На цьому тижні Музей історії технічного прогресу НУ «Запорізька політехніка» відзначив десятиліття з дня заснування.
Монографія «Микола Говоров: таємна історія доцента-авантюриста» викладачів – Володимира Чопа, Ірини Спудки та Тетяни Васильчук – стала внеском науковців до історичного спадку рідного закладу.
Видана запорізьким видавництвом «АА Тандем» монографія провідних запорізьких істориків присвячена вивченню життя і діяльності Миколи Говорова (1899-1949).
Микола Олександрович – перший декан механіко-технологічного факультету Запорізького інституту сільськогосподарського машинобудування (1938), перший завідувача кафедри «Деталі машин», а ще він рідний брат Маршала СРСР Леоніда Говорова.
До вступу на посаду викладача машинознавства Запорізького індустріального технікуму Микола Говоров встиг побути офіцером різноманітних антирадянських армій (1918–1920), а згодом – й антиколчаківським повстанцем і радянським «воєнспецом».
Запорізькі науковці на основі матеріалів Державного архіву Запорізької області, Російського державного воєнного архіву, Державного архіву Алтайського краю, архівних матеріалів Елабузького музею-заповідника та Музею історії наукового прогресу НУ «Запорізька політехніка», спогадів колишніх студентів та викладачів авторським колективом відтворили фактичний матеріал щодо карколомних поворотів воєнної та викладацької кар’єри Говорова та його життєвої стратегії виживання в умовах революції та комуністичного тоталітарного ладу. Через призму непересічної особистості Миколи Говорова, автори дістали змогу розповісти широкому загалу про багато маловідомих сторінок історії нашого університету в 1920–1940 років.
“Анабасис доцента-авантюриста, що зміг вижити у вогні революцій та найкривавіших воєнних операцій, а згодом став відомим інженером-педагогом вражає уяву”, – вважають дослідники й учасники події.
Нове видання стало важливим доповненням історії революційних подій 1918-1921 років і нашому регіоні, історії української науки та техніки, історії вищої освіти України, зокрема історії найстарішого навчального закладу регіону – НУ «Запорізька політехніка».
На презентації мали виступи проректор Андрій Іванченко, деканка гуманітарного факультету Тетяна Хітрова, завідувач кафедри українознавства та історико-філософських студій Георгій Шаповалов, директорка Музею історії технічного прогресу НУ «Запорізька політехніка» Наталія Деркач, голова Запорізького наукового товариства імені Якова Новицького Сергій Білівненко, завідувач Музею історії ЗНУ Володимир Лінніков, директор видавництва «АА Тандем» Віктор Текуч.
Книга є першою монографією присвяченою життю та діяльності одного з діячів нашого університету за всю його історію. Усі охочі можуть ознайомитися з текстом монографії, який паралельно друкованому виданню (невеликого накладу) розміщений в репозитарії університету за посиланням:
https://eir.zp.edu.ua/items/32bd98cf-48f1-4f32-84de-7aa6862e9466,
де можна завантажити й прочитати.
Видання насичене фактичним матеріалом про події початку XX сторіччя, про Першу світову війну та військових діячів, серед яких і брат Миколи Говорова – Леонід.
Великий розділ присвячений подіям початку двадцятих років минулого сторіччя, коли в Запоріжжі з’явилася художня профшкола. Першою дослідницею цієї теми в Запоріжжі стала мистецтвознавиця Ірина Миколаївна Ласка, а продовження було представлене на сайті нашої газети . Це стало натхненням для розширення представленого в новій книзі матеріалу. Володимир Чоп дякував за публікацію І.Атаманчук «Художня освіта в Запоріжжі сто років тому» за 11 липня 2022 року, доступну на сайті нашої газети.
Біографічні дані митців, наведені у новій книзі, мають і сучасне доповнення. Мистецька освіта передавалася з покоління до покоління. Творчість є сенсом життя Олени Алексеєвої, яка має родинний зв’язок із художником-монументалістом Петром Мальцевим. А родичка Петра Сабадиша була дизайнеркою та оформлювала вітрини нині втраченого запорізького Будинку одягу…
Інеса АТАМАНЧУК, фото зі сторінки НУ «Запорізька політехніка»