців Запоріжжя тривалі графіки доповнюються ризиком раптових аварійних знеструмлень, які не завжди можна передбачити.

The post Запоріжжя проти семи міст: де восени 2026 року найскладніша ситуація зі світлом first appeared on Портал Акцент.