Президент досі не присвоїв звання «Герой України» запорізькій журналістці, яку закатували росіяни: причина

Понад пів року подання на присвоєння журналістці Вікторії Рощиній звання Героя України посмертно перебуває на розгляді експертної групи. За цей час рішення так і не ухвалили. Про це повідомив народний депутат Ярослав Юрчишин.

За його словами, він отримав відповідь від президента на своє звернення. У документі зазначено, що 5 червня подання передали до експертної групи, де його мають розглянути у встановленому порядку.

Юрчишин назвав таку відповідь формальною відпискою. За його словами, невідомо, коли саме відбудеться розгляд, адже немає ні дати засідання, ні конкретних пояснень щодо термінів ухвалення рішення.

«Пів року очікування і ніхто не скаже, скільки ще треба чекати розгляду. Немає ні дати засідань, ні предметної відповіді», – написав депутат.

Він визнав, що на звання Героя України посмертно заслуговують багато людей, зокрема військові, нагородження яких є пріоритетом. Водночас Юрчишин наголосив на особливому значенні історії Рощиної.

Журналістка висвітлювала події російсько-української війни на окупованих територіях. Російські військові двічі затримували її, а під час другого полону вона загинула. Її смерть стала предметом міжнародного розголосу.

Юрчишин також нагадав, що Парламентська асамблея Ради Європи започаткувала на честь журналістки день «Victory for Victoria», вшановуючи її мужність і боротьбу за правду.

«І світ гідно вшанував Вікторію. А ми досі не можемо оцінити її найвищою відзнакою», — зазначив народний депутат.

Хто така Вікторія Рощина

Українська журналістка Вікторія Рощина родом з Запоріжжя потрапила у російський полон у серпні 2023 року. Тоді вона поїхала робити репортажі з окупованих Росією територій. Згодом стало відомо, що Вікторію Рощину утримували у слідчому ізоляторі №2 Таганрога Ростовської області РФ. А вже у жовтні 2024 року міноборони РФ надіслало її батьку  Володимиру Рощину лист про те, що Вікторія померла у полоні.

Перший російський полон: Бердянськ, березень 2022 року

Вікторія Рощина співпрацювала з hromadske, «Українською правдою», «Радіо Свобода» та іншими українськими медіа. Після початку повномасштабного вторгнення Вікторія продовжила працювати в районах бойових дій.

У березні 2022 року вона намагалася потрапити до Маріуполя, який російські війська оточували й обстрілювали. Її маршрут пролягав через Запорізьку область.

В окупованому Бердянську журналістку затримали представники російських спецслужб. Протягом приблизно десяти днів вона перебувала в неволі.

Росіяни перевіряли її журналістську діяльність та утримували без належних правових підстав. Перед звільненням змусили записати відео, в якому вона заявляла, що не має претензій до російських військових.

22 березня 2022 року Рощину звільнили.

Після повернення вона опублікувала матеріал «Тиждень у полоні в окупантів», у якому розповіла про пережите. Попри цей досвід, журналістка не припинила висвітлювати події на окупованих територіях.

 

Остання поїздка на окуповану частину Запорізької області

Улітку 2023 року Вікторія Рощина знову вирушила на території, підконтрольні Росії.

Цього разу її цікавили викрадення українців, незаконні затримання та діяльність російських силових структур на окупованій частині Запорізької області.

Зокрема, журналістка збирала інформацію про систему місць несвободи, куди росіяни відправляли цивільних українців.

Щоб дістатися окупованої території, їй довелося обрати складний маршрут через Росію. Така поїздка була надзвичайно небезпечною: російські спецслужби вже знали журналістку після затримання у 2022 році.

3 серпня 2023 року зв’язок із Вікторією зник.

Згодом журналістські розслідування встановили, що її затримали в окупованому Енергодарі. Після цього вона перебувала в місцях несвободи на окупованій території, зокрема в Мелітополі, а пізніше її перевезли до Росії.

Протягом багатьох місяців родина не знала, де саме утримують Вікторію та в якому вона стані.

Лише навесні 2024 року російська сторона офіційно підтвердила факт її ув’язнення. Жодних обґрунтованих кримінальних звинувачень журналістці не висунули.

