Протягом останнього місяця російська пропаганда кілька разів повідомляла про нібито захоплення населених пунктів на Запоріжжі. Для підтвердження таких заяв використовували відео з триколорами, проникнення окремих військових і навіть ролики, створені за допомогою штучного інтелекту.
Інша частина інформаційної кампанії була спрямована на виправдання російських ударів і воєнних злочинів. Відповідальність за руйнування у Запоріжжі намагалися перекласти на українську ППО, а російських військових показати «рятівниками» полонених.
Ми проаналізували основні російські фейки та маніпуляції, поширені за останній місяць.
«Захоплення» трьох сіл після встановлення російських прапорів
Наприкінці серпня російські канали оголосили про нібито захоплення Новосолошиного, Широкого та Любицького на Гуляйпільському напрямку. Як доказ показували кадри з російськими військовими та триколорами.
Однак поява окремого військового або невеликої групи у селі не означає встановлення контролю над ним. Російські підрозділи використовують тактику просочування: заходять у населений пункт, встановлюють прапор, знімають відео і намагаються залишити місцевість до того, як їх виявлять українські військові.
У 225-му окремому штурмовому полку повідомили, що росіяни саме так намагалися створити картинку «захоплення» трьох сіл. Українські бійці оприлюднили власне відео з Новосолошиного, Широкого та Любицького. На кадрах вони пересуваються центральними вулицями й показують місця, де раніше росіяни знімали сюжети з прапорами.
У Широкому українські військові під час зачистки також виявили російського найманця. Він здався в полон. Представники полку наголосили, що встановлений на кілька хвилин триколор не є підтвердженням контролю над територією.
Раніше, 1 серпня, російські канали вже повідомляли про повне захоплення Любицького. Тоді вони показали двох військових у західній частині села. Військовий оглядач Олег Петренко пояснював, що російські групи намагалися просочитися до населеного пункту, але про його захоплення або частковий контроль не йшлося.
Таким чином російська пропаганда підміняє два різні поняття: тимчасову присутність окремої групи та реальний військовий контроль. Для встановлення контролю необхідно не просто зайти в село, а закріпитися, забезпечити постачання, утримувати позиції та не допустити дій противника. Коротке відео з прапором цього не підтверджує.
Малу Токмачку знову «взяли» лише в російських повідомленнях
16 серпня російські пропагандистські канали вкотре оголосили про нібито захоплення Малої Токмачки, розташованої неподалік Оріхова.
Інформацію спростував головний сержант розвідувальної роти 118-ї окремої механізованої бригади Іван Демченко на позивний Хрест. Він повідомив, що росіяни намагалися штурмувати населений пункт, однак їхні атаки не мали успіху.
Малу Токмачку Росія оголошує «захопленою» не вперше. У 118-й бригаді зазначали, що оборона села триває понад 1600 діб. Російські війська атакують його піхотними групами, технікою, мотоциклами та завдають інтенсивних ударів, але неодноразові заяви про повний контроль не відповідали ситуації на місцевості.
Село має важливе тактичне значення. Його захоплення могло б посилити тиск на Оріхів і створити умови для подальших дій у напрямку Запоріжжя. Саме тому російській стороні важливо демонструвати хоча б інформаційний результат, навіть якщо підтвердженого просування немає.
За словами речника Сил оборони півдня Владислава Волошина, встановлення російського прапора не підтверджує захоплення населеного пункту. Такі ролики можуть бути частиною заздалегідь спланованої інформаційної операції. Окупаційні групи отримують завдання проникнути в український тил, провести коротку зйомку із символікою РФ та залишити територію. Частину таких груп українські військові вже знищували або брали в полон.
Для підтвердження фейку росіяни створили ШІ-відео з українським військовим
Після невдалої заяви про Малу Токмачку російська пропаганда застосувала складніший інструмент. 17 серпня канал, який називає себе офіційним інформаційним каналом 42-ї мотострілецької дивізії РФ, опублікував відео з людиною, схожою на Івана Демченка.
У ролику «військовий» нібито заявляв, що добровільно перейшов на бік Росії. У другому відео він говорив, що українські сили начебто втратили Малу Токмачку.
У 118-й ОМБр підтвердили, що відео є фейком. Речник бригади Дмитро Пелих повідомив, що Іван Демченко продовжує службу, а зображена в ролику людина відрізняється від нього.
Фактчекери також знайшли оригінальне відео, використане росіянами. Його Іван Демченко опублікував 16 серпня. У справжньому ролику військовий говорив протилежне: російські війська не захопили Малу Токмачку.
Порівняння відео виявило відмінності у голосі, рисах обличчя, кольорі очей і рухах. Перевірка за допомогою спеціального сервісу показала ознаки генерації аудіодоріжки та обробки зображення штучним інтелектом. У другому ролику була зафіксована висока ймовірність повної ШІ-генерації.
Цей випадок показує новий рівень російської дезінформації. Пропагандисти вже не обмежуються неправдивим підписом або старим відео. Вони беруть реальне звернення військового, змінюють його зміст і використовують знайоме обличчя для підтвердження вигаданої події.
Мета такої операції подвійна. По-перше, вона повинна створити враження, що українська оборона руйнується. По-друге, дискредитувати конкретного військового, який публічно спростував російську заяву.
Як пояснює заступниця керівника Центру протидії дезінформації Анаїт Хоперія, ШІ-фейки стають дедалі персоналізованішими. Російська пропаганда використовує обличчя реальних військових і медійних людей, оскільки знайома аудиторії особа підвищує довіру до сфабрикованого повідомлення. Саме тому такі відео потрібно перевіряти за офіційними сторінками людини, підрозділу та державних установ.
Джерела: коментар речника 118-ї ОМБр для Суспільного, детальна перевірка роликів та оригінального відео.
Після удару по Запоріжжю Росія звинуватила українську ППО
11 серпня російські війська завдали масованого комбінованого удару по Запоріжжю. Для атаки застосували балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23, протикорабельні ракети «Циркон», безпілотники та керовані авіабомби. У місті загинули та були поранені люди.
Після атаки колаборант Володимир Рогов заявив, що житлові будинки нібито пошкодила українська ППО. За його версією, ракети летіли на промислове підприємство, але українські засоби протиповітряної оборони начебто влучили у цивільні об’єкти.
Жодних доказів Рогов не надав. Натомість він визнав сам факт застосування Росією ракет і КАБів проти Запоріжжя.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що під час цієї атаки було збито або подавлено 98 російських безпілотників. Про перехоплення балістичних чи протикорабельних ракет у повідомленні не йшлося. Отже, твердження про нібито влучання української ППО у житлові будинки не підтверджується оприлюдненими даними.
Перекладання відповідальності на українську ППО є типовою російською схемою. Спочатку Росія запускає ракети по місту, а після загибелі цивільних заявляє про «невдалу роботу» української оборони. Це дозволяє пропаганді одночасно виправдовувати удар і приховувати його наслідки від російської аудиторії.
Російських військових намагалися показати «рятівниками» полонених
4 серпня окупаційний канал «На самом деле в Запорожье» поширив історію про російських військових, які нібито закривали собою українських полонених від FPV-дронів на Запорізькому та Херсонському напрямках.
Джерелом повідомлення було анонімне «проросійське підпілля», на яке посилалося російське державне агентство ТАСС. Відео, фотографій, імен учасників або інших доказів описаного випадку не оприлюднили.
Це не лише непідтверджена історія, а й спроба створити образ «гуманної» російської армії. У тому ж повідомленні українське командування звинувачували в нібито навмисному знищенні власних військових, які відступають або потрапляють у полон.
Цей образ суперечить задокументованим фактам. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, від лютого 2022 року до травня 2026-го підтверджено страту російськими військовими 129 українських військовополонених та осіб, які вже припинили участь у бойових діях. Майже всі звільнені українські полонені, опитані ООН, повідомляли про катування або жорстоке поводження.
Злочини фіксували й безпосередньо на Запорізькому напрямку. Поблизу Новодарівки російські військові розстріляли п’ятьох полонених. Раніше біля Роботиного були зафіксовані розстріли українських бійців після здачі в полон. Також розслідувався випадок використання полоненого як живого щита під час російського штурму.
Тому історія про «порятунок» працює як маніпуляція: непідтверджений епізод використовують для заперечення системних і задокументованих злочинів.
ЗСУ оголосили «єдиною загрозою» для Запорізької АЕС
18 та 19 серпня окупаційні канали поширили заяву керівника «Росатома» Олексія Лихачова. Він стверджував, що нібито єдиний ядерний ризик для Запорізької АЕС створюють українські військові.
Ця заява ігнорує ключову причину небезпеки: станція залишається окупованою російськими військами та розташована у зоні бойових дій.
МАГАТЕ називає ситуацію на ЗАЕС нестабільною і небезпечною. Агентство фіксувало проблеми із зовнішнім електропостачанням, доступом експертів до важливих приміщень, постачанням води та дотриманням основних принципів ядерної безпеки. На території станції також фіксували озброєних людей, військову техніку й міни.
Саме тому твердження про «єдиний ризик» з боку ЗСУ є маніпуляцією. Воно відкидає всі інші загрози, пов’язані з окупацією, військовою присутністю та порушенням нормальної роботи ядерного об’єкта.
Джерела: аналіз заяви керівника «Росатома», оцінка ситуації на ЗАЕС від МАГАТЕ.
Що об’єднує ці інформаційні операції
Усі розглянуті випадки працюють на кілька основних російських наративів.
Перший – армія РФ нібито постійно просувається до Запоріжжя. Для цього короткі проникнення військових і встановлення прапорів видають за повне захоплення населених пунктів.
Другий – українська оборона нібито розвалюється. Його просувають через вигадані повідомлення про втрату сіл, «здачу» військових і конфлікти з командуванням.
Третій – Росія нібито не відповідає за загибель цивільних та ядерні ризики. Після ударів по місту провину перекладають на ППО, а ситуацію на окупованій ЗАЕС пояснюють винятково діями України.
Четвертий – російські військові нібито діють гуманно. Для цього створюють непідтверджені історії про «порятунок» полонених, замовчуючи задокументовані страти, катування та використання людей як живого щита.
Протягом місяця російська пропаганда застосувала одразу кілька форматів: постановочні відео з прапорами, анонімні свідчення, заяви колаборантів і ролики, змінені штучним інтелектом. Однак загальна мета залишилася незмінною: перебільшити успіхи на Запорізькому напрямку, посіяти тривогу серед жителів області та приховати відповідальність Росії за удари й воєнні злочини.
Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.
The post Прапори, дипфейки та «гуманні окупанти»: які фейки Росія поширює про Запорізький напрямок first appeared on Портал Акцент.
