Біля хорватського острова Млет підводні археологи виявили на затонулому кораблі рекордну кількість візантійського золота, розкішні пояси з коштовним камінням та імператорський перстень. Затонуле судно датується кінцем VII або початком VIII століття і розкриває таємниці морської торгівлі та еліти того часу.
Млет – один із найзатишніших та екологічно позитивних островів Європи.
Подію серпня 2026 року висвітлюють західні ЗМІ.
Дослідники датують загибель судна кінцем VII – початком VIII століття. На його борту, ймовірно, міг перебувати військовий високопосадовець, імперський чиновник або дипломат. Водночас корабель перевозив значний торговельний вантаж.
Хорватський інститут охорони культурної спадщини вже назвав цю знахідку одним із найвизначніших підводних археологічних відкриттів візантійської доби в Середземномор’ї.
Керівник досліджень Ігор Міхолєк повідомив, що після очищення та реставрації загальна вага знайдених золотих предметів перевищила 600 г. Це найбільша кількість золота, яку досі виявляли на затонулому кораблі в Середземному морі.
Затонулий біля хорватського острова Млетт візантійський корабель приніс археологам понад 600 грамів золота, інкрустовані рубінами та смарагдами поясні накладки, імператорські монети та рідкісний перстень-печатку, який, імовірно, належав одному з найвищих чиновників імперії.
Археологи вважають, що судно перевозило знатного пасажира – можливо, старшого військового командувача, імперського адміністратора або дипломатичного представника – разом зі значним комерційним вантажем. Власником персня міг бути, ймовірно, Іраклій I.
Хорватський інститут охорони культурної спадщини називає цю знахідку одним із найважливіших підводних археологічних відкриттів візантійського періоду в Середземномор’ї. Це найбільша концентрація золота, яку досі виявляли на затонулому кораблі в Середземномор’ї.
Золоті пряжки, оздоблені смарагдами, рубінами та перлами
Корабель лежить неподалік Полаче на острові Млет біля південного узбережжя Хорватії. Археологічні дослідження місця розпочалися 2015 року, і відтоді Хорватський інститут охорони культурної спадщини, зокрема його відділ підводної археології, провів дев’ять підводних експедицій.
Серед найвизначніших знахідок – чотири золоті комплекти поясних прикрас, золоті пряжки та декоративні наконечники поясів, оздоблені смарагдами, рубінами та перлами.
Це були не просто прикраси. Вони входили до складу складних шкіряних поясів, які носили високопоставлені візантійські сановники. Одяг та аксесуари демонстрували їхнє становище в імператорській ієрархії.
За даними Хорватського інституту охорони культурної спадщини, подібні розкішні поясні прикраси раніше ніколи не знаходили в підводному археологічному контексті Середземномор’я. Їхня присутність одразу дала підстави припустити, що судно не було звичайним торговим кораблем, який перевозив лише купців і звичайні вантажі.
Золото, знайдене на кораблі, є надзвичайно концентрованим комплексом предметів елітарної візантійської культури. Дорогоцінне каміння, складна техніка обробки металу та церемоніальний характер речей свідчать про безпосередній зв’язок із політичною або військовою верхівкою імперії.
Золотий перстень, пов’язаний з імператорською владою
Серед найважливіших артефактів — золотий перстень-печатка із зображенням імператора з династії, заснованої імператором Іраклієм.
Дослідники вважають, що такий перстень міг належати лише людині, яка займала найвищі щаблі візантійської державної або військової ієрархії. Його власник міг мати право скріплювати імператорські документи своєю печаткою, тому перстень був не лише символом особистого статусу, а й інструментом політичної влади.
Артефакт міг бути дипломатичним подарунком або особистою річчю високопоставленого чиновника, який подорожував у службових справах.
Павле Дугоньїч, керівник відділу підводної археології Хорватського інституту охорони культурної спадщини, розповів Reuters, що зображення імператора чітко вказує: цей перстень «безумовно, не міг носити будь-хто».
Перстень зміцнює припущення, що під час аварії на кораблі перебувала високопоставлена особа. Золоті пояси та дорогоцінне каміння могли належати тому самому пасажирові, членам супровідної делегації або кільком чиновникам, які подорожували разом.
Імператорські монети допомагають датувати катастрофу
Археологи також виявили золоті монети, випущені за правління чотирьох імператорів династії Іраклія наприкінці VII століття.
Оскільки монети дають можливість досить точно датувати археологічний контекст, вони допомогли дослідникам визначити ймовірний час загибелі корабля – кінець VII або початок VIII століття. Це був період глибокого політичного та військового тиску на Візантійську імперію.
Колись домінуюча сила у східному Середземномор’ї, Візантія втрачала території та намагалася підтримувати зв’язок між віддаленими прибережними регіонами. Попри це, Млеттський корабель свідчить, що люди, коштовні речі та торговельні вантажі продовжували переміщуватися морськими шляхами Адріатики.
Професор археології Стенфордського університету Джастін Лайдвангер, чия команда співпрацює з хорватськими дослідниками, назвав цю знахідку «найважливішим кораблетрощенням свого періоду».
На думку Лайдвангера, корабель дає рідкісну можливість зрозуміти, як середземноморські морські зв’язки зберігалися – або починали розпадатися – у період переходу від пізньоримського світу до середньовічної Європи.
Розкішна подорож із комерційним вантажем
Хоча найбільше уваги привернули золоті предмети, корабель перевозив також значний комерційний вантаж.
Водолази виявили амфори, торговельні ваги, предмети зі слонової кістки та керамічний посуд – миски, тарілки, глечики та інші столові вироби. Ці знахідки свідчать, що подорож поєднувала перевезення представників еліти зі звичайною торговельною або логістичною діяльністю.
Таке поєднання породжує кілька версій. Високопоставлений пасажир міг подорожувати у службових справах на комерційному судні. Інша можливість полягає в тому, що корабель перевозив припаси, виплати та цінні подарунки, пов’язані з дипломатичною або військовою місією.
Дослідники зі Стенфордського університету нині вивчають амфори та керамічний вантаж, щоб визначити, де були виготовлені ці посудини, що саме вони перевозили та які порти корабель міг відвідати до прибуття в Адріатику.
Фахівці Фалько Дайм і Леванте Саму досліджують технологію виготовлення та декоративні мотиви золотих поясних комплектів, а нумізмат Желько Демо аналізує імператорські монети.
Корабель, можливо, намагався знайти укриття
Млет розташований поблизу одного з основних морських шляхів, які з’єднували східне та західне Середземномор’я. Судна, що прямували між Константинополем, узбережжям Адріатики та Італією, регулярно проходили цими водами.
Дослідники припускають, що візантійський корабель міг намагатися сховатися в Полацькій бухті, перш ніж затонув. Завдяки навколишньому ландшафту бухта була природним укриттям для суден під час негоди протягом багатьох століть.
Її значення підсилював великий пізньоантичний палацовий комплекс, споруджений біля гавані. Захищена стоянка, монументальна архітектура та розташування на стратегічному морському шляху робили Полаче природним місцем зупинки для кораблів, які перетинали Адріатику.
Чому саме візантійському судну не вдалося дістатися безпечної гавані, залишається невідомим. Раптова буря, навігаційна помилка, пошкодження корпусу або інша морська аварія могли призвести до загибелі корабля та його знатних пасажирів.
Дев’ятнадцять років підводних досліджень
Ця знахідка є частиною масштабнішої програми підводної археології навколо Млетта.
За останні 19 років команди під керівництвом Міхолєка та Дугоньїча виявили навколо острова 20 раніше невідомих кораблетрощ. Їхній хронологічний діапазон – від II століття до н. е. до XVI століття. Вони демонструють, яку тривалу роль Млетт відігравав у середземноморському судноплавстві та торгівлі.
Візантійський корабель вирізняється серед них рідкісністю та статусом свого вантажу. Золоті прикраси, імператорські монети та перстень-печатка дають безпосередні свідчення про людей, які подорожували Адріатикою в один із найменш досліджених періодів історії Середземномор’я.
Замість того щоб демонструвати море, відрізане від світу після занепаду Римської імперії, корабель показує світ, у якому імперські чиновники, коштовні предмети та торговельні товари продовжували переміщуватися на великі відстані морськими шляхами.
Понад 1300 років після того, як корабель зник під водами Адріатики, його вантаж починає розповідати про людей, які перебували на борту, і проливати світло на крихкі морські маршрути, що продовжували поєднувати візантійський Середземноморський світ.
Фото: Золоті пряжки, оздоблені смарагдами, рубінами та перлами. Фото: Hrvatski Restauratorski Zavod
Археологи, які досліджують стародавню кораблетрощу біля хорватського острова Млет. Фото: Reuters / Антоніо Броніч
За матеріалами https://arkeonews.net
Сообщение Біля берегів Хорватії знайдено рекордний скарб Візантії та перстень імператора Іраклія I появились сначала на Газета МИГ.