Що пережила Вікторія Рощина в російських тюрмах

Одним із місць утримання журналістки стало СІЗО № 2 у російському Таганрозі, відоме повідомленнями про катування українських полонених.

У 2025 році журналісти міжнародного проєкту Viktoriia Project, а також «Слідство.Інфо» та правозахисні організації оприлюднили свідчення колишніх ув’язнених, які перетиналися з Рощиною.

За їхніми розповідями, журналістка зазнавала фізичного та психологічного насильства. Повідомлялося про побиття, застосування електроструму, ножові поранення, ізоляцію та неналежне харчування.

Її стан здоров’я поступово погіршувався. За свідченнями людей, які бачили Вікторію в ув’язненні, вона сильно схудла. Незадовго до смерті її вага могла становити близько 30 кілограмів.

Розслідувачі також з’ясували, що адміністрація російської установи могла приховувати журналістку від перевірок.

Ці обставини встановлювали журналісти на основі свідчень колишніх полонених. Вони стали важливою частиною розслідування, але не всі деталі наразі підтверджені судовими рішеннями.

 

Смерть у полоні: що відомо про останні дні

У вересні 2024 року з’явилася інформація про можливу підготовку Вікторії Рощиної до обміну.

Однак додому вона так і не повернулася.

Пізніші розслідування встановили, що журналістку перевезли з Таганрога до слідчого ізолятора в місті Кізел Пермського краю Росії.

За даними «Слідства.Інфо», у документах про смерть Рощиної зазначено 19 вересня 2024 року. Свідки повідомляли, що під час перевезення вона перебувала у вкрай тяжкому фізичному стані.

10 жовтня 2024 року українській стороні стало відомо про її смерть. Росія не надала родині переконливого пояснення обставин загибелі.

На той момент журналістці було 27 років.

 

Тіло повернули без частини внутрішніх органів

У лютому 2025 року Росія передала Україні тіла загиблих у межах репатріації.

Серед них було тіло під номером 757, яке російська сторона позначила як тіло невстановленого чоловіка.

Під час огляду українські експерти встановили, що воно належить жінці. ДНК-дослідження показало збіг із генетичними даними Вікторії Рощиної. Згодом провели додаткові експертизи на прохання родини.

Стан тіла викликав серйозні запитання.

За інформацією Офісу генерального прокурора та міжнародного журналістського розслідування, експерти виявили численні ушкодження, зокрема садна, крововиливи, зламане ребро та можливі сліди застосування електроструму.

Також з’ясувалося, що тіло мало ознаки розтину, проведеного в Росії, а частина органів була відсутня. Зокрема йшлося про головний мозок, очні яблука та частину трахеї.

Залучений до журналістського розслідування міжнародний експерт припустив, що відсутність цих органів могла ускладнити встановлення справжньої причини смерті, зокрема перевірку версії задушення.

Водночас офіційно встановленої остаточної причини смерті журналістки на момент оприлюднення цих висновків не було.

Розслідування її загибелі

Після повідомлення про смерть Рощиної українські правоохоронці перекваліфікували кримінальне провадження за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним убивством.

У серпні 2025 року стало відомо про розслідування щодо керівника таганрозького СІЗО у зв’язку з катуваннями журналістки. Згодом українські правоохоронці розпочали провадження і щодо керівника установи в Кізелі, де Рощина перебувала перед смертю.

Міжнародні організації захисту свободи преси, зокрема «Репортери без кордонів» та Комітет захисту журналістів, закликали до встановлення обставин загибелі Вікторії та притягнення винних до відповідальності.

Пам’ять про Вікторію Рощину

2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив Вікторію Рощину орденом Свободи.

8 серпня 2025 року в Києві відбулося прощання з журналісткою та її поховання.

Після її загибелі журналісти з різних країн об’єдналися в міжнародний проєкт Viktoriia Project, щоб продовжити розслідування тем, над якими вона працювала. Центральною з них стала система незаконного ув’язнення та катувань українських цивільних на окупованих територіях і в Росії.

Читайте також: «Лука в колоні головний і він від тебе відмовився»: репортаж загиблої журналістки Вікторії Рощиної з полону в Запорізькій області

Більше новин в телеграм: t.me/forpost_zp

scroll to top