Нещодавно потрапили на очі кілька оголошень, якими на росії традиційно повідомляють про знищених захисниками України рашистів. Цього разу – на Запорізькому напрямку.
Причому йдеться про десятки «двохсотих».
Якщо коротко:
– загинув на Запорізькому напрямку Денис Юрков, 1997 року народження, Ставропольський край. Проходив службу в 247-му гвардійському десантно-штурмовому полку. Разом із ним полк втратив ще 11 бійців, які, як і він, до останнього стояли на захисті своєї землі;
– на Запорізькому напрямку загинув воїн 210-го мотострілецького полку Сергій Вшивцев, уродженець Майкопа (Адигея). Він віддав своє життя за Батьківщину в запеклих боях, виконавши військову присягу до кінця. У цій битві його підрозділ втратив ще 9 бійців, які пліч-о-пліч билися за країну;
– на Запорізькому напрямку поліг Микола Комаров, який народився 3 травня 1989 року в Новоросійську, військовослужбовець 108-го гвардійського десантно-штурмового полку. Він загинув у жорстокому бою разом із ще 12 товаришами по службі, які, як і він, віддали свої життя за країну.
Єдина думка з’явилася після прочитаного: невже ні в кого із земляків усіх цих людей, які стояли «на захисті своєї землі» і віддали «свої життя за країну», не підірвало мозок запитання: чому все це треба було робити на Запоріжжі, а не в себе вдома – на Ставропіллі, в Адигеї та в Новоросійську? Де, в якому місці запорізького краю вони знайшли «свою землю»?
На жаль, питання це – риторичне. В обнуленій путінським режимом країні, в країні Zеro, ніхто не шукає на нього відповіді. Мозок тому залишиться цілехоньким.
Сообщение Про знищених на Запоріжжі рашистів на росії заявили, що вони «стояли на захисті своєї землі» появились сначала на Газета МИГ.