Як Україна синхронізує енергетичну політику з вимогами ЄС в умовах війни? Чи вдається зміцнити власну енергетичну стійкість і що цьому перешкоджає? Ці питання об’єднали учасників експертного обговорення у рамках серії заходів «Євроінтеграція на зв’язку». Окрім експертів в ньому взяли участь представники регіонів – журналісти, зокрема – й із Запоріжжя, від газети «МИГ», а також представники громад та комунікаційних команд органів влади.
Анонс та повідомлення про перебіг події представлений на сторінці www.uacrisis.org
Відкриваючи дискусію, Голова правління Українського кризового медіа-центру (УКМЦ), Надзвичайний та Повноважний Посол Валерій Чалий назвав енергетику складовою інституційної стійкості, питанням боротьби України і вкрай важливим напрямом євроінтеграції.
“Якщо ми не станемо членом Євросоюзу, не отримаємо цю парасольку, а також безпеково-ядерну, то, на жаль, так і залишимось в сірій зоні”, – сказав він, підкреслюючи необхідність відкритої комунікації між владою і журналістами, чому багато років сприяє УКМЦ.
Будь-які зміни, починаючи від структурних реформ до галузевих новацій, спираються на законодавчу основу. Якою вона виглядає сьогодні у світлі вимог ЄС в сфері енергетики, розповів народний депутат України, Член Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Сергій Нагорняк.
“Я почав би про фундаментальний законопроєкт, який парламент напередодні ухвалив і президент їх підписав. Він запроваджує механізм market coupling (об’єднання ринків) для інтеграції енергоринку України з Європейським Союзом. Будемо робити все можливе для того, щоб і експорт української електричної енергії до Європейського Союзу, і так само імпорт з Європейського Союзу до України був на паритетних умовах, і ми могли продавати нашу продукцію в вигляді електричної енергії, коли ми матимемо її в достатній обсязі. І так само європейці, точніше українські компанії зможуть імпортувати до України в ті години, коли ми сьогодні цього потребуємо”, – пояснив парламентар, який приєднався до зустрічі онлайн.
Крім того, законодавці врегульовали питання приєднання накопичувачів електричної енергії, давши можливість бізнесу швидко інвестувати в цей ринок, тому що першого травня 2027 року ті приватні підприємці або компанії, які матимуть земельні ділянки і технічні умови, зможуть працювати на нових умовах. Такі стимули дадуть українському і європейському бізнесу можливість активно реалізовувати проєкти на території України.
“Сьогодні в Україні вже встановлено більше ніж 600 МВт годин потужності накопичувачів електричної енергії, які, по суті, розподілені абсолютно по всій країні, і в Україні сьогодні є значна частина дрібних гравців, є і великі гравці, які встановлюють по 50, по 100 МВт, а є і дрібні, які встановлюють по 2,5, по 5, і по 10 МВт накопичувачів. І наша енергосистема, за оцінками операторів системи передачі енергії, потребує таких систем зберігання десь біля 2-2,5 ГВт годин потужності. Тому ринок він сам себе заповнює, і заповнює станом на сьогоднішній день в переважній більшості українськими інвесторами”, – зазначив Сергій Нагорняк.
Теми зелених технологій в енергетиці торкнувся голова Правління Global 100 RE Ukraine Олександр Домбровський. За його словами, це не просто технології енергетичної безпеки країни, а технології, які дають можливість так само, як і балістичні ракети, витримати страшний удар російської агресії, відповідати і перемагати.
“Якщо ми подивимося на те, що відбувається в Персидській затоці, то побачимо, що йде боротьба за нафту, за природні гази, за логістичні маршрути. Але разом з тим ми повинні розуміти, що це йде війна між енергетичними автократіями і цивілізаційними демократіями, які дивляться на зелену енергетику як ресурс, який належить кожній країні. Україні можуть не дати нафту, нам можуть не продати природній газ, що робила періодично в свій час Росія, яка хотіла нас посадити на енергетичну газову голку, але у нас ніхто не забере сонячну енергію, у нас ніхто не забере вітер, і у нас ніхто не забере енергетику, пов’язану з виробництвом біометану”, – пояснив свою думку експерт.
За даними Біоенергетичної Асоціації України, потенціал виробництва біометану в Україні складає приблизно 20 мільярдів кубів – це в середньому стільки, скільки до війни Україна добувала природного газу. Це колосальний ресурс, який вже сьогодні треба використовувати на блага країни та її громадян.
Олександр Домбровський назвав європейський вибір України єдиним і глибоко цивілізаційним і заявив, що досягнення українців в напрямку енергетичних технологій високо цінуються в Європі.
“Дійсно ми не пасуємо задніх, а демонструємо дуже круті проєкти, високо інноваційні, високо технологічні. Ну і крім всього наближення до ЄС – це не тільки об’єднання ринків, це об’єднання знань, університетських знань, це нові професії, нові технології, це нові виробництва і це нова Україна”, – додав голова Правління Global 100 RE Ukraine.
Проте, не всі в Україні задоволені вимогами європейців діяти за їх правилами. В першу чергу, це стосується важкої промисловості України – металургійної галузі, цементних заводів, інших великих підприємств, які в умовах війни не мають коштів, необхідних для впровадження екологічних технологій.
“Вони вже страждають, не отримують сотні мільйонів доларів саме через цей механізм, який з нинішнього року діє і для України. Йдеться про обмеження у постачанні на європейські ринки продукції, виробленої в умовах значних викидів в навколишнє середовище. Цим пояснюється стурбованість наших виробників і їх бажання переконати ЄС відтермінувати це для України”, – розповів директор енергетичних й інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Не оминув він теми захисту енергетичної системи. Сьогодні уряд сконцентрований на питанні розвитку децентралізованої розподільної генерацію. Велика увага надається встановленню когенераційних установок, і це крок в правильному напрямку, однак, на думку експерта, його недостатньо.
“У нас дійсно сонце – це дуже добре, енергосторіж теж дуже добре, але я дуже сумніваюсь, що сонце і енергосторіж взимку закриє всі наші питання з точки зору опалення. Є певна загроза, що у великих містах пошкоджені ТЕЦ не зможуть вчасно відновити. Додамо ризик, що знов прилетить балістична ракета, дрони і повториться те ж саме, що було минулого року, а може ще гірше. Тому тут потрібно йти паралельними шляхами. З одного боку відновлювати великий ТЕЦ, а з іншого боку розвивати розподільну генерацію, насамперед когенераційні установки, які можуть виробляти теплову енергію і електричну енергію одночасно”, – порадив Володимир Омельченко.
У січні Всеукраїнська Асоціація ОТГ прийняла програму «Енергонезалежна громада». Виконавчий директор Асоціації Тарас Добрівський вважає, що цей документ спрямовано на досягнення практичних результатів. Він вірить в те, що в Україні з’явиться громада, яка буде повністю незалежна від центральних енергоресурсів.
“Я вважаю, що ми повинні бути домінуючою країною, так як по інтелектуальної власності, нашим досягненням, нашим генетичним корінням є сильною країною з часів Київської Русі. І зараз маємо шанс бути передовою країною. Для цього все в нас є – море, вітер, сонце. Представляєте, коли громада матиме повністю енергонезалежність. Ми сьогодні говоримо про бізнес, про державу, а в кінцевому результаті стоїть за цим люди, тарифна політика. 30 років підряд тарифною політикою залазили людям в кишеню постійно. Навіть за транспортування газу, коли наші батьки і діди будували кооперативом газові труби, а зараз за цю транспорту треба платити людям. Ми багата країна, де держава повинна подумати про ціну та ефективність”, – наголосив Тарас Добрівський.
Міський голова Тростянця Юрій Бова запропонував максимально спростити всі процедури від отримання всіх погоджень до встановлення енергетичного обладнання і його підключення. Його промова стала й ілюстрацією реалістичного підходу до ідей євроінтеграції, й великою кількістю практичних зауважень за більш ніж 20-річний досвід керівництва містом.
“Навіть встановлення елементарної сонячної станції на 20-30 кВт сьогодні є проблемним, бо нікому це робити, або дуже довга черга. А це все в своїй масі колосальний ресурс, який ми вже зараз повинні використовувати, надолужуючи втрати бюджету під час цієї зими на дизельні генератори Треба ж розуміти, що місцевий бюджет – це не бездонна бочка, і місяцями працювати на генераторах – це колосальні втрати, які ми всі понесли в січні, лютому, березні цього року. І зараз, коли сонечка вже світить, треба максимально літо використати для того, щоб зекономити ці ресурси. І тому ці всі сонячні станції і все інше повинні максимально швидше просуватися через наше міжнародне партнерство. Ми, звісно, вдячні за кожну таку станцію, але я переконаний, якби така робота була згуртованою, ми б відчули зовсім інший результат. Маємо максимально переходити на децентралізовані джерела теплопостачання індивідуального абонента. Абонент може сам зробити це. І якщо люди спростять цю процедуру, то люди встановлять ці індивідуальні газові котли, умовно кажемо, за пару місяців вони зробляться. І така політика повинна бути системною”, – підкреслив сіський голова Тростянця.
Практичним питанням від мера став запит, чи є можливість влітку використовувати сонячні батареї, які під час канікул не використовуються закладами освіти?
Тут стали доречними коментарі журналістів та медійників з різних регіонів України, які підняли питання щодо підключення когенерації, з якою – впевнені зокрема харківські журналісти – держава запізнюється на роки. Проблемою є й важка процедура офіційного оформлення навіть отриманого від благодійників енергетичного обладнання.
Прозвучало й питання, чи є сенс вкладати мільйони в ремонт великих енергетичних підприємств, якщо вони є постійною метою російських обстрілів.
Завершуючи обговорення, Валерій Чалий зазначив, що євроінтеграція з усіма вимогами дали серйозний поштовх для того, щоб в Україні закрутилася бюрократична машина. З іншого боку, необхідно визнати, що виникає купа начебто простих питань, які не вирішуються.
“Ще я вкотре переконався: там, де є господар, якщо говорити про громаду, то він знайде і людей, і знайде якісь виходи на міжнародних партнерів. А там де по-іншому підхід, бо вже люди втомилися від всіх цих пробити стіну головою, то воно йде так, як йде. Думаю, що з точки зору євроінтеграції ми якось налагодимо і принципи, і підходи, але це буде важко зробити без налагодженої комунікації і взаємодії в сфері енергетики між виконавчою владою, парламентом і громадами”, – відмітив Голова правління УКМЦ.
Фото Інеси АТАМАНЧУК та надане УКМЦ
Сообщение Чи готова українська енергетика до європейських правил? – діалог медійників та експертів в УКМЦ появились сначала на Газета МИГ